3.6. Газонебезпечні роботи

Згідно з «Типовой инструкцией по организации безопасного про- ведения газоопасньїх работ» до газонебезпечних робіт відносяться роботи пов’язані з оглядом, очищенням, ремонтом, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікацій, роботи всередині ємностей (апаратів, барабанів котлів, теплообмінників, печей, реакторів, резер­вуарів, цистерн, іншого подібного обладнання, колекторів, цистерн, тунелів, колодязів, приямків і т. ін.), при виконанні яких має місце або не виключена можливість виділення в робочу зону речовин, що може призвести до вибуху, пожежі, шкідливої дії на організм людини, до небезпечного зниження вмісту кисню в робочій зоні (менше 20% об’ємних).

Особливістю газонебезпечних робіт є те, що опинившись за нечіт­кого дотримання вимог безпеки у загазоване середовище, працівник може раптово втрачати свідомість. В таких ситуаціях зазвичай поспішні, невмілі та з порушеннями вимог безпеки дії по спасінню потерпілого нерідко закінчуються груповими смертельними нещасни­ми випадками, а самі рятувальники опиняються в положенні потерпі­лого. Тому газонебезпечні роботи повинні проводитись тільки у випадках, коли їх неможливо виконати без участі людини, а на під­приємстві мають здійснюватись систематичні заходи щодо скорочен­ня кількості газонебезпечних робіт.

За вимогами безпеки газонебезпечні роботи поділяються на такі, що виконуються: за нарядами-допусками; без оформлення нарядів- допусків але з обов’язковою реєстрацією в спеціальному журналі; у зв’язку з ліквідацією або локалізацією можливих аварійних ситуацій і аварій. Перелік таких робіт, можливі шкідливі і небезпечні чинники, категорії виконавців та основні заходи безпеки, затверджуються нака­зом по підприємству.

До виконання газонебезпечних робіт допускаються особи віком не менше 18 років, які пройшли в установленому порядку медичний огляд, навчання і перевірку знань щодо безпечного виконання робіт, користування засобами захисту та надання першої допомоги потерпі­лим. Особи, що залучаються до газонебезпечних робіт, виконання яких потребує застосування ізолюючих апаратів захисту органів дихання, повинні пройти спеціальне навчання.

Газонебезпечні роботи, що виконуються за нарядами-допусками або реєстрацією в журналі обліку, включають два етапи:

• підготовка об’єкту до проведення газонебезпечної роботи;

• безпосереднє проведення газонебезпечної роботи.

Особи відповідальні за підготовку і проведення газонебезпечних робіт призначаються розпорядженням керівника відповідального структурного підрозділу підприємства або керівника самого підпри­ємства.

Контроль за організацією газонебезпечних робіт здійснюють газо- рятувальна служба і служба охорони праці підприємства відповідно до своїх функцій.

Порядок оформлення документації на проведення газонебезпечних робіт регламентуються зазначеною вище «Типовой инструкцией...»

При підготовці об’єкта до проведення газонебезпечних робіт здій­снюється весь комплекс підготовчих заходів, передбачених нарядом- допуском і відповідними інструкціями - технологічними і з охорони праці в тому числі: необхідні відключення обладнання від технологіч­них комплексів, зняття тиску, видалення шкідливих і вибухонебезпеч­них продуктів, виключення можливих джерел іскроутворення, позна­чення або огородження можливих газонебезпечних зон, виставлення постів, відключення видимим розривом електропроводів рухомих механізмів, відділення електроприводів від цих механізмів, вивішу­вання плакатів безпеки тощо.

Перед початком виконання газонебезпечної роботи необхідно:

• провести лабораторний чи експрес-аналіз стану повітряного сере­довища на вміст кисню, шкідливих або вибухонебезпечних речовин;

• перевірити наявність і придатність засобів захисту працюючих, іструментів, пристосувань та інших засобів забезпечення безпеки працюючих;

• провести інструктаж і перевірити знання виконавців газонебез­печних робіт щодо уміння користуватись засобами захисту та надава­ти допомогу потерпілим. Про виконання зазначених заходів безпеки робляться відповідні записи до наряду-допуску.

Виконувати газонебезпечні роботи необхідно бригадою у складі не менше 2-х осіб, забезпечених необхідними засобами захисту, спецодя­гом, спецвзуттям, інструментами тощо. Безпосередньо перед допу­ском до роботи відповідальний за безпечне її виконання опитує кож­ного виконавця про самопочуття і повідомляє про готовність почина­ти роботу служби газорятувальну і охорони праці. Без згоди цих служб починати газонебезпечні роботи забороняється. Входити до газонебезпечної зони можливо тільки з дозволу відповідального за безпечне виконання робіт і у відповідних засобах захисту.

Газонебезпечні роботи, пов’язані з можливим виділенням вибухо­небезпечних речовин, повинні виконуватись із застосуванням інстру­ментів, пристроїв, спецодягу і спецвзуття, використання яких не призводить до утворення іскор.

Засоби індивідуального захисту органів дихання і тривалість робо­ти в них повинні відповідати стандартам і технічним умовам. Зокрема термін разового перебування працюючого у шланговому протигазі визначається нарядом-допуском але не повинен перевищувати 30 хвилин.

При виконанні робіт в технологічних ємностях, останні повинні бути звільнені від речовин, що в них знаходились, відключені від дію­чого обладнання і систем трубопроводів за допомогою стандартних заглушок і залежно від властивостей продуктів, що в них знаходились, промиті, пропарені гострою парою, продуті інертним газом чи чистим повітрям. Нагріті ємності перед спуском у них людей мають бути охо­лоджені до температури не більше 30⁰С. За необхідності проведення таких робіт при більш високих температурах вживаються додаткові заходи - обдув свіжим повітрям, спецодягом, обмеження терміну перебування в ємності і т. п.

Для виконання робіт всередині ємностей призначається бригада у складі не менше двох осіб - працюючий і спостерігаючий. Якщо для виконання робіт в ємності необхідне одночасне перебування більше однієї особи, то на кожного працюючого повинно бути не менш одного спостерігаю чого. Під час проведення робіт всередині ємності спостері­гаючий повинен знаходитися біля отвору ємності у такому ж споря­дженні, що і працюючий і мати біля себе ізолюючий протигаз, підгото­влений до використання. При відсутності зорового зв’язку між прац­юючим і спостерігаючим повинна бути встановлена система зв’язку між ними за допомогою сигнально-рятувальної вірьовки, тощо.

Перед спуском працівника в ємність на нього необхідне одіти ряту­вальний пояс з сигнально-рятувальною вірьовкою, а за потреби інші засоби захисту, у тому числі і органів дихання.

Для захисту органів дихання працюючих всередині ємності повин­ні використовуватись шлангові або киснево-ізолюючі протигази або повітряні ізолюючі апарати. Робота всередині ємності без засобів захисту органів дихання може бути дозволена керівництвом підпри­ємства за умови, що концентрація парів і газів не перевищує ГДК, а об’ємний вміст кисню в повітрі не менше 20%.

Заходи забезпечення безпеки працівників всередині без засобів захисту органів дихання повинні передбачати:

• постійну подачу свіжого повітря у ємність;

• постійний контроль стану повітряного середовища у ємності;

• наявність у кожного працюючого і спостерігаючого шлангового протигаза в положенні «напоготові»;

• наявності у кожного працюючого в ємності рятувального пояса і сигнально-рятувальної вірьовки.

Якщо в діях працюючого всередині ємності спостерігаються відхи­лення від звичайної поведінки (млявість, спроби зняти маску протига­за) роботу слід негайно припинити, а працівника з ємності евакуювати.

Після закінчення робіт всередині ємності відповідальний за їх виконання перед закриттям люків повинен особисто переконатися у відсутності в ємності людей, інструменту та сторонніх предметів і зро­бити про це до наряду-допуску.

Проведення робіт в колодязях, каналізаційних мережах, тунелях і подібних спорудах необхідно погоджувати з керівниками об’єктів, технологічно зв’язаних з перерахованими спорудами. На період вико­нання робіт відкриті люки колодязів мають бути огороджені, а в нічні години - освічені.

Робота всередині колодязів, колекторів, у тунелях і траншеях без засобів захисту органів дихання забороняється.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ До гл. 3.1

2. Загальні шляхи забезпечення безпеки виробничого обладнання.

3. Вимоги безпеки щодо конструкційних матеріалів, небезпечних зон, зажимних, вантажозахоплювальних і вантажопідіймальних при­строїв.

4. Основні заходи щодо впливу виробничого обладнання на виробниче середовище за чинниками повітря робочої зони, шум, вібрація і т. ін.

5. Конструкція робочого місця, органів управління, засобів відоб­раження інформації як чинники рівня безпеки.

6. Вимоги безпеки до системи управління виробничим обладнан­ням.

7. Які засоби захисту повинні передбачатися в конструкції вироб­ничого обладнання?

8. Основні вимоги безпуки до технологічних процесів.

9. Виробничі будівлі для реалізації технологічних процесів та роз­міщення виробничого обладнання, зони обслуговування.

10. Вимоги безпеки до виробничого персоналу з урахуванням осо­бливостей технологічного процесу.

До гл. 3.2