- •1.Зародження та основні етапи розвитку ек.Т.
- •2Предмет економічної теорії, еволюція його визначення
- •10. Типи економічних систем Основні типи ек. Сис-м
- •Власність:її сутність, форми.
- •13. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв’язок.
- •14. Ефективність суспільного виробництва, її економічні та соціальні показники.
- •15. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.
- •18. Теоретичні концепції виникнення та природи грошей.
- •19. Функції грошей та їх еволюція.
- •25 Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •28. Інфраструктура ринку: сутність та складові.
- •Пропозиція. Закон пропозиції.
- •31. Еластичність попиту і пропозиції.
- •32. Рівновага попиту та пропозиції. Рівноважна ціна
- •33. Конкуренція, її суть та роль в ринковій ек-ці.
- •35. Методи конкурентної боротьби
- •36. Виникнення, суть та форми монополії.
- •37. Антимонопльна політика держави: суть та основні інструменти.
- •38. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва.
- •42. Аграрні відносини, їх зміст і специфіка. Власність на землю.
- •43. Земельна рента, її сутність, основні форми та механізм формування.
13. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв’язок.
Виробництво як процес суспільної праці складається з таких фаз: безпосереднього виробництва, розподілу, обміну, споживання. Процес виробництва-це взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин, які перебувають у суперечливій єдності, але відносно автономні у своєму розвитку. Останній може бути як еволюційним, так і стрибкоподібним. Розподіл включає в себе: розподіл ресурсів, розподіл предметів споживання, розподіл доходів. Обмін – відносини, завдяки яким товари та послуги рухаються від виробників до споживачів. Споживання – використання створених благ, реалізація їх корисності. Буває виробниче і особисте. Виробництво поділяється:1) матеріальне (промисловість, будівництво, с/г), 2) сферу послуг: а) виробництво матеріальних послуг (транспорт, зв’язок), б) нематеріальні послуги (банківська і фінансова діяльність), 3) виробництво нематеріальних благ (мистецтво тощо). Виробництво поділяється на: первинне -грунтується на безпосередньому привласненні того, що дає природа (мисливство, рибальство), вторинне – грунтується на первинному, є похідною від нього: обробна промисловість, будівництво. Третинне – створення різноманітних послуг.
Земля як фактор виробництва має такий економічний зміст: 1. Є операційним базисом виробництва. 2. Є сховищем природних ресурсів.3. Є природною основою с/г (як предмет і засіб). 4. Є різною за родючістю. Капітал – це майно або засіб виробництва, що належить підприємцям або іншим власникам, і використовується в процесі створення товарів і послуг. Капітал існує в продуктивній формі, коли його власники одержавили доход від користування і володіння своїм майном. Праця – це інтелектуальна або фізична діяльність, направлена на виготовлення благ та надання послуг. Праця – це діюча робоча сила. Підприємницька діяльність передбачає використання ініціативи, новаторства і ризику в організації виробництва. Земля і капітал – матеріальні фактори виробництва. Підприємницька діяльність і праця – особливі фактори виробництва. Всі фактори є взаємозамінюючими, що зумовлено різними причинами, але головними є обмеженість ресурсів, ефективність їх використання. Висновок: фактори мають спільну рису: рідкісні або маються в обмеженій кількості.
14. Ефективність суспільного виробництва, її економічні та соціальні показники.
Ефективність вир-ва - категорія, яка хар-є віддачу, результативність вир-ва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів вир-ва, а й якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість ек. зростання. Формула(Результати /Витрати).Еф-ть вир-ва :1.Економічна еф-ть-це досягнення виробництвом найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці або зниження сукупних витрат на одиницю продукціі.2.Соціальна еф-ть - це ступінь відповідності результатів вир-ва соціальним потребам сус-ва, інтересам окремої людини. Для визначення ефективного використання кожного фактора вир-ва окремо, застосовується сис-ма конкретних показників:
Продуктивність праці на мікрорівні визначається як відношення обсягу виробленої продукції до кіл-ті робітників, зайнятих у її вир-ві, або до кіл-ті відпрацьованих людиною годин за певний проміжок часу. Формула (Обсяг прод-ії/кіл-ть робітників)
Трудомісткість-це показник, який відображає кіл-ть затраченої живої праці на вир-во одиниці продукції. Ф-ла (Вар-ть затрат живої праці/вар-ть основних фондів)
Фондовіддача-це показник, який хар-є еф-ть використання засобів праці, тобто кіл-ть продукції, виробленої з одиниці основних виробничих фондів. Ф-ла (Вар-ть виробленої продукцїі/вар-ть основних фондів)
Фондомісткість-показує вар-ть витрат виробничих фондів на одиницю виробленої прод-ії
Ф-ла(Вар-ть основних фондів/вар-ть виробленої продукції)
Матеріаловіддача - хар-є еф-ть використаних предметів праці тобто показує, скільки вироблено продукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів(палива, сировини і т.д) Ф-ла(Вар-ть прод-ії/вар-ть матеріалів)
Матеріаломісткість-є зворотним показником матеріаловіддачі, який хар-є вар-ть витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції. Ф-ла(Вар-ть матеріала/вар-ть одиниці продукта)
Капіталомісткість - показник, близький до показника фондомісткості прод-ії. Він визначається як відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої продукції.
Еколого ефективність. Е=Ео-(А+В+С)
Ео- загальноекономічний ефект господарюючого суб’єкта .
А- вар-ть природоохоронних заходів .
В- втрати від пошкодження природного середовища.
С- вар-ть природних ресурсів.
Рентабельним може вважатися лише те вир-во, у якого еколого економічний є додатною величиною.