4. Легалізація об’єднань громадян.

Конституція України гарантує громадянам право на свободу об’єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про об’єднання громадян» легалізація (офіційне визнання) об’єднань громадян є обов’язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. У випадку реєстрації об’єднання громадян набуває статус юридичної особи. Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обов’язковій реєстрації Міністерством юстиції України.

Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України та місцевими органами виконавчої влади. У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.

Про легалізацію (офіційне визнання) об’єднання громадян легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації.

Міністерство юстиції України, згідно з Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395 «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України», а також відповідно до чинного законодавства здійснює легалізацію:

• всеукраїнських об’єднань громадян;

• філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій;

• всеукраїнських професійних спілок та їх об’єднань;

• благодійних організацій;

• торгово-промислових палат.

Крім того, Міністерство юстиції здійснює реєстрацію Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також статутів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами України.

Єдиний реєстр громадських формувань – це електронна база даних, яка містить відомості про легалізацію (реєстрацію):

• політичних партій: політичних партій, обласних, міських і районних організацій політичних партій та інших структурних утворень політичних партій;

• громадських організацій: всеукраїнських, міжнародних, місцевих громадських організацій, їх спілок, місцевих осередків всеукраїнських, міжнародних громадських організацій; філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав на території України; первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських профспілок, їх об’єднань, організацій профспілок; місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, міжнародних організацій роботодавців, місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців; всеукраїнських, місцевих асоціацій кредитних спілок;

• благодійних організацій: всеукраїнських, міжнародних, місцевих благодійних організацій, відділень, філій, представництв всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій;

• творчих спілок: всеукраїнських творчих спілок, їх місцевих осередків, регіональних (місцевих) творчих спілок;

• торгово-промислових палат: торгово-промислової палати України, торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим, регіональних торгово-промислових палат;

• постійно діючих третейських судів;

• статутів: статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, статутів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, статутів територіальних громад.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про об’єднання громадян» та пункту 3 «Положення про прядок легалізації об’єднань громадян»¹, до реєструючого органу подається заява встановленого зразка, підписана не менш як трьома засновниками об’єднання громадян або їх уповноваженими представниками.

До заяви додаються:

1. статут (положення) в двох примірниках.

Статут повинен містити:

• назву об’єднання громадян (повну, а також скорочену відповідно до частини третьої статті 12 цього Закону), його статус та юридичну адресу;

• мету та завдання об’єднання громадян;

• умови і порядок прийому в члени об’єднання громадян, вибуття з нього;

• права і обов’язки членів (учасників) об’єднання;

• порядок утворення і діяльності статутних органів об’єднання, місцевих осередків та їх повноваження;

• джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об’єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

• порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об’єднання;

• порядок припинення діяльності об’єднання і вирішення майнових питань, пов’язаних з його ліквідацією.

У статутному документі можуть бути передбачені інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об’єднання громадян, зокрема, слід враховувати вимоги:

• статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», згідно з якою об’єднання громадян набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом;

• частини шостої статті 15 Закону України «Про об’єднання громадян» та частини третьої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якими встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов’язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру;

2) протокол установчого з’їзду (конференції) або загальних зборів, які прийняли статут із зазначенням рішення про заснування громадської організації та затвердження статуту (положення), рішення про вибори керівних та контролюючих органів;

3) відомості про склад керівництва центральних статутних органів (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання, посади, місця роботи);

4) дані про наявність місцевих осередків, підтверджені протоколами конференцій (зборів);

5) документ про сплату реєстраційного збору.

6) відомості про засновників об’єднання громадян або спілок об’єднань громадян (для громадян - із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання; для спілок об’єднань громадян - назви об’єднання, місцезнаходження вищих статутних органів, а також доданням копії документа про легалізацію);

7) документ, який підтверджує місцезнаходження об’єднання громадян (гарантійний лист власника приміщення, договір оренди тощо).

У разі надання під юридичну адресу займаної квартири подаються довідка про склад сім’ї та заяви повнолітніх членів сім’ї про свою згоду.

Міжнародна громадська організація додатково подає документи, які підтверджують поширення її діяльності на території хоча б однієї іншої держави (довіреності, зобов’язання, протоколи, документи про легалізацію тощо).

Спілка об’єднань громадян додатково подає рішення центральних статутних органів об’єднань громадян про їх вступ до спілки.

Розміри збору за реєстрацію громадської організації

Постановою Кабінету Міністрів від 26 лютого 1993 р. № 143¹ встановлено такі розміри збору за реєстрацію об’єднань громадян:

всеукраїнських - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

міжнародних - 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і 250 доларів США (за наявності ліцензії Національного банку) або еквівалент цієї суми у валюті України за офіційним обмінним курсом Національного банку на час сплати;

місцевих об’єднань громадян, а також місцевих осередків зареєстрованих всеукраїнських і міжнародних об’єднань громадян:

міжобласних, обласних, київських і севастопольських міських - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

міжрайонних, районних, міських, сільських, селищних - 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

За реєстрацію громадських організацій інвалідів, осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, розмір збору знижується на 50 відсотків.

Дитячі громадські організації та професійні спілки від сплати реєстраційного збору звільняються.

Реєстрація змін, що вносяться до статутних документів об’єднань громадян, проводиться безоплатно.

Легалізація громадських організацій шляхом письмового повідомлення про заснування

Відповідно до статті 17 Закону України «Про об’єднання громадян» громадські організації, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення.

Для легалізації громадської організації шляхом повідомлення про її заснування до легалізуючого органу подається заява, підписана не менш як трьома засновниками громадської організації або її уповноваженими представниками. В заяві вказується прізвище, ім’я, по батькові засновників громадської організації або їх уповноважених представників, рік народження, місце постійного проживання, назва організації і місцезнаходження центральних статутних органів, основна мета діяльності громадської організації. Підписи в заяві повинні бути завірені в установленому законом порядку.

Порядок реєстрації філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні регулюється Положенням, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 145², із змінами і доповненнями.

Реєстрація філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні здійснюється Міністерством юстиції.

Для реєстрації структурного осередку, крім представництва, представники громадської організації зарубіжної держави подають заяву до Мінюсту.

До заяви додаються:

1) документ, що підтверджує легалізацію громадської організації зарубіжної держави;

2) статут (положення) громадської організації зарубіжної держави;

3) рішення про створення структурного осередку;

4) статут (положення) структурного осередку;

5) відомості про склад керівництва вищих статутних органів структурного осередку (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання, посади (заняття), номер телефону);

6) документ про сплату реєстраційного збору.

Документи, зазначені у підпунктах 1 і 2 пункту повинні бути легалізовані відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням порядку, передбаченого національним законодавством країни громадської організації.

Для реєстрації представництва подаються заява та документи, зазначені у підпунктах 1, 2 і 6, а також довіреність на здійснення представницьких функцій, оформлена відповідно до законодавства країни, де вона видана (із зазначенням терміну її дії прізвища, імені представника, його громадянства, місця проживання, повноважень).

Заява про реєстрацію структурного осередку за наявності всіх необхідних документів розглядається в двомісячний термін. У необхідних випадках Мін’юст проводить перевірку відомостей, що містяться в поданих документах.

При розгляді питання про реєстрацію структурного осередку можуть бути присутніми представники громадської організації зарубіжної держави.

Якщо статутні документи структурного осередку або інші документи, подані на реєстрацію, суперечать законодавству України, Мінюст приймає рішення про відмову в реєстрації структурного осередку.

Рішення про відмову в реєстрації структурного осередку в 10-денний термін надсилається заявникові.

Збір за реєстрацію структурних осередків громадських організацій зарубіжних держав в Україні установлений у розмірі 500 доларів США (за наявності ліцензії Національного банку) або еквівалент цієї суми у валюті України за курсом Національного банку на час сплати.

За реєстрацію структурних осередків громадських організацій інвалідів розмір реєстраційного збору знижується на 50 відсотків.

Структурні осередки дитячих громадських організацій від сплати реєстраційного збору звільняються.

За видачу структурному осередкові громадської організації зарубіжної держави в Україні дубліката свідоцтва про реєстрацію встановлюється плата в розмірі 50 доларів США (за наявності ліцензії Національного банку) або еквівалент цієї суми у валюті України за курсом Національного банку на час сплати.

Кошти, одержані від сплати зборів за реєстрацію структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні, а також за видачу дублікатів свідоцтв про реєстрацію структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні, зараховуються до державного бюджету.

Порядок створення та реєстрації політичних партій

Згідно з Законом України «Про політичні партії в Україні»¹, а також Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395 «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» Міністерство юстиції України здійснює:

• реєстрацію політичних партій;

• контролює додержання політичними партіями вимог Конституції та законів України, їх статутів.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні»¹, для реєстрації подаються:

1) статут і програма політичної партії;

2) протокол установчого з’їзду (конференції, зборів) політичної партії із зазначенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення політичної партії;

3) підписи громадян України, зібрані відповідно до вимог цього Закону на підтримку рішення про створення політичної партії та засвідчені особами, які збирали підписи;

4) відомості про склад керівних органів політичної партії;

5) платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору;

6) назва та адреса банківської установи, в якій політична партія відкриватиме рахунки.

Заява про реєстрацію політичної партії за наявності всіх необхідних документів розглядається 30 днів з моменту надходження документів.

Цей строк може бути продовжений Міністерством юстиції України у разі потреби, але не більше ніж на 15 днів.

Міністерство юстиції України, після реєстрації, видає політичній партії реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

За реєстрацію політичної партії стягується реєстраційний збір, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України і який зараховується до державного бюджету.

Розмір реєстраційного збору за реєстрацію політичної партії визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 року № 840 і становить 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до законодавства України політичні партії можуть мати власну символіку, яка підлягає обов’язковій реєстрації в установленому порядку.

Відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» забороняється буквальне відтворення у символіці політичної партії державних символів України, використання символів іноземних держав.

Для державної реєстрації символіки політичної партії до Мінюсту подається заява, яка підписується керівництвом політичної партії¹.

До заяви додаються:

1) положення про символіку політичної партії, яке визначає види партійної символіки, порядок її виготовлення, зберігання і використання;

2) опис і зображення прапора та розпізнавального знака, текст партійного гімну і девізу;

3) рішення керівного органу політичної партії про затвердження положення, опису, зображення прапора та розпізнавального знака, тексту партійного гімну і девізу.

За реєстрацію символіки політичної партії реєстраційний збір не сплачується.

Заява про державну реєстрацію символіки політичної партії за наявності всіх необхідних документів розглядається у двомісячний термін.

У разі коли із заявами про державну реєстрацію символіки політичної партії звернулося кілька політичних партій, партійна символіка яких збігається (тотожна чи схожа), перевага надається політичній партії, яка першою подала заяву про державну реєстрацію партійної символіки.

У разі державної реєстрації символіки політичної партії заявникові видається свідоцтво встановленого зразка.

Поновлення втраченого свідоцтва про державну реєстрацію символіки політичної партії

У разі втрати свідоцтва про державну реєстрацію символіки політичної партії для отримання його дубліката до Мін’юсту подається:

• заява керівника політичної партії, рішення її керівного органу про видачу дубліката свідоцтва;

• повідомлення, опубліковане у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження про втрату свідоцтва.