Основи_економічної_теорії_Книжка
.pdf291
Практикум
Тести:
1.Принцип порівняльних переваг вперше сформулював:
А. Джон М. Кейнс; В. А. Сміт; С. Т. Мальтус;
D. Д. Рікардо.
2.Якщо Україна збільшила мито на ввезення продуктів харчування,
то це, напевне, призведе до:
А. Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в Україні; В. Підвищення якості вітчизняних продуктів харчування; С. Підвищення цін не тільки на імпортні продукти харчування, але й на
вітчизняні;
D. Розширення вітчизняного товаровиробництва в більшості галузей.
3.Прикладами торгівельних бар’єрів є:
А. Квоти; В. Мито;
С. Стандарти на ввезені товари; D. Все вищезазначене.
4.Введення в державі мита на імпортні товари сприяє:
А. Збільшенню виграшу вітчизняних виробників, які використовують імпортні товари в своєму виробництві, і зменшенню виграшу вітчизняних споживачів;
В. Підвищенню виграшу вітчизняних споживачів і зниженню виграшу вітчизняних виробників, які використовують імпортні товари в своєму виробництві;
С. Підвищенню виграшу вітчизняних споживачів і підвищенню виграшу вітчизняних виробників, які використовують імпортні товари в своєму виробництві;
D. Зниженню виграшу вітчизняних споживачів і зниженню виграшу вітчизняних виробників, які використовують імпортні товари в своєму виробництві.
5. У 1996 році на світовому ринку ціна і об’єми продажу алюмінію
зменшились. Це могло бути викликано:
А. Зменшенням обсягу експорту алюмінію з Росії; В. Зменшенням попиту на алюміній в світі; С. Відкриттям нових родовищ бокситів;
291
292
D. Збільшенням експорту алюмінію з країн Латинської Америки.
6. Припустимо, що обмінний курс української гривні зростає. Що з
наведеного нижче відбудеться в цьому випадку?
А. Буде потрібно менше доларів, фунтів та іншої валюти для купівлі українських гривень;
В. Імпортні товари в Україні подорожчають; С. Інші країни будуть змушені платити більші суми за товари, які
вироблені в Україні;
D. Ціни українських товарів у доларах знизяться.
7. В довгостроковому періоді в країнах із гнучким валютним курсом
та високою інфляцією відбувається:
А. Зростання курсу національної валюти; В. Падіння курсу національної валюти;
С. Стабілізація курсу у відповідності з новим рівнем цін; D. Вірно все вищезазначене.
8. Якщо Національний Банк проводить політику, націлену на захист
гривні від знецінення, то за інших рівних умов:
А. Рівень відсоткових ставок відносно збільшиться, а рівень безробіття відносно знизиться;
В. Рівень відсоткових ставок відносно збільшиться, а рівень зайнятості відносно знизиться;
С. Рівень відсоткових ставок відносно збільшиться при незмінному рівні сукупного попиту;
D. Рівень відсоткових ставок і рівень зайнятості відносно знизяться.
9. Високий рівень інфляції в країні:
А. Веде до знецінення національної валюти; В. Підвищує цінність національної валюти; С. Не впливає на валютний курс;
D. Або знижує, або підвищує валютний курс.
10. Система фіксованих валютних курсів потребує:
А. 100%-ного забезпечення золотом грошової маси в країні; В. Визначення обмінного курсу через взаємодію попиту і пропозиції
валют на валютному ринку; С. Підтримки центральним банком обмінного курсу національної
валюти, офіційно зафіксованого на визначений період часу;
D. Невтручання держави в діяльність валютного ринку з метою зміни обмінного курсу.
292
293
Задача 1
За статистичними даними Державного комітету статистики України за січень-вересень 2004 року обсяг експорту товарів становив 14948,4 млн. дол. США, імпорту – 14286,9 млн. дол. Розрахуйте зовнішньоторговий оборот і сальдо зовнішньої торгівлі товарами.
Відповіді до практикуму
Тести:
1. D; 2. C; 3. D; 4. D; 5. B; 6. С; 7. B; 8. B; 9. А; 10. С.
Задача 1
Розв’язання:
Оборот зовнішньої торгівлі України товарами: 14948,4 + 14286,9 = 29235,3 млн. дол.
Сальдо зовнішньої торгівлі товарами: 14948,4 – 14286,9 = 661,5 млн. дол.
Оскільки експорт перевищує імпорт – сальдо позитивне.
Глава 25. Глобалізація економіки
1.Сутність та фактори глобалізації.
2.Наслідки та прояви глобалізації.
3.Глобальні проблеми та шляхи їх вирішення.
1. Сутність та фактори глобалізації
Глобалізація (від франц. global – “ всезагальний”, такий, що охоплює усю земну кулю”) – складний, багатогранний процес, який охоплює усі сторони суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського організму.
293
294
Вумовах глобалізації інтернаціоналізація економіки набуває нових рис:
–формується глобальне світове виробництво на основі інтенсифікації діяльності транснаціональних корпорацій та розвитку
довгострокових виробничих зв’ язків;
–кардинально міняється зміст світових господарських зв’язків: темпи зростання міжнародної торгівлі випереджають темпи зростання виробництва,
афінансові операції перевищують обсяги експорту товарів та послуг;
–змінюється спрямованість і структура міжнародної торгівлі, зростає товарообмін наукоємною, високотехнологічною продукцією між розвинутими країнами;
–зростає орієнтація розвинутих економік на активізацію людського фактора, здатність генерувати нові знання, швидко їх застосовувати, використовуючи сучасні методи обробки інформації;
–інтенсифікується пошук світового центру управління та інструментів регулювання глобальних світогосподарських процесів.
Глобальна економіка – якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється у цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною сіткою тощо.
Процес глобалізації розгортається під впливом сукупності факторів. Серед них:
–науково-технічний прогрес, революція в інформаційних технологіях;
–розвиток міжнародної інфраструктури, нових поколінь транспорту і зв’язку;
–поглиблення міжнародного поділу праці, подальший розвиток інтернаціоналізації виробництва;
–геоекономічні та геополітичні трансформації, пов’язані із розпадом соціалістичної системи та посиленням ринкової уніфікації сучасного світу;
–послаблення ролі традицій, соціальних зв’язків і звичаїв, інтернаціоналізація освіти, культурного простору тощо.
2. Наслідки та прояви глобалізації
Наслідки глобалізації економіки пов’язані з формуванням загальнопланетарного науково-інформаційного простору, глобальних ринків робочої сили, товарів, інформаційних технологій на основі поступового демонтажу торговельних бар’єрів, підписання багатосторонніх торговельних
294
295
угод тощо. Зростає відкритість та взаємозалежність національних економік, збільшуються обсяги і швидкість фінансових операцій, відбувається становлення єдиного світового виробництва, зростає кількість наднаціональних структур регулювання світового господарства, міжурядових та неурядових міжнародних організацій.
Водночас глобалізація здійснює суперечливий вплив як на окремі держави, так і на світову економіку в цілому. З одного боку вона відкриває
небачені раніше можливості економічного зростання на основі:
–прискорення процесу поширення передових технологій,
розвитку творчості та нововведень;
–удосконалення механізму розподілу ресурсів, підвищення ефективності їх використання на основі розвитку глобальної конкуренції;
–підвищення якості життя, покращення добробуту сімей, розширення можливостей вибору та доступу до новий ідей, знань;
–посилення міжнародної координації, зменшення загрози міжнародних конфліктів, локальних воєн;
–поширення ідей гуманізму, демократії, захисту громадянських прав та основних свобод людини.
Водночас глобалізація економіки породжує небачені загрози та ризики
врезультаті:
–поглиблення нерівності соціально-економічного розвитку країн
вглобальних масштабах;
–посилення диспропорцій у світовій економіці, зростання розриву між товарними та фінансовими ринками, загрози глобальних криз;
–зростання конфліктів різного характеру та масштабу, створення глобальної сітки злочинного бізнесу, міжнародного тероризму;
–втрати національної ідентичності, поширення єдиних стандартів на національні культури;
–загострення глобальних проблем.
3. Глобальні проблеми та шляхи їх вирішення
Глобальні проблеми – проблеми, пов’язані з природно-антропо-генними явищами, що виникли у процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за своїми масштабами та значенням, так і за способами вирішення.
295
296
Класифікація глобальних проблем:
1.Проблеми взаємодії природи і суспільства (забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством, збереження навколишнього природного середовища, раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору тощо);
2.Проблеми суспільних взаємовідносин (відвернення світової термоядерної війни та забезпечення миру, подолання економічної відсталості частини регіонів та країн світу; недопущення регіональних та міжнародних конфліктів; роззброєння і конверсія тощо);
3.Проблеми розвитку людини та забезпечення її майбутнього (пристосування людини до умов природного і соціального середовища, що змінюється під впливом НТП, подолання епідемій, тяжких захворювань (СНІДу, наркоманії тощо), боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом, проблеми демократизації та охорони прав людини тощо).
Передумовою розв’язання глобальних проблем виступає перегляд і перебудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей, об’єднання зусиль та ресурсів людства на основі усвідомлення єдності інтересів та спільної відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Основні форми міжнародного співробітництва у розв’язанні глобальних проблем:
–здійснення спільних проектів і програм по ліквідації зон економічного
лиха;
–встановлення уніфікованих норм та правил природокористування;
–роззброєння і конверсія;
–виділення кредитів та допомога країнам, що розвиваються у вирішенні проблем злиднів, голоду, хвороб, неграмотності;
–загальнопланетарні та регіональні угоди під егідою ООН та інших міжнародних організацій тощо.
Усвідомлення глобальних проблем сучасності та загроз, що виникли перед людством у XXI столітті викликали до життя концепцію "сталого розвитку".
Український термін “ сталий розвиток” є офіційно прийнятим в Україні, що є адекватним англійському терміну “sustainable development”, який у відповідності з міжнародно прийнятим визначенням, наданим в доповіді “ Наше спільне майбутнє” Світової Комісії з Навколишнього
296
297
Середовища та Розвитку (1986) означає такий розвиток, який задовольняє
потреби сучасності, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.
Оскільки у центрі соціально-економічного розвитку знаходиться людина та її потреби, все більшого значення на сьогоднішній день набуває поняття “ сталого людського розвитку”.
Людський розвиток – це процес розширення можливостей вибору у
різних сферах: від гарантування економічних, соціальних та політичних прав і свобод до можливостей творчої самореалізації та вдосконалення.
Сталий людський розвиток є тривалим у часі і означає задоволення фізичних, духовних та інших потреб людей на сталій основі, без погіршення можливостей вибору наступних поколінь.
Мета сталого людського розвитку – перехід до господарської діяльності, зорієнтованої на досягнення соціальної справедливості та суспільного добробуту у поєднанні з екологічною безпекою людства. Необхідною умовою досягнення сталого розвитку виступає зміна світової структури виробництва та системи суспільних цінностей, що лежать в її основі, з метою трансформації стихійної ринкової форми господарювання у соціалізовану та екологізовану.
Аналізуючи сутність глобалізації важливо звернути увагу те, що формування глобальної економіки є закономірним результатом поглиблення міжнародного поділу праці та розвитку процесу інтернаціоналізації. Цей процес можна проілюструвати на наступних прикладах:
–нині 40 тис. транснаціональних корпорацій і 250 тис. їх зарубіжних філій контролюють 75% світової торгівлі і третину світових виробничих фондів. За існуючими оцінками об’єднаний капітал 15 провідних мультинаціональних компаній перевищує сукупний ВВП майже ста бідних країн;
–за останні 50 років світова торгівля зросла більш ніж у 10 разів і складає на сьогодні понад 5 трлн. дол. на рік;
–сучасний світовий фінансовий ринок переміщує більше 3 трлн. дол. у місяць із країни в країну. Із них 2 трлн. дол. – гроші, які не контролюються державою, або іншими офіційними інститутами;
–двома останніми десятиліттями глобальні комп’ютерні, телефонні, телевізійні та інші мережі збільшили свої інформаційні можливості більш ніж у мільйон разів. Питома вага одного мегабайта пам’яті жорсткого комп’ютерного диска знизилась за останні тридцять років більш ніж у 2
297
298
тисячі разів, а витрати на одну операцію зменшились з 1975 до 1995 р. у 23 тис. разів;
–світове використання комп’ютерів потроїлося у 90-х роках, їх кількість досягла наприкінці 1998 р. 370 млн.;
–у 1997 р. у світі було 20 млн. вузлів Інтернет. На початку 2000 р. цих вузлів було уже біля 50 млн.;
–у жовтні 2000 р. Комісія ООН по торгівлі і розвитку (UNCTAD) опублікувала щорічну доповідь про світові інвестиції. Згідно доповіді світ переживає міжнародний інвестиційний бум: у 1999 р. за кордон було вкладено більше 800 млрд. дол., а в 2000 р. зарубіжні інвестиції значно перевищили 1 трлн. дол. У 2000 р. продаж товарів за кордон філіями підприємств у всіх країнах досягнув 14 трлн. дол. – у 2 р. більше ніж світовий експорт;
–аналітики оцінюють обсяги світового ринку комунікаційних та інформаційних технологій у межах 1,83 трлн. дол. у 1997 р., а електронної комерції через Інтернет у межах $7 – 15 млрд. У 1998 р. завдяки буму на ринку Інтернет чистий капітал двохсот найбагатших людей у світі збільшився з 463 млрд. дол. у 1989 р. до більше ніж 1 трлн. дол. у 1999 р.
Висновки:
•Глобалізація – складний, багатогранний процес, який охоплює усі сторони суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського організму.
•Глобальна економіка – якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється у цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною сіткою тощо.
•Процес глобалізації розгортається під впливом сукупності технічних, технологічних, соціально-економічних, політичних та морально-етичних факторів.
•Наслідки глобалізації економіки пов’язані з формуванням загальнопланетарного науково-інформаційного простору, глобальних ринків робочої сили, товарів, інформаційних технологій на основі поступового демонтажу торговельних бар’єрів, підписання багатосторонніх торговельних угод тощо.
298
299
•Глобалізація здійснює суперечливий вплив як на окремі держави, так і на світову економіку в цілому: з одного боку вона відкриває безпрецедентні можливості економічного зростання, з іншого – породжує небачені загрози та ризики.
•Глобальні проблеми – проблеми, пов’язані з природно-антропогенними явищами, що виникли у процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за своїми масштабами та значенням, так і за способами вирішення.
•Передумовою розв’язання глобальних проблем виступає перегляд і перебудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей, об’єднання зусиль та ресурсів людства на основі усвідомлення єдності інтересів та спільної відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Практикум
Тести:
1. Глобалізація економіки пов’язана з:
А. Формуванням сукупності взаємопов’язаних та взаємозалежних економік;
В. Становленням цілісного всесвітнього господарського організму; С. Зменшенням економічної залежності країн та регіонів;
D. Формуванням міжнародної валютної системи.
2. Глобалізація змінює зміст світових господарських зв’язків таким
чином, що:
А. Темпи зростання міжнародної торгівлі випереджають темпи зростання виробництва;
В. Темпи зростання виробництва випереджають темпи зростання міжнародної торгівлі;
С. Зростає міжнародний обмін сировиною та напівфабрикатами;
D.Темпи торгівлі цінними паперами нижче за темпи міжнародної торгівлі товарами та послугами.
3. Передумовою розв’язання глобальних проблем є:
А. Стримування науково-технічного прогресу та зростаючої відкритості національних економік;
В. Об’єднання зусиль та ресурсів людства і перебудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей;
299
300
С. Підпорядкування інтересів країн, що розвиваються, потребам соціально-економічного прогресу високорозвинутих країн;
D. Підпорядкування інтересів високорозвинутих країн потребам соціально-економічного розвитку країн, що розвиваються.
4.Глобальні проблеми слід вирішувати з урахуванням інтересів;
А. Всіх народів; В. Високорозвинених країн;
С. Країн, що розвиваються;
D. Регіональних об’єднань країн.
5.Екологічний неоколоніалізм – це:
А. Політика держави, спрямована на заборону екологонебезпечного виробництва;
В. Спроби розвинутих країн розв’язати власні економічні проблеми за рахунок менш розвинутих країн;
С. Глобальне порушення природної рівноваги і деградація природного середовища;
D.Контроль за забрудненням до тих пір, доки граничні вигоди перевищують граничні витрати.
6. До економічних інструментів подолання екологічної кризи слід
віднести:
А. Удосконалення діючого природоохоронного законодавства; В. Розробку та впровадження ресурсозберігаючих технологій;
С. Впровадження екологічного податку з виробників, які застосовують екологонебезпечні технології;
D. Еколого-правове виховання.
7. Конверсія – це:
А. Зростання мілітаризації економіки; В. Перерозподіл фінансових ресурсів на користь цивільних галузей;
С. Переведення військового виробництва на випуск мирної продукції.
D.Зменшення видатків бюджету на утримання військово-промислового комплексу.
8. До глобальних проблем не відносяться:
А. Забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством; В. Прискорення економічного розвитку країн; С. Мирне освоєння космічного простору;
D. Охорона прав людини.
300