1. Модуль 1 Тема 1.1 Введення в мікроекономіку

1. Поняття мікроекономіки, зміст курсу.

2. Основні поняття.

3. Методологія в мікроекономіці.

4. Застосування мікроекономічної теорії.

1.1.1 Поняття мікроекономіки

Мікроекономіка – розділ економіки, що вивчає сукупність виборів, чинених малими економічними одиницями, такими як домашні господарства, фірми і др.(Долан).

Мікроекономіка – це розділ економічної науки, що вивчає поведінку фірм, домашніх господарств і інших економічних одиниць, а також функціонування ринків і загальну ефективність розподілу ресурсів (Фішер).

Ринок – сукупність умов завдяки яким покупці і продавці товару (послуги) вступають у контакт один з одним з метою покупки або продажу цього товару (послуги).

Мікроекономіка досліджує поведінку окремих елементів і структур, таких як галузі виробництва і підприємства, товарні і фінансові ринки, банки, різні фірми, домашні господарства й інші. Вона вивчає як встановлюються обсяги виробництва товарів і ціни на них, як поводиться споживач, як мінімізувати витрати і максимізувати прибуток (Горфинкель).

1.1.2 Основні поняття

Економічний суб'єкт в мікроекономіці – господарські одиниці, між якими виникають економічні відносини.

Основні суб'єкти мікроекономіки

Споживач, виробник, організація бізнесу, домашні господарства, банки, ринки.

Основна задача – здійснення економічного вибору.

Основні види вибору:

• Що варто робити й у якій кількості?

• Яким чином це потрібно робити?

• Хто і яку робота повинен виконувати?

• Для кого повинні бути призначені результати виробництва?

У кожен момент у підприємства є певні ресурси і це є обмеженням, тому що визначають границю. Треба робити вибір на задоволення потреб споживача.

Крива виробничих можливостейпоказує максимально можливий обсяг виробництва конкретного товару, при даних ресурсах і знаннях, якими володіє конкретне підприємство, і заданих обсягах виробництва інших товарів.

Аналіз:

1. Крива зображує границю.

2. Точка на кривій виробничих можливостей (В, D) представляє максимальний обсяг виробництва двох будь-яких продуктів, а А, Е – максимальний обсяг одного товару.

3. Обмеженість ресурсів не допускає будь-яке сполучення виробництва в точці (W), розташованої поза кривою виробничих можливостей.

4. Точка усередині кривої виробничих можливостей (V) вказує на те, що ресурси використовуються не зовсім і не найкращим чином.

Рис.1.1. Крива виробничих можливостей

Продуктивні ресурси – вкладена у виробництво праця, капітал і природні ресурси.

Основні форми виробничих ресурсів

Праця	Капітал	Природні ресурси
Розумові і фізичні витрати, створені людьми в процесі виробництва товарів і послуг.	Засоби виробництва, створені людьми (устаткування, будинки, матеріал).	Усе, що може бути використане у виробництві в натуральному стані, без обробки (вода, газ, руда, нафта).

Використання виробничих ресурсів

Ефектне	Неефектне
Ситуація, в якій при наявному рівні знань і даній кількості виробничих ресурсів неможливо зробити більшу кількість якого-небудь товару без скорочення випуску інших товарів	Ситуація, в якій при наявному рівні знань і даній кількості виробничих ресурсів можливо зробити більшу кількість якого-небудь товару без скорочення випуску інших товарів