- •Нотаріат в Україні.
- •2. Місце нотаріату в системі правоохоронних органів
- •3. Законодавство про нотаріат
- •4. Принципи діяльності нотаріату в Україні
- •Принцип обгрунтованості нотаріальних дій
- •Принцип сприяння громадянам та організаціям у здійсненні їхніх прав і законних інтересів
- •Принцип національної мови
- •Принцип додержання таємниці 'вчинюваних нотаріальних дій
- •5. Організація діяльності нотаріату в Україні
- •6. Компетенція державних нотаріальних контор
- •7. Компетенція приватних нотаріусів
- •8. Місце здійснення нотаріальних дій
- •9. Терміни здійснення нотаріальних дій
- •10. Порядок справляння державного мита.
- •11. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
- •12. Приймання, розгляд та реєстрація кореспонденції
- •13. Складання та оформлення службових документів
- •14. Видача свідоцтв про право на спадщину
- •15. Загальні правила посвідчення угод
- •16. Здійснення виконавчих написів
- •17. Правова природа виконавчого напису
- •18. Вчинення морських протестів
- •19. Посвідчення заповітів
- •20. Посвідчення доручень
- •21. Посвідчення шлюбних контрактів
- •22. Посвідчення договорів про відчуження транспортних засобів
- •23. Засвідчення вірності копій документів
- •24. Посвідчення договорів застави
- •25. Передача заяв громадян та організацій іншим особам
- •26. Здійснення протестів векселів
- •27. Прийняття заходів до охорони спадкового майна
- •28. Накладання заборони відчуження
- •29. Прийняття документів для зберігання
- •30. Посвідчення неоплати чеків
- •31. Перспективи розвитку нотаріату в Україні
- •32. Правова допомога при здійсненні нотаріальних дій
- •33. Загальні правила вчинення нотаріальних дій
- •34. Закон України “Про нотаріат”
- •35. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
- •36. Органи і посадові особи, що вчиняють нотаріальні дії
- •37. Права нотаріуса
- •38. Обов’язки нотаріуса
- •39. Присяга нотаріуса
- •40. Додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій
- •41. Стажист нотаріуса
- •42. Вимоги до осіб, які бажають займатися нотаріальною діяльністю
- •43. Нотаріальне діловодство і звітність
- •44. Організація роботи державних нотаріальних контор
- •46. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій
- •47. Правовий статус приватного нотаріуса
- •49. Витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій
- •50. Встановлення особи громадянина, що звертається за вчиненням нотаріальної дії
- •51. Обмеження щодо вчинення нотаріальних дій
- •52. Вимоги до текстів нотаріально посвідчувальних угод
- •53. Направлення документів на експертизу
- •54. Відмова у вчиненні нотаріальних дій
- •55. Справляння державного мита за вчинення нотаріальних дій
- •56. З’ясування дієздатності учасників посвідчувальної угоди
- •57. Єдиний реєстр доручень
- •58. Угоди, що потребують обов’язкового нотаріального посвідчення
- •59. Посвідчення договорів довічного утримання
- •60. Посвідчення договорів застави нерухомого майна
- •61. Посвідчення доручень, виданих в порядку передоручення
- •62. Посвідчення фактів
- •63. Засвідчення вірності перекладу
- •64. Вимоги до виконавчого напису
- •66. Посвідчення факту знаходження громадянина в живих або в певному місці
- •67. Поняття нотаріату
- •68. Застосування іноземного права при здійсненні нотаріальних дій
- •69. Охоронні нотаріальні дії
- •70. Діловодство приватного нотаріуса.
- •72. Засвідчення факту тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці
- •73 .Нотаріальні дії, вчинювані консульськими установами України
- •74. Компетенція інших органів (крім нотаріальних), які здійснюють нотаріальні дії
- •75 .Легалізація документів
- •76. Випадки, коли згода подружжя на відчуження майна не потрібна
- •77. Складання номенклатури та оформлення справ (нарядів)
- •78. Нотаріальна статистична та бухгалтерська звітність
- •80. Посвідчення договорів на будівництво жилих будинків на праві приватної власності
- •81. Кваліфіккційні комісії нотаріату
- •82. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю
- •83. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю
- •84. Мова нотаріального діловодства
- •85. Нотаріальні архіви
- •86. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності
- •87. Страхова застава приватного нотаріуса
- •88. Порядок заміщення приватного нотаріуса
- •89. Припинення приватної нотаріальної діяльності
11. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
Для запобігання порушенню законності та охорони прав громадян і юридичних осіб важливе значення мають урегульовані законодавством підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій (ст. 49 Закону України "Про нотаріат").
Стаття 49 Закону регулює загальні підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, що їх можна виділити у дві групи. Перша група — це підстави, які взагалі не дають можливості вчинити нотаріальні дії. До другої групи відносять підстави, які не дають можливості вчинити нотаріальну дію в якийсь момент, але після усунення їх вчинення нотаріальної дії стає можливим.
Таким чином, до першої групи підстав відмови належать:
вчинення дії, що суперечить закону;
подання документів для вчинення нотаріальної дії, які суперечать закону або містять відомості, що принижують честь і гідність громадян;
суперечність цілям, указаним у статуті чи положенні угоди, що укладається від імені юридичної особи;
4) якщо вчинення дії взагалі не входить до компетенції нотаріальних органів.
До другої групи підстав відмови відносять:
звернення за вчиненням нотаріальної дії не до того нотаріуса чи посадової особи, які мають право вчинити цю нотаріальну дію;
звернення за вчиненням нотаріальної дії недієздатної особи;
звернення за вчиненням нотаріальної дії представника, який не має необхідних повноважень;
звернення за вчиненням нотаріальної дії особи, яка знаходиться в стані афекту, алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Відповідно до закону відмова у вчиненні нотаріальної дії або неправильне її вчинення можуть оскаржуватися в суді (ст. 50 Закону України "Про нотаріат"). Такі справи розглядаються судом у порядку окремого провадження. Внаслідок розгляду і вирішення цих справ суд може визнати незаконними вчинені конкретні нотаріальні дії та скасувати їх або зобов'язати нотаріуса чи посадову особу, яка вчиняє нотаріальні дії, вчинити ті чи ті нотаріальні дії, якщо в цьому було неправомірно відмовлено.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" та ст. 285 ЦПК України заінтересована особа має право подати скаргу до районного (міського) суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, виконкому місцевої ради чи робочого місця приватного нотаріуса.
Скарги на дії консульських службових осіб і працівників консульських установ розглядаються в порядку підлеглості (ст. 19 Консульського статуту України), а не в судовому порядку. Такі скарги подаються на ім'я голови консульської установи України або на ім'я дипломатичного представника України в країні перебування або до Міністерства закордонних справ України.
Законом визначено й підсудність справ по скаргах на дії посадових осіб, які посвідчують заповіти й доручення, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (ст. 40 Закону України "Про нотаріат"). Такі скарги подаються до суду за місцезнаходженням лікарні, іншого стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, санаторію, будинку для престарілих та інвалідів, експедиції, госпіталю, військово-лікувального закладу, військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, місця позбавлення волі.
Скарги на неправильне посвідчення заповіту або на відмову в цьому посвідчені капітаном морського судна чи судна внутрішнього плавання, що плаває під прапором України, подаються до суду за місцем порту приписки судна.
Заінтересованими особами, які мають право подати скаргу на нотаріальні дії чи на відмову в учиненні їх, є особи, відносно яких мала бути вчинена нотаріальна дія, або громадяни чи організації, що брали безпосередню участь у вчиненні нотаріальної дії, що оскаржується. Право на порушення цієї категорії справ має і прокурор, який подає в цьому випадку не скаргу, а заяву на захист прав та інтересів інших осіб (ст. 285 ЦПК).
Для принесення скарги на дії нотаріуса чи посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії, законодавством передбачено десятиденний строк. Цей строк обчислюється з наступного дня після вчинення оскарженої нотаріальної дії або відмови вчинити нотаріальну дію і вважається не пропущеним, якщо до його закінчення скарга була подана (здана на пошту) органові, що виконує нотаріальні дії, чи безпосередньо до суду. Пропущений заінтересованою особою строк для принесення скарги може бути поновлений судом за наявності поважних причин пропуску строку.
Нотаріус чи інша посадова особа, що вчиняє нотаріальні дії, на прохання особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, повинні викласти причини відмови в письмовій формі та роз'яснити порядок її оскарження. У разі, коли у вчиненні дії відмовляє нотаріус, він не пізніше як у триденний строк виносить постанову про таку відмову.
Особливістю цієї категорії справ є те, що скарга чи заява подаються до суду через нотаріуса або посадову особу, яка вчиняє нотаріальні дії. Нотаріус чи посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, повинні передати скаргу, заяву зі своїми поясненнями щодо сутності скарги, заяви разом з оригіналами або копіями необхідних документів до суду протягом трьох днів з дня одержання скарги чи заяви (ст. 287 ЦПК України).
Суттєвою обставиною розгляду цих справ є правильне визначення кола заінтересованих осіб. Крім скаржника, у справі беруть участь нотаріуси та інші посадові особи, що вчиняють нотаріальні дії, як заінтересовані особи. Вони мають усі права, передбачені ст. 99 ЦПК України, і несуть передбачені законом обов'язки. Якщо справа порушується за заявою прокурора, суд притягує до участі у справі осіб, відносно яких вчинялася нотаріальна дія чи було відмовлено в її вчиненні. Крім того, заінтересованими особами можуть бути родичі скаржника, його подружжя, органи державного управління, інші спадкоємці.
Якщо вчинення нотаріальної дії зачіпає права і обов'язки особи, яка безпосередньо приймала участь у здійсненні нотаріальної дії, то вона може подати скаргу на дії нотаріуса, яка буде розглядатися в порядку окремого провадження.
Таким чином, у порядку позовного провадження розглядаються заяви інших осіб, котрі оспорюють права та обов'язки, набуття яких пов'язане з вчиненням нотаріальної дії.