- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Частина 1. Проектування цифрових пристроїв
- •На базі пеом
- •Лекція 1. Етапи і методи розробки цифрових
- •Пристроїв на базі пеом
- •1.1. Навіщо необхідний персональний комп'ютер радіоінженеру?
- •1.2. Переваги та недоліки цифрових пристроїв у порівнянні з аналоговими пристроями
- •1.3. Типова функціональна схема радіотехнічної системи
- •1.4. Етапи проектування цифрових пристроїв
- •1.5. Приклад проектування рекурсивного та трансверсального цифрового фільтра
- •Лекція 2. Елементи електронної пам'яті у цифрових пристроях
- •2.1. Класифікація елементів пам'яті
- •2.2. Постійні запам'ятовувальні пристрої
- •Лекція 3. Застосування постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •3.1. Зберігання даних на прикладі блоку rom-bios pc/xt
- •3.2. Функціональне перетворення
- •Шифратори та дешифратори
- •3.3. Формування цифрових і аналогових сигналів Формування сигналів із програмованою часовою діаграмою
- •Формування аналогових сигналів заданої форми
- •3.4. Програмування пзп
- •Лекція 4. Застосування статичних та динамічних озп
- •4.1. Статичні озп
- •4.2. Динамічні озп (dram)
- •4.3. Побудова лінії затримки на елементах пам'яті
- •4.4. Блоки пам'яті на динамічних озп
- •Лекція 5. Модулі динамічної пам'яті
- •5.1. Характеристики модулів динамічної пам'яті
- •5.2. Методи підвищення пропускної здатності динамічної пам'яті
- •5.3. Типи модулів пам'яті fpm dram (Fast Page Mode dram) - швидка сторінкова пам'ять
- •Bedo (Burst edo) - пакетна edo ram
- •Sdram (Synchronous dram) - синхронна dram
- •Частина 2. Базова архітектура пэвм стандарту ibm pc/xt Лекція 6. Історія появи стандарту pc. Фірми ibm, Microsoft, Intel, amd
- •6.1. Внесок фірми ibm у створення та розвиток пк
- •6.2. Внесок фірми Microsoft у створення й розвиток пк
- •6.3. Внесок фірми Intel у створення й розвиток пк
- •6.4. Внесок фірми amd у створення й розвиток пк
- •Лекція 7. Архітектура пэвм ibm pc/xt і способи підключення зовнішніх пристроїв
- •7.1. Функціональна схема пэвм ibm pc/xt
- •Шинна організація персональних комп'ютерів
- •Організація системних шин pc/xt
- •7.2. Способи підключення зовнішнього пристрою до комп'ютера
- •Включення через послідовний порт
- •Включення через паралельний порт
- •Включення в системну шину
- •Підключення через сучасні інтерфейси
- •7.3. Центральний процесор 8088 Адресний простір пам'яті та введення/виводу
- •Структура мікропроцесора 8088
- •Лекція 8. Порти введення/виводу, реальний режим та базова система введення/виводу
- •8.1. Карта портів введення/виводу
- •8.2. Карта пам'яті в реальному режимі
- •8.3. Призначення та структура rom-bios в pc
- •Лекція 9. Система переривань
- •9.1. Призначення та розподіл переривань
- •9.2. Організація системи переривань
- •9.3. Контролер переривань 8259
- •Лекція 10. Компоненти системної плати - співпроцесор, порти та таймер
- •10.1. Математичний співпроцесор 8087
- •10.2. Паралельний периферійний інтерфейс
- •10.3. Периферійний інтегральний таймер
- •Лекція 11. Система прямого доступу до пам’яті
- •11.1. Організація прямого доступу до пам’яті
- •11.2. Контролер dma 8237
- •Регістри та команди контролера пдп
- •Режими роботи контролера пдп
- •Частина 3. Розвиток архітектури стандарту pc Лекція 12. Структура та режими роботи сучасного процесора
- •12.1. Вимоги до сучасних процесорів
- •12.2. Структура сучасного процесора
- •Технології енергозбереження
- •Технології шифрування та захисту
- •12.3. Режими роботи центрального процесора
- •Лекція 13. Системні технології кешування та Plug & Play
- •13.1. Кешування інструкцій та даних
- •13.2. Системні ресурси та карта пам'яті в ос Windows
- •13.3. Технологія Plug & Play
- •Лекція 14. Інтерфейси
- •14.1. Класифікація інтерфейсів
- •14.2. Послідовний інтерфейс (com)
- •14.2. Паралельний інтерфейс (lpt)
- •Стандарти lpt
- •Стандарт ieee 1284
- •Формування циклів запису та читання в стандарті epp Діаграми сигналів у режимі epp
- •Лекція 15. Сучасні інтерфейси
- •15.1. Інтерфейс usb
- •Пристрої usb - функції та хаби
- •Типи передачі даних
- •15.2. Інтерфейс FireWire (ieee 1394)
- •Порівняння FireWire і usb
- •15.3. Радиоинтерфейс BlueTooth
- •15.4. Радіоінтерфейс Wi-Fi
- •15.5. Інтерфейс Wireless usb
- •Лекція 16. Внутрішні шини стандарту pc
- •16.1. Шина isa
- •16.2. Шина pci
- •16.3. Інтерфейс agp
- •16.4. Інтерфейс pci-Express 16x
- •Лекція 17. Пристрої зберігання даних
- •17.1. Основні характеристики зовнішніх накопичувачів
- •17.2. Структура дисків
- •Дефрагментация
- •Файлова система fat і ntfs
- •17.3. Типи накопичувачів
- •Гнучкі диски (Floppy)
- •Жорсткі диски (hd)
- •Твердотільні накопичувачі ssd (solid state drive)
- •Флэш-Накопичувачі (Flash-card)
- •Гибридные жёсткие диски(h-hdd)
- •Оптичні диски (cd)
- •Лекція 18. Сучасні технології зберігання даних
- •18.1. Raid-Системи
- •Основні поняття та визначення
- •18.3. Складні raid-Масиви
- •Частина 4. Комп'ютерні системи Лекція 19. Еволюція комп'ютерних архітектур 2-4 поколінь
- •19.1. Пеом на базі i286
- •19.2. Пеом на базі i386
- •19.3. Пеом на базі процесора i486
- •Лекція 20. Центральний процесор Pentium
- •20.1. Процесори Pentium першого покоління Процесор 80586 (Pentium)
- •Процесор 80686 (Pentium Pro)
- •20.2. Процесори Pentium другого та третього покоління
- •Лекція 21. Сучасні процесори Pentium
- •21.1. Процесор Pentium IV Перше покоління Pentium IV
- •Друге покоління Pentium IV
- •21.2. Багатоядерна архітектура Pentium d - Conroe
- •Процесори для мобільних систем
- •Лекція 22. Процесори фірми amd
- •22.1. Клони Intel
- •22.2. П'яте та шосте покоління (k5, k6)
- •Сімейство k5
- •Сімейство k6
- •22.3. Athlon - сьоме покоління процесорів
- •Лекція 23. Сучасні процесори фірми amd
- •23.1. Athlon64 - восьме покоління процесорів
- •23.2. Athlon64 x2 - дев'яте покоління процесорів
- •23.3. Phenom – деcяте покоління процесорів (Stars Core)
- •Лекція 24. Мультимедіа - Відеосистема
- •24.1. Технологія та стандарти відеосистеми Двовимірне зображення
- •Синтез тривимірного зображення
- •24.2. Відео карта
- •Лекція 25. Мультимедиа - Монітори
- •25.1. Монітори на основі епт (crt)
- •25.2. Рідкокристалічні монітори та проектори (lcd)
- •25.3. Плазмені дисплеї (Plasma Display Panel)
- •25.4. Електролюмінесцентні монітори (oeld)
- •25.5. Органічні світлодіодні монітори (oled)
- •Лекція 26. Мультимедіа - звуковідтворення
- •26.1. Технології та стандарти
- •Режим аудиоплейера
- •Режим редактора
- •Синтезатор звуків
- •Голосове керування рс
- •Стиск аудіоданих із втратами
- •Системи кодування аудіоданих
- •26.2. Апаратна реалізація аудиоканала
- •26.3. Акустична система
- •Лекція 27. Оптимальні конфігурації пэвм
- •27.1. Класифікація комп'ютерних систем
- •27.2. Критерій оптимальної конфігурації пэвм
- •27.3. Приклади оптимальних конфігурацій пеом
Підключення через сучасні інтерфейси
Сучасні зовнішні інтерфейси: LAN, FireWire, USB є швидкісними інтерфейсами послідовного типу із простою апаратною реалізацією, однак вимагають високої кваліфікації програміста в середовищі Windows для написання драйверів.
7.3. Центральний процесор 8088 Адресний простір пам'яті та введення/виводу
Фізична адреса комірки пам'яті представляє собою 20-бітове число в діапазоні 0..FFFFF (1 Мбайт)
Логічна адреса пам'яті складається із двох 16-бітових беззнакових значень: Seg:Ofs. Обчислення фізичної адреси здійснюється шляхом зрушення вліво Seg на 4 біти (один 16-ричный розряд) і додавання зі зсувом Ofs:
Addr = 16*Seg + Ofs.
Команди вибираються за логічною адресою CS:IP, стекові команди - за адресою SS:SP, а вихідні дані - за адресою DS:EA, де залежно від способу адресації EA може бути IP,SP,SI,DI.
Введення/вивід даних може здійснюватися двома способами: відображенням на пам'ять або шляхом зв'язку з портом. У першому випадку використовується команда MOV. У другому випадку застосовуються команди IN і OUT із прямою або непрямою адресацією. При прямій адресації забезпечується прийом-передача в 256 портів, а при непрямій, коли адреса розташовується в регістрі DX, - до 64K (16 розрядів) 8-бітових портів. Однак у базовому стандарті IBM використовується 10-розрядна адреса порту, тобто 1К портів.
Структура мікропроцесора 8088
Структурна схема CPU 8088 наведена на рис.7.6.
Операційний пристрій CPU містить групу загальних регістрів AX-DX, вказівні регістри SP, BP, індексні регістри SI, DI, арифметико-логічний пристрій (АЛП), регістр прапорів F і блок управління. Регістри SP та BP зберігають зсув адреси в межах поточного та стекового сегмента пам'яті, а індексні регістри SI, DI зберігають зсув адреси відповідно в поточному сегменті даних та в поточному додатковому сегменті.
АЛП містить 16-бітовий комбінаційний суматор для виконання арифметичних операцій, схеми операцій зсуву і десяткової корекції, а також регістри тимчасового зберігання операндів та результатів.
Пристрій управління дешифрує команди, сприймає та виробляє необхідні сигнали управління. До його складу входить блок мікропрограмного управління, де реалізоване програмування CPU на мікропрограмному рівні.
Пристрій шинного інтерфейсу містить блок сегментних регістрів, вказівник команд, суматор адресу, чергу команд та буфери зв'язку із шиною.
┌────────────────┐
Пристрій
шинного інтерфейса
15
│ 0 │
┌───┴───┐ ┌────┴────┐
┌─────────┐
│ CS
│ │ Суматор ├───────>┤
Буфер │ А19-А8
├───────┤ ┌──>┤
адрес ├────┐ │ адреси/ ├───────────>
│ SS
│ │ └────┬────┘ │ │ стану
│
├───────┤ │ ^
│ ├─────────┤
│ DS
│ │ │ └──>┤ Буфер │
АD7-АD0
├───────┤ │ ┌────┴────┐
│ адреси/
├<──────────>
│ ES
│ │ │ IP │ ╔═══╡ даних │
└───┬───┘ │ └────┬────┘
║ └─────────┘
│ │ │ ║
════╪═══════╧════════╪═════════╝──────┐
┌ ─ ─ ─ │ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─│─ ─ ─
┐ │
15
8│7 0 │ 7 │ 0
│ ┌───┼───┐ ┌────┴────┐
│ ┌─────┴─────┐
AX│
AH│ AL│ ┌───┤ АЛП │ │ 1 │
│ CX│
CH│ CL│ │ └────┬────┘ │
├───────────┤
DX│
DH│ DL│ │ │ │ Черга │
│ BX│
BH│ BL│ │ 15 │ 0 │ │ команд IQ │
├───┴───┤ │ ┌────┴────┐
├───────────┤
│ │ SP
│ │ │ F │ │ │ 4 │
│ BP
│ │ └─────────┘ └─────┬─────┘
│ │ SI
│ │ │ │
│ DI
│ │ Операціоний ┌──────┴──────┐
Сигнали
│ └───┬───┘ │ пристрій
│ │ Пристрій ╞<══════════>
└───────┘ │
управління
│ управління
└ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘
└─────────────┘
Рис. 7.6. Структура CPU 8088
Сегментні регістри зберігають початкові адреси сегментів пам'яті: CS - програми; SS - стека; DS - даних; ES - додаткового сегмента даних.
Вказівник команд IP зберігає зсув наступної команди. Суматор адрес здійснює обчислення 20-бітової фізичної адреси.
Черга команд - набір регістрів, у яких зберігаються коди команд. Довжина черги становить 4 байти, що відповідає максимальному формату команди. Шинний інтерфейс працює паралельно операційному пристрою, чим забезпечується підвищення швидкодії МП. Цикл шини триває 4 такти CLK.
Контрольні питання
1. Які шини використовуються в ПЕОМ і як вони взаємодіють?
2. Вкажіть переваги та недоліки різних способів підключення зовнішніх пристроїв у ПЭВМ.
3. Опишіть взаємодію елементів структури CPU.
4. Сегментація в адресації. Її переваги та недоліки.
5. Чому процесор CPU 8086/88 уважають революційним?