4.3. Політичний режим сучасної України.
Політичний режим сучасної України можна охарактеризувати як “змішаний”, тобто такий, що інтегрує ознаки усіх основних політичних режимів:демократичного, авторитарного, автократичного, тоталітарного, анархічного, охлократичного та ін.
Перехід до демократичного режиму суттєво поліпшується у випадках, коли економіка знаходиться в хорошому стані, і затрудняється в умовах її кризи, що спостерігаємо в Україні.
Стан економіки – це перша проблема, з якою зіткнулася Україна при переході до демократії.
Друга проблема – становлення парламентсько-президентської республіки.
Третя проблема – формування інститутів громадянського суспільства.
Четверта проблема полягає в тому, що у нас є люди (і чимало!), які знаходячись в опозиції до минулого (тоталітаризму) режиму, разом з тим не є прибічниками демократії. Їх ідеал – авторитаризм.
Отже, процес переходу від тоталітарного і авторитарного режимів до демократії складний, але можливий. Його не можна здійснити миттєво, стрибком.
Він супроводжується передусім, зміною соціально-економічного ладу, здійсненням згори реформ політичної системи, формування громадянського суспільства і утвердженням демократичної правової держави.
Висновки
Політичні режими – це результат взаємодії держави та громадянського суспільства. Це система методів здійснення державної влади, що відбиває рівень визнання й здійснення прав та свобод громадян, визначає ставлення органів державної влади до правових підвалин їх діяльності.
Тоталітаризм, авторитаризм і демократія є трьома основними типами політичного режиму, трьома системами методів здійснення державної влади, на яких і базуються сучасні системи державної влади.
Тоталітаризм – це повне заперечення демократії як народоправства, справедливості й поважання прав людей.
Авторитаризм – більш менш тривалий період, який є обмеженням демократії згори. Головне його призначення полягає у розвитку ринку, громадянського суспільства, формуванні громадянської законослухняності.
Демократія – це влада народу, обрана народом і для народу. Це політичний режим, де влада народу буває такою якими є самі люди.
Демократія – організація та функціонування державної влади на засадах визнання її джерелом народу, дотримання права громадян на участь у формуванні організації державної влади.
Найпершою умовою розвитку демократії є розвиток демократичного менталітету (розуму, свідомості, самовідчуття людей).
Велике значення у розвитку демократії належить опозиції.
Опозиція – форма протистояння влади і певної соціальної групи, протидія партії офіційному курсу правлячих кіл, її прагнення боротися, коли й не за владу, то хоча б за вплив на неї, за прихильність виборців; партійні угрупування, парламентські фракції, які перебувають у меншості.
Поліархія – тип політичного режиму, який характеризується розподілом та розосередженням влади між її різними центрами та носіями.
Таблиця №1
Основні
критерії виділення політичного режиму
в окремий тип Форма
та роль держави Спосіб
формування влади Спосіб
голосування Структура
політичних інститутів Співвідношення
між гілками влади Співвідношення,
становище і роль політичних партій та
громадських організацій Наявність
чи відсутність правової держави Правовий
статус особи Розвиненість,
нерозвиненість чи відсутність
громадянського суспільства Рівень
економіко-господарського розвитку Рівень
політичної стабільності суспільства Встановлена
правова система, її
особливості
та характер Історичні,
культурні традиції, звичаї народу
Таблиця №2
|
Елементи демократичного режиму |
Елементи авторитарного режиму |
Елементи автократичного режиму |
|
1. Виборність представницьких органів влади та органів місцевого самоврядування 2. Юридична рівність громадян 3. Гарантії прав меншості та запобігання свавілля більшості |
1. Широкі законодавчі повноваження виконавчих органів держави 2. Звуження принципу гласності у діяльності органів політичної влади та реальної відповідальності їх керівників за зміст і наслідки своєї роботи |
1. Обмеженість кола осіб, що здійснюють реальну політичну владу 2. Відокремлення абсолютної більшості народу від процесу здійснення влади |
|
Елементи тоталітарного режиму |
Елементи анархічного режиму |
Елементи охлократичного режиму |
|
1. Впевненість значної частини політиків і адміністративних кадрів у власній непогрішимості
2. Нетерпимість до політичного інакомислення
3. Антиінтелектуалізм у сфері гуманітарних знань
4. Догматизм
5. Примітивізація політичної культури |
1. Відсутність системи ефективного нормативного регулювання суспільних відносин, свавілля сильнішого, відсутність гарантій безпеки населення та представників влади
2. Конфронтація владних структур, відсутність ефективних форм координації інших дій
3. Втрата (у деяких випадках) вищими органами політичної влади монополії на організоване застосування насилля |
1. Владним структурам притаманні некомпетентність, презирливе ставлення до знань, до досвіту світової цивілізації 2. Відсутність у представників органів політичної влади реального почуття громадянської відповідальності перед народом своєї держави та світу 3. Поповнення та оновлення рядів правлячої еліти з середовища соціальних низів і маргінальних верств суспільства, представники яких прагнуть до якнайшвидшого підвищення свого статусу та росту матеріального рівня життя |
Таблиця 3