Тема 5. Кримінологічне вчення про жертву злочину.

Семінарське заняття - 2 год.

Перелік ключових термінів та понять до теми:

Віктимологія, особа потерпілого, жертва злочину, класифікація жертв злочинів, віктимність, віктимізація, рівень віктимності

План семінарського заняття

1. Виникнення та становлення віктимології як науки.

2. Особа потерпілого і її кримінологічне значення.

3. Класифікація жертв злочинів.

4. Віктимологічна детермінація.

5. Віктимологічна профілактика

Теми рефератів:

1. Обставини об’єктивного та суб’єктивного характеру, що впливають на віктимність жертви злочину.

2. Заходи віктимологічної профілактики окремих видів злочинів.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття віктимології

2. Поняття жертви злочину

3. Зв’язок “злочинець-потерпілий”.

4. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину

5. Кримінально-правовий підхід до класифікації жертв злочину

6. Значення класифікації і типології жертв

Методичні вказівки до теми 5:.

Слово "віктимологія" походить від латинського слова “vісtіmа”— жертва і грецького “logos” — вчення, що разом означає “вчення про жертву”. Віктимологія – напрямок кримінології, яка вивчає кількісну і якісну характеристики жертв злочинів, закономірності їх взаємовідносин із злочинцями, з метою удосконалення форм і методів попередження злочинності.

Слід звернути увагу, що предметом віктимології, а точніше кримінальної віктимології, є: жертви злочинів, відносини, що пов'язують злочинця і жертву, ситуації, що передують злочину.

Першу спробу системних досліджень проблеми потерпілого від злочину здійснив у 1948 р. німецький вчений Г. Гетіг. Він написав книгу "Злочинець і його жертва", в якій розробив вчення про жертву злочину і довів, що відношення жертва-злочинець тісно пов’язані зі злочином.

Ключовою категорією віктимології виступає "жертва злочину". Жертва у віктимології — це особа або певна спільнота людей, якій прямо чи опосередковано нанесена будь-яка шкода від злочинного посягання. Таке широке розуміння особи потерпілого дає можливість комплексно дослідити всі її ознаки.

Особа потерпілого вивчається віктимологією на двох основних рівнях: на першому, індивідуальному рівні вивчають фактори, що можуть впливати на виникнення і розвиток наміру у майбутнього злочинця вчинити злочин, а також на механізм вчинення злочину; на другому рівні, вивчається сукупність жертв, яким злочином завдано шкоди, з метою визначення реальних наслідків злочинності. У загальних рисах кінцевою метою вивчення жертв злочинів є підвищення ефективності попередження конкретних злочинів і злочинності загалом шляхом здійснення цілеспрямованого впливу як на злочинців, так і на потенційних жертв злочинів.

Перелік питань для заліку

1. Поняття кримінології як соціально-правової науки

2. Предмет кримінологічної науки

3. Методологія і методи кримінологічних досліджень

4. Місце кримінології у системі наук, її зв’язок з юридичними та іншими науками

5. Система науки кримінології

6. Поняття злочинності, її види

7. Основні показники злочинності

8. Рівень та коефіцієнт злочинності

9. Динаміка злочинності, показники динаміки

10. Структура та характер злочинності

11. Поняття латентної злочинності.

12. Види та рівні латентної злочинності

13. Методи та значення виявлення латентної злочинності

14. Основні риси злочинності в Україні

15. Поняття причин та умов злочинності в кримінології

16. Поняття детермінації в кримінології

17. Значення вивчення причинності в кримінології

18. Поняття особи злочинця

19. Межі визнання особи злочинця в кримінології та кримінальному праві

20. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця

21. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця та їх значення

22. Кримінально-правова характеристика особи злочинця

23. Соціально-рольові характеристики особи злочинця

24. Риси правової і моральної свідомості особи злочинця

25. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця

26. Класифікація злочинців

27. Типологія злочинців

28. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця

29. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця

30. Поняття віктимології

31. Становлення віктимології як самостійного напрямку кримінологічних досліджень

32. Поняття жертви злочину

33. Зв’язок “злочинець-потерпілий”.

34. Віктимна поведінка жертви злочину

35. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину

36. Кримінально-правовий підхід до класифікації жертв злочину

37. Значення класифікації і типології жертв

38. Поняття віктимологічної профілактики

39. Поняття суїцидальної поведінки

40. Механізм суїцидальної поведінки

41. Поняття кримінологічного дослідження.

42. Об’єкти та суб’єкти кримінологічного дослідження.

43. Поняття кримінологічної інформації, її види.

44. Програма кримінологічного дослідження.

45. Соціологічні методи, які використовуються в кримінологічних дослідженнях.

46. Метод експертних оцінок.

47. Документальний метод в кримінології.

48. Психологічні методи, що використовуються в кримінологічних дослідженнях

49. Кримінально-правова статистика та її розділи

50. Поняття профілактики злочинності

51. Цілі та завдання запобіжної діяльності

52. Рівні профілактики

53. Класифікація профілактичних заходів

54. Суб’єкти профілактики злочинів

55. Поняття кримінологічного прогнозування