Задача 1

Припустимо, споживач має прибуток 300 гр. од. На малюнку показані дві бюджетні лінії і дві відповідні їм криві байдужності. Відповісти на наступні питання.

1. Яка ціна товару Y?

2. Яка ціна товару Х до і після зниження?

3. Визначите координати двох точок лінії попиту даного споживача на товар Х.

4. Намалюйте

Задача2

Припустимо, споживач має прибуток 200 гр. од. на місяць. Він повинен бути весь витрачений на покупку двох товарів: товару Х ціною 4 гр. од. і товари Y ціною 5 гр. од. за одиницю товару.

1. Зобразіть графічно бюджетну лінію;

2. Якою буде бюджетна лінія, якщо доход споживача зросте до 240 гр. од. на місяць.

3. Якою буде бюджетна лінія при доході 200 гр. од. на місяць, але при зниженні ціни товару Х до 2 гр. од.?

Знання: Різних теорій споживчої поведінки: закону спадної граничної корисності; споживчої переваги і вибору; теорії ефекту доходу й ефекту заміщення. Графічна інтерпретація різних теорій споживацької поведінки.

Навички: Аналіз графічних моделей різних теорій споживчої поведінки, практичне застосування цієї теорії при дослідженні попиту на товар.

Тема 3.2 Виробництво на фірмі

3.2.1 Альтернативні способи виробництва. Короткостроковий і довгостроковий періоди.

3.2.2 Виробництво в короткостроковому періоді.

3.2.3 Виробнича стратегія фірми у довгостроковому періоді.

3.2.1 Альтернативні способи виробництва. Короткостроковий і довгостроковий періоди

Попит та пропозиція визначає кількість проданої продукції. У попередніх темах вивчили фактори, що впливають на попит продукції, а також теорію поведінки споживача при покупці товару. Однак щоб задовольнити попит на товар, необхідно витримати конкуренцію в умовах ринку, робити якісний товар і, по можливості, із мінімальними витратами. Тому пропозиція товару на ринку залежить не тільки від попиту на нього, але і від технології виробництва, що у свою чергу впливає на обсяг випуску продукції, при якому фірма може отримувати максимальний прибуток. Тому фірма повинна постійно аналізувати витрати на свою продукцію і вести пошук оптимального обсягу виробництва .

У фірми завжди існує багато альтернативних варіантів виробництва продукції: вона вибирає такі методи виробництва, що є ефективними з технологічної й економічної точки зору.

У таблиці 3.4 витрати праці (L) позначені в чисельнику, у знаменнику - витрати капіталу (К). Для того, щоб визначити, яку технологію обере фірма для виробництва кожного рівня продукції, необхідно, знати, який з цих способів виробництва є економічно найефективніший способом.

Таблиця 3.4.

Альтернативні способи виробництва продукції

Рівень випускання продукції	Технології
	А	Б	В
1	9/2	6/4	4/6
2	19/3	10/8	8/10
3	29/4	14/12	12/14
4	41/5	18/16	16/19

Технологічно ефективний спосіб виробництва - такий, при якому для зробленого обсягу продукції затрачається менша кількість, принаймні, одного виду ресурсів, при тім, що ресурсів будь-якого іншого виду зачіпається не більше, або такий, при якому виробничий обсяг продукції є

максимально можливим при використанні визначених обсягів ресурсів.

Економічно ефективний спосіб виробництва - такий спосіб, що мінімізує альтернативну вартість, використовуваних у процесі виробництва видів ресурсів.

Виробнича функція фірми задає максимальний обсяг випуску продукції, що фірма може зробити при будь-якому заданому наборі ресурсів.

Q= F (K, L) max

Фірма, розглядаючи альтернативні способи виробництва, повинна знайти такий обсяг виробництва, що їй забезпечить мінімальні витрати виробництва і максимальний прибуток.

Тому що міняються ціни на сировину устаткування на фірмі постійно повинні здійснюватись розрахунки на ефективність виробництва товару. Зміна способу виробництва на фірмі залежить і від часу, протягом якого вона може змінювати фактори виробництва (L, К). У теорії фірми виробництво розглядається в різні періоди: короткостроковий і довгостроковий.

Короткостроковий період - такий період часу, протягом якого деякі затрачувані фірмою ресурси не можуть бути змінені. Наприклад, L - міняється, К - постійна величина.

Довгостроковий період - період часу, досить тривалий для того, щоб фірма була здатна змінити усі свої фактори виробництва, К - міняється, L - перемінні.

У зв'язку з розходженнями в періодах з'явилися поняття постійних і перемінних факторів виробництва .

У короткостроковому періоді перемінний фактор (праця) можна змінювати, постійний фактор не змінюється (основний капітал - К), тобто в цей період деякі види витрат змінити не можна.

У цілому, витрати виробництва будь-якого обсягу продукції будуть залежати від того, чи мала фірма досить часу для того, щоб працювати ефективно.