- •Тема 6 Короткострокове тактичне планування виробництва й операцій План:
- •6.1 Короткострокові плани в структурі процесу планування. Взаємозв'язок стратегічних, агрегатних та короткострокових планів
- •6.2. Система основних взаємозв'язків тактичних планів та процедура планування потреби в матеріалах (ппм)
- •План повної та чистої потреби в матеріалах
- •5.3 Короткострокові розклади, контроль, завантаження робочих центрів та визначення послідовності робіт
- •Визначення послідовності робіт
- •5.4 Розклади у повторюваному виробництві та в сервісних системах
План повної та чистої потреби в матеріалах
Проаналізувавши основні елементи системи тактичного планування можна зробити наступний крок і з'ясувати процес розроблення повного плану потреби в матеріалах та плану чистої потреби в матеріалах.
Повний план потреби в матеріалах (ІІППМ) — це план, де передбачаються потреби в усіх видах інгредієнтів, необхідних для виготовлення виробів. При цьому допускається, що наявних запасів цих інгредієнтів для виробу на фірмі немає. Тому необхідно відпрацювати відповідний розклад цієї повної потреби в матеріалах, який би показував би, коли той чи інший елемент виробу має бути замовлений або коли розпочати його виробництво, щоб виготовити цей кінцевий виріб до визначеної дати.
Для формування такого розкладу слід об'єднати наведені раніше „Виробничий графік для виробу А" (див. табл. 21) та „Часовий графік виготовлення виробу А" (див. табл. 22) і подати їх як єдине ціле.
Проілюструємо цей процес на умовному прикладі. Скажімо, компанія виробляє всі елементи виробу А. Час виготовлення візьмемо з «Часового графіка виготовлення виробу А». Усього має бути випущено 50 виробів А. Використовуючи цю інформацію, побудуємо повний план потреби матеріалів і розклад виробництва компонентів виробу, щоб задовольнити попит на них протягом восьми тижнів. Усі ці дані зведемо в таблицю (табл. 23).
Таблиця 23 Повний план потреби матеріалів для виробництва виробів А
Строки випуску і потреби |
Тижні |
Час виготовлення | |||||||||||
1 – й |
2 – й |
3 – й |
4 – й |
5 – й |
6 – й |
7 – й |
8 – й | ||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 | ||||
А Дата потреби. Наказ на випуск |
|
|
|
|
|
|
50 |
50 |
Один тиждень | ||||
В Дата потреби. Наказ на випуск |
|
|
|
|
100 |
|
100 |
|
Два тижні | ||||
С Дата потреби. Наказ на випуск |
|
|
|
|
|
150 |
|
150 |
Один тиждень | ||||
DДата потреби. Наказ на випуск |
|
|
|
200 |
200 |
|
|
|
Один тиждень | ||||
Е Дата потреби. Наказ на випуск |
|
|
300 |
150 |
300 |
150 |
|
|
Два тижні | ||||
FДата потреби. Наказ на випуск |
|
|
300 |
|
|
300 |
|
|
Три тижні | ||||
DДата потреби. Наказ на випуск |
|
600 |
600 |
|
|
|
|
|
Один тиждень | ||||
GДата потреби. Наказ на випуск |
300 |
|
300 |
|
|
|
|
|
Два тижні |
Пояснення повного плану потреби в матеріалах буде таке: якщо ми хочемо мати 50 штук виробів А на восьмому тижні, то маємо почати вузлове складання виробу А на початку сьомого тижня. Тому необхідно мати до сьомого тижня 100 штук виробу В і 150 штук С. Ці два елементи потребують відповідно два і один тижні на їх виготовлення. Виробництво виробу В слід розпочати на п'ятому тижні, а виробництво виробу С -на шостому тижні (час виготовлення вилучається з дати потреби цих елементів). Працюючи в зворотному напрямі, можемо побачити інші компоненти для всіх останніх елементів. План потреби матеріалів (ППМ) графічно показує, коли виробництво кожного елемента має бути розпочато для того, щоб мати 50 шт. виробів А, виготовленими на восьмому тижні.
Отже, ми розглянули забезпечення повної потреби в матеріалах, допускаючи, що на руках (робочих місцях) немає запасів деталей та вузлів. У дійсності ж на складах та робочих місцях завжди є певні запаси цих елементів. Тому щоб уникнути надлишкових або понаднормових запасів, необхідно врахувати і цей момент, тобто треба визначити чисту потребу в матеріалах.
План чистої потреби в матеріалах (ПЧПМ) охоплює повну потребу, запаси на складах, чисту потребу, планові строки початку виготовлення і планові строки закінчення виготовлення для кожного елемента.
Коли приймаємо до уваги запаси на робочих місцях і скла дах, то маємо усвідомлювати, що багато компонентів запасів складаються з різних одиниць та деталей. Якщо повна потреба в газонокосарках, скажімо, 100 шт. і в запасі на складі готової продукції є в наявності 20 косарок, то чиста потреба в них становитиме буде 80 (тобто 100-20). Але кожна газонокосарка має четверо коліс і один замок запалювання, тому потреба в колесах зменшується на 80 шт. (20 газонокосарок на складі х 4 коліс), а потреба в замках запалювання — на 20 (20 х 1).
Отже, коли є запаси елементів-родичів, потреба в них і всіх їх компонентах зменшується тому, що кожна газонокосарка містить компоненти одиниць більш низького рівня.
Коли володіємо інформацією про запаси, то можемо побудувати план чистої потреби. Конструкція плану чистої потреби аналогічна конструкції плану повної потреби. Починаючи з одиниці А, здійснюємо роботу в зворотному напрямку відносно ходу виробничого процесу, визначаючи чисту потребу для всіх одиниць. Для розрахунків беремо дані про структуру (склад) товару, про запаси, час виготовлення тощо. Враховуючи потім кількість одиниць різних компонентів виробу в запасі, визначаємо чисту потребу і планову кількість для виготовлення (замовлення) на ту чи іншу дату (у нашому випадку — в тижнях).
Але на практиці одночасно можуть виготовлятися різні вироби, для яких потрібні різні компоненти для їх комплектації. У таких випадках слід відпрацювати розклад виробництва декількох виробів, які охоплюються єдиним виробничим планом-графіком. Служба менеджменту зобов'язана готувати для кожного виробу графік виробництва кожного окремого виробу в загальному виробничому плані-графіку; водночас відпрацьовується план чистої потреби в матеріалах.