Національна академія внурішніх справ

КАФЕДРА ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

Господарсько-правових дисциплін

_________________

План проведення практичного заняття

Тема №5: Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.

З дисципліни: Господарське право

Категорія студентів: студенти 3 курсу ННІПП НАВС

Навчальна мета: Сформувати у слухачів практичні навики щодо вирішення ситуаційних завдань пов’язаних із санкцій, які можуть бути покладені на суб’єкта господарювання в разі порушення норм господарського права.

Виховна мета: сприяння розвитку моральних етичних та інших якостей особистості, формування професійних якостей юриста, розвитку професійних відносин у колективі

Розвивальна мета: поглиблення обізнаності студентів у теоретичних питаннях курсу «Господарський процес», опанування навиками професійного юридичного мислення

Обсяг навчального часу: 2 години

Навчальне обладнання, ТЗН: дошка

Наочні засоби:_нормативно-правові акти

Між предметні та міждисциплінарні зв’язки: Податкове право, Господарський процес.

Джерела

Нормативні акти:

1.Господарський кодекс України.

2.Кодекс про адміністративні правопорушення

3.Кримінальний кодекс України

Податковий кодекс України

4. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

Література:

1. О защите прав потребителей. Практическое пособие о применении действующего законодательства Украины. / Под ред. Палиюка В.П. – Николаев, 2006

2. Притика Д. Захист економічних прав та інтересів суб’єкта господарської діяльності та держави – функція господарських судів України.// Право України. – 2009- №5. – С.8-14.

3. Фролов Е.Г. Об ответственности за хозяйственные правонарушения и разграничении хозяйственного законодательства с другими отраслями законодательства // Проблемы становления хозяйственного законодательства Украины. - С.133-137.

4. Щербина В.С. Господарське право України. - К.: Юрінком Інтер, 2009. – 480с.

5. Щербина В.С. Поняття та причини господарських правопорушень//Проблеми правознавства. Вип. 52. - К., 1991.

6. Щербина В.С. Проблеми попередження господарських правопорушень в умовах становлення ринкової економіки: Автореф. дис. докт. юрид. наук. - К., 1996.

Ситуаційне завдання №1.

Приватний підприємець Ващук своєчасно запов¬нив і опустив в спеціальну скриньку білет "Спортлото", на який у подальшому випав виграш. Організація "Молодьспортлото" відмовила у видачі виграшу, посилаючись на те, що виграшний білет не було вчасно здано на пошту, внаслідок чого його не бу¬ло враховано при підрахунку. Ващук подав позов до суду про при¬мусове стягнення суми виграшу. Під час розгляду справи було встановлено, що затримка передачі білетів організатору ("Молодьспортлото") сталась через недбалість працівників поштового відділення. За рішенням суду суму було стягнуто на користь Ващука.

У свою чергу організація "Молодьспортлото" подала позов до підприємства зв'язку про відшкодування збитків. При розгляді справи в суді постало питання, чи було завдано збитків взагалі.

Питання:

1. Що розуміється під збитками (поняття, структура, умови відшкодування)?

2. Чи було завдано збитків у випадку, що розглядається? Якщо так — то кому?

3. До якого суду звертався Ващук? Яке рішення має прийняти суд у спорі між організацією "Молодьспортлото" та підприємством зв'язку?

Ситуаційне завдання №2

Легковий автомобіль, що належав малому підприємству "Мрія" зіткнувся із вантажним автомобілем, що на¬лежав товариству з обмеженою відповідальністю "Шарм". Експер¬тизою було встановлено, що ДТП трапилася з вини водія ван¬тажівки. МП "Мрія" пред'явило претензію до ТОВ "Шарм" із про¬ханням відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок зіткнення авто¬мобілів. ТОВ "Шарм" задовольнити претензію відмовилося, поси¬лаючись на те, що аварія трапилася із вини водія, отже, до нього і слід висувати усі вимоги з цього приводу. МП звернулося із позо¬вом до господарського суду.

Питання:

1. Якими нормами законодавства регулюється цивільна

відповідальність у разі ДТП?

2. Чи несе відповідальність водій ТОВ "Шарм"? Якщо несе — то яку?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Ситуаційне завдання №3.

Райспоживспілка звернулась до суду з позовом про стягнення з районної податкової інспекції 20 тис. грн. збитків в вигляді упущеної вигоди.

У судовому засіданні було встановлено, що через неправомірні дії співробітника ДПІ району райспоживспілці були завдані збит¬ки. Але добровільно відшкодувати ці збитки ДПІ відмовилася, посилаючись на неможливість їх відшкодування за рахунок бюджет¬ної організації, якою є ДПІ.

Питання:

1. Чи підлягають відшкодуванню збитки у вигляді упущеної ви¬годи?

2. Чи передбачена законодавством можливість відшкодування збитків податковим органом за незаконні дії його працівників? Чи несуть якусь відповідальність працівники податкового органу?

3. Чи підлягає позов задоволенню?

Ситуаційне завдання №4.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гро¬но", маючи заборгованість перед енергопостачальною компанією "Олгаз", отримало пропозицію від кредитора частково зменшити суму заборгованості шляхом збереження (схову) майна енергопостачальної компанії "Олгаз", а саме обладнання АЗС строком на шість місяців, про що було укладено відповідний договір. В ос¬танній місяць строку до керівництва боржника з'явився представ¬ник малого спільного підприємства "ІМС" та надав лист підписа¬ний керівником енергопостачальної компанії "Олгаз", у якому за¬значалось, що у зв'язку із закінченням терміну договору зберіган¬ня всі питання за договором, у тому числі за розрахунками, пого¬джувати з керівником малого спільного підприємства "ІМС". ТОВ "Гроно" передало обладнання АЗС МСП. Через рік енергетична компанія пред'явила вимогу про повернення майна, вартість яко¬го оцінювала в 1,5 млн. грн., зазначаючи, що договір купівлі продажу щодо цього майна не укладався. Господарський суд, розгля¬даючи позов кредитора, визнав його вимоги обґрунтованими та зобов'язав ТОВ відшкодувати завдані збитки, оскільки копію лис¬та він не визнав за доказ у справі, а оригінал було вилучено слідчими органами.

Питання:

1. Чи можливо зменшити суму заборгованості перед енергопостачальною компанією шляхом надання послуг (виконання робіт)?

2. Які правовідносини виникли між ТОВ та малим спільним підприємством "ІМС"? Якими нормами права слід керуватись у цьому разі?

3. Вирішіть ситуацію.

Ситуаційне завдання №5.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парма" уклало із підприємством "Діалог" договір, за яким ТОВ зо¬бов'язувалось протягом двох днів з дня підписання договору пере¬везти та встановити обладнання, що належало підприємству "Діалог". Зазначене обладнання протягом обумовленого терміну перевезене та встановлене не було, внаслідок чого підприємству було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди від несвоєчасного початку роботи обладнання. ТОВ "Парма" збитки відшкодовувати відмовилось. Підприємство "Діалог" подало позов до господарсь¬кого суду про стягнення з товариства суми збитків у вигляді упу¬щеної вигоди, а також суми моральної шкоди, заподіяної неналеж¬ним виконанням ТОВ договірного зобов'язання.

Питання:

1. Що розуміє законодавство під терміном "збитки"? Чи підпа¬дає упущена вигода під це визначення?

2. Чи підлягає відшкодуванню моральна шкода, спричинена не¬належним виконанням стороною договірного зобов'язання?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Ситуаційне завдання №6.

У 1999 р. в газеті "Діафрагма" було опублікова¬но статтю "Скільки коштує полетіти повоювати?", в якій ішлося про те, що тільки за допомогою компанії "Політаємо", яка здійснює винятково продаж квитків югославських авіаліній по ціні 500 доларів США, можна полетіти "повоювати" в Югославію. Акціонерне товариство "Агентство повітряних сполучень "Політаємо" розцінило цю публікацію як таку, що звинувачує АТ в бажанні заробити "брудні" гроші. Незважаючи на те, що в одно¬му з наступних чисел газети було часткове спростування цієї інформації, товариство вирішило звернутися до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної шляхом поширення відомостей, що не відповідають дійсності і ганьблять ділову репу¬тацію АТ АПС "Політаємо", у сумі 500 тис. грн.

Питання:

1. Що розуміється під поняттям "поширення відомостей, що не відповідають дійсності" у розумінні положень Цивільного кодексу УРСР? Хто має доводити відповідність (невідповідність) дійсності відомостей, а хто — факт їх поширення?

2. За яких обставин юридична особа може вважати, що їй завда¬но моральної шкоди?

3. Яким чином можна довести, що поширення суб'єктом не¬правдивих відомостей негативно вплинуло на ділову репутацію юридичної особи?

Ситуаційне завдання №7.

У 1997 р. газета "Независимость" під рубрикою "Штрихи к портрету" опублікувала матеріал "Евгений Марчук: хождение во власть". Один із фрагментів цього матеріалу безпо¬середньо стосувався газети "Зеркало недели": "Буквально на дрожжах, только подогретых долларами, за весьма непродолжи-тельное время стали "раскручиваться" "Зеркало недели", "День", "Бизнес", — целая газетная империя, которую за цинизм и продажность в журналистском мире сразу же окрестили империеи лжи и зла". Редакція газети "Зеркало недели" звернулася до гос¬подарського суду з позовом про відшкодування редакцією газети "Независимость" моральної шкоди, що її було завдано поширен¬ням відомостей, які ганьблять ділову репутацію газети "Зеркало недели", у сумі 100 тис. грн. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що спір не підвідомчий господарському суду, оскільки позивач не висував вимог щодо спростування інфор¬мації.

Питання:

1. За яких умов організація має право вимагати відшкодування моральної шкоди? У яких судових органах вирішуються спори з цього приводу?

2. Чим є вимога спростування інформації — правом чи обов'яз¬ком потерпілої сторони?

3. Яке рішення має прийняти суд?.

Ситуаційне завдання №8.

Регіональне відділення Фонду державного майна України уклало з малим підприємством договір купівлі-продажу пакету акцій відкритого акціонерного товариства. Умовами догово¬ру передбачалося зобов'язання покупця протягом року з дня на¬брання чинності договором унести інвестиції на розвиток ВАТ та па поповнення його обігових коштів. Протягом двох років МП придбало нове обладнання для ВАТ, зробило ремонт у приміщен¬нях, оновило автопарк.

Через 2.5 роки регіональне відділення Фонду державного майна України звернулося до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій, мотивуючи це тим, що МП не вико¬нало умов договору щодо внесення інвестицій у грошовій формі. МП заперечувало проти позову, вказуючи, що договір купівлі-про¬дажу не містить санкцій за невиконання його умов стосовно вне¬сення інвестицій. До того ж договір не передбачає зобов'язання по¬купця щодо внесення інвестицій винятково у грошовій формі.

Питання:

1. Яким актом законодавства передбачений обов'язок покупця приватизованого підприємства вносити інвестиції винятково в гро¬шовій формі? Які санкції передбачаються за недотримання умов щодо інвестування приватизованих підприємств?

2. Чи має значення відсутність у договорі купівлі-продажу засте¬реження про можливість його розірвання у разі недотримання умов інвестування?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Ситуаційне завдання №9.

Між акціонерним товариством "Ураган" і товари¬ством з обмеженою відповідальністю "Темп" було укладено до¬говір, за яким ТОВ "Темп" зобов'язувалося поставити ліфтове об¬ладнання для АТ. Оплату передбачалося здійснити після поставки обладнання. ТОВ "Темп" затримало поставку обладнання на 10 днів, і АТ звернулося до нього з претензією про стягнення перед¬баченої договором пені за прострочку поставки у розмірі 10% від вартості обладнання за кожен день прострочки. ТОВ "Темп" про¬сило зменшити розмір пені, посилаючись , що законодавст¬вом встановлено граничний розмір штрафних санкцій за подібни¬ми зобов'язаннями.

Питання:

1. Який розмір штрафних санкцій передбачений законодавст¬вом за прострочку поставки?

2. У яких випадках господарський суд може зменшувати розмір неустойки, що встановлена договором?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд у разі звернен¬ня до нього АТ?

Ситуаційне завдання №10.

Державний будівельний трест "Будівельник" ук¬лав із малим приватним підприємством "Дон" договір, за яким "Дон" зобов'язувався поставити тресту дизельне пальне на умо¬вах передоплати. "Будівельник" вчасно перерахував МПП усю суму, обумовлену договором, проте "Дон" своїх зобов'язань не виконав і пальне не поставив. Районний прокурор подав позов до господарського суду в інтересах "Будівельника" про стягнен¬ня вартості пального та обумовленого договором штрафу за про-строчку виконання зобов'язання в розмірі 20% від суми передо¬плати.

Питання:

1. Який розмір неустойки передбачено законодавством за про¬строчку поставки? 2. Чи мав право прокурор подавати позов на захист інтересів державного підприємства?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Ситуаційне завдання №11.

Акціонерне товариство пред'явило позов до ви¬робничого кооперативу про стягнення неустойки за недопоставку рідкого скла. Кооператив не відмовився від факту невиконання до¬говірних зобов'язань, проте просив звільнити його від відповідаль¬ності, оскільки його контрагенти, в свою чергу, не поставили йому силікат натрію для виробництва рідкого скла.

При розгляді спору господарський суд встановив, що контра¬генти виробничого кооперативу — виробники силікату натрію — визнані банкрутами і припинили свою діяльність, а тому коопера¬тив не зміг закупити необхідну сировину для виготовлення скла. Враховуючи ці обставини, господарський суд відмовив АТ в задо¬воленні позову.

Питання:

1. Чи може суб'єкт підприємницької діяльності звільнятися від відповідальності за невиконання договірного зобов'язання, якщо таке невиконання було спричинене відповідним невиконанням зо¬бов'язань його контрагентами?

2. Чи можна наведені в ситуації обставини вважати форс мажорними ? Чи матиме це значення для правильного вирішення справи?

3. Чи обґрунтоване рішення суду?

______________________ _________________________________

(посада) (підпис, прізвище та ініціали)