2.2. Результати дослідження та їх аналіз

Для виявлення типологічних чинників стилів лідерства студентів здійснювалось вивчення таких явищ, як стилі лідерства та особистісні властивості: темперамент, характер, здібності, спрямованість і самосвідомість.

Відповідно до сутності досліджуваних явищ і показників їх вивчення використовувались шкали їх оцінювання із застосованих у дослідженні стандартизованих методик. Отримані дані класифікувалися за типами.

За отриманими кількісними даними були побудовані таблиці та діаграми, результати яких і підлягали якісному аналізу.

Кількісні дані щодо стилів лідерства, отримані за методикою «Схильність до певного стилю керівництва», та побудована на їх основі діаграма (рис. 2.1.) свідчать про те, що у половини досліджуваних переважає авторитарно-демократичний стиль (50%), у третини – демократичний; авторитарний та змішаний має незначна кількість студентів. У жодного зі студентів не було виявлено ліберальний стиль лідерства.

Рис. 2.1. Дані про стилі лідерства студентів

Тобто, найбільше досліджувана група студентів характеризується можливістю зміни стилів лідерства (авторитарного та демократичного) залежно від ситуацій та обставин, оскільки застосування лише одного з них не завжди буває ефективним. Схильність до авторитарно-демократичного стилю позначає те, що більшість студентів можуть як самостійно визначати діяльність групи, чітко визначаючи її цілі та енергійно віддаючи розпорядження, в одних ситуаціях, так і дозволяти та заохочувати членів групи при визначенні змісту діяльності, пропонувати декілька способів досягнення цілі, створюючи атмосферу товариськості та ділового співробітництва, – в інших.

У результаті проведеного дослідження були отримані також дані щодо типологічних особливостей психіки (темпераменту, характеру, здібностей, спрямованості, самосвідомості).

Кількісні дані щодо типів темпераменту, отримані за методикою «Визначення переважаючого типу темпераменту», та побудована на їх основі діаграма (рис. 2.2.) свідчать про те, що у третини досліджуваних всі типи темпераменту виражені майже однаковою мірою (мають змішаний тип), п’ята частина має холеричний тип, дещо менше – холерично-сангвінічний і сангвінічно-флегматичний. Сангвінічний, флегматичний і холерично-меланхолічний типи темпераменту має незначна кількість студентів. Меланхолічний тип темпераменту не було виявлено у жодного з досліджуваних студентів.

Рис. 2.2. Дані про типи темпераменту студентів

Тобто, досліджувані студенти характеризується незначною яскравістю, проте багатоманітністю проявів темпераменту, оскільки більшість з них не мають одного яскраво вираженого типу, натомість – гармонійне поєднання декількох, що свідчить про широту можливих поведінкових проявів у залежності від ситуації.

Кількісні дані щодо типів характеру, отримані за методикою «Діагностика типів акцентуації рис характеру та темпераменту за К.Леонгардом», та побудована на їх основі діаграма (рис. 2.3.) свідчать про те, що третина досліджуваних не має виражених акцентуацій характеру. Серед решти найпоширенішою є гіпертимна акцентуація характеру, яка виражена у третини студентів. Четверта частина досліджуваних має циклотимічний тип акцентуації. Дещо менше студентів мають демонстративну, емотивну й екзальтовану акцентуації. Неврівноважений, дистимічний, тривожний і застрягаючий типи акцентуації характеру виражені у незначної кількості студентів. Педантична акцентуація не була виявлена в жодного з досліджуваних студентів.

Рис. 2.3. Дані про типи характеру студентів

Тобто, значна частина досліджуваних студентів характеризується відсутністю яскраво виражених, надмірно посилених рис характеру. Серед решти більшості властиве переважання піднесеного настрою, висока контактність, енергійність і балакучість. Також характерними є часті періодичні зміни настрою.

Кількісні дані щодо типів мислення, що є вершинним психічним процесом серед тих, які визначають рівень інтелекту, тобто загальних здібностей, отримані за опитувальником для визначення типів мислення та рівня креативності Г. С. Нікіфорова (враховувалися фактори предметного, символічного, знакового та образного мислення), та побудована на їх основі діаграма (рис. 2.4.) свідчать про те, що в досліджуваної групи переважає образне та знакове мислення (більше половини студентів). Дещо менша частина має розвинене предметне мислення. Символічне мислення досліджувані студенти використовують найменшою мірою (розвинене лише в п’ятої частини студентів).

Рис. 2.4. Дані про типи здібностей студентів

Тобто, найбільше досліджувана група студентів характеризується переважним здійсненням перетворення інформації з допомогою умовиводів або застосуванням образів. Більшість студентів мають гуманітарний та художній склад розуму.

Кількісні дані щодо типів спрямованості, отримані за методикою діагностики спрямованості особистості Б. Басса, та побудована на їх основі діаграма (рис. 2.5.) свідчать про те, що більшість студентів, а саме більше половини вибірки, спрямовані на справу. Решта досліджуваних розділяється порівну за типами спрямованості на себе та на спілкування.

Рис. 2.5. Дані про типи спрямованості студентів

Тобто, найбільше досліджувана група студентів характеризується переважанням мотивів, породжених самою діяльністю, тобто безпосереднім захопленням її процесом, безкорисливим прагненням до результату діяльності. Зацікавлені в розв’язанні ділових питань, виконанні роботи якомога краще, орієнтовані на ділове співробітництво, здатні відстоювати в інтересах справи власну думку, яка корисна для досягнення спільної мети.

Кількісні дані щодо типів самосвідомості, отримані за результатами тесту-опитувальника ставлення до себе В. В. Століна та С. Р. Пантелеєва (враховувалися шкали диференційованого ставлення до себе: самоповага, аутосимпатія, самоінтерес та очікуване ставлення до себе), та побудована на їх основі діаграма (рис. 2.6.) свідчать про те, що в досліджуваної групи переважає яскраво виражений самоінтерес та самоповага (більше половини студентів), а також виражені – очікуване ставлення інших та аутосимпатія.

Рис. 2.6. Дані про типи самосвідомості студентів

Тобто, найбільше досліджувана група студентів характеризується інтересом і повагою до власних думок і почуттів, впевненістю у своїй цікавості для інших, вірою в свої сили та здібності, високо оцінюють власні можливості, розуміють самого себе.