- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Частина 1. Проектування цифрових пристроїв
- •На базі пеом
- •Лекція 1. Етапи і методи розробки цифрових
- •Пристроїв на базі пеом
- •1.1. Навіщо необхідний персональний комп'ютер радіоінженеру?
- •1.2. Переваги та недоліки цифрових пристроїв у порівнянні з аналоговими пристроями
- •1.3. Типова функціональна схема радіотехнічної системи
- •1.4. Етапи проектування цифрових пристроїв
- •1.5. Приклад проектування рекурсивного та трансверсального цифрового фільтра
- •Лекція 2. Елементи електронної пам'яті у цифрових пристроях
- •2.1. Класифікація елементів пам'яті
- •2.2. Постійні запам'ятовувальні пристрої
- •Лекція 3. Застосування постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •3.1. Зберігання даних на прикладі блоку rom-bios pc/xt
- •3.2. Функціональне перетворення
- •Шифратори та дешифратори
- •3.3. Формування цифрових і аналогових сигналів Формування сигналів із програмованою часовою діаграмою
- •Формування аналогових сигналів заданої форми
- •3.4. Програмування пзп
- •Лекція 4. Застосування статичних та динамічних озп
- •4.1. Статичні озп
- •4.2. Динамічні озп (dram)
- •4.3. Побудова лінії затримки на елементах пам'яті
- •4.4. Блоки пам'яті на динамічних озп
- •Лекція 5. Модулі динамічної пам'яті
- •5.1. Характеристики модулів динамічної пам'яті
- •5.2. Методи підвищення пропускної здатності динамічної пам'яті
- •5.3. Типи модулів пам'яті fpm dram (Fast Page Mode dram) - швидка сторінкова пам'ять
- •Bedo (Burst edo) - пакетна edo ram
- •Sdram (Synchronous dram) - синхронна dram
- •Частина 2. Базова архітектура пэвм стандарту ibm pc/xt Лекція 6. Історія появи стандарту pc. Фірми ibm, Microsoft, Intel, amd
- •6.1. Внесок фірми ibm у створення та розвиток пк
- •6.2. Внесок фірми Microsoft у створення й розвиток пк
- •6.3. Внесок фірми Intel у створення й розвиток пк
- •6.4. Внесок фірми amd у створення й розвиток пк
- •Лекція 7. Архітектура пэвм ibm pc/xt і способи підключення зовнішніх пристроїв
- •7.1. Функціональна схема пэвм ibm pc/xt
- •Шинна організація персональних комп'ютерів
- •Організація системних шин pc/xt
- •7.2. Способи підключення зовнішнього пристрою до комп'ютера
- •Включення через послідовний порт
- •Включення через паралельний порт
- •Включення в системну шину
- •Підключення через сучасні інтерфейси
- •7.3. Центральний процесор 8088 Адресний простір пам'яті та введення/виводу
- •Структура мікропроцесора 8088
- •Лекція 8. Порти введення/виводу, реальний режим та базова система введення/виводу
- •8.1. Карта портів введення/виводу
- •8.2. Карта пам'яті в реальному режимі
- •8.3. Призначення та структура rom-bios в pc
- •Лекція 9. Система переривань
- •9.1. Призначення та розподіл переривань
- •9.2. Організація системи переривань
- •9.3. Контролер переривань 8259
- •Лекція 10. Компоненти системної плати - співпроцесор, порти та таймер
- •10.1. Математичний співпроцесор 8087
- •10.2. Паралельний периферійний інтерфейс
- •10.3. Периферійний інтегральний таймер
- •Лекція 11. Система прямого доступу до пам’яті
- •11.1. Організація прямого доступу до пам’яті
- •11.2. Контролер dma 8237
- •Регістри та команди контролера пдп
- •Режими роботи контролера пдп
- •Частина 3. Розвиток архітектури стандарту pc Лекція 12. Структура та режими роботи сучасного процесора
- •12.1. Вимоги до сучасних процесорів
- •12.2. Структура сучасного процесора
- •Технології енергозбереження
- •Технології шифрування та захисту
- •12.3. Режими роботи центрального процесора
- •Лекція 13. Системні технології кешування та Plug & Play
- •13.1. Кешування інструкцій та даних
- •13.2. Системні ресурси та карта пам'яті в ос Windows
- •13.3. Технологія Plug & Play
- •Лекція 14. Інтерфейси
- •14.1. Класифікація інтерфейсів
- •14.2. Послідовний інтерфейс (com)
- •14.2. Паралельний інтерфейс (lpt)
- •Стандарти lpt
- •Стандарт ieee 1284
- •Формування циклів запису та читання в стандарті epp Діаграми сигналів у режимі epp
- •Лекція 15. Сучасні інтерфейси
- •15.1. Інтерфейс usb
- •Пристрої usb - функції та хаби
- •Типи передачі даних
- •15.2. Інтерфейс FireWire (ieee 1394)
- •Порівняння FireWire і usb
- •15.3. Радиоинтерфейс BlueTooth
- •15.4. Радіоінтерфейс Wi-Fi
- •15.5. Інтерфейс Wireless usb
- •Лекція 16. Внутрішні шини стандарту pc
- •16.1. Шина isa
- •16.2. Шина pci
- •16.3. Інтерфейс agp
- •16.4. Інтерфейс pci-Express 16x
- •Лекція 17. Пристрої зберігання даних
- •17.1. Основні характеристики зовнішніх накопичувачів
- •17.2. Структура дисків
- •Дефрагментация
- •Файлова система fat і ntfs
- •17.3. Типи накопичувачів
- •Гнучкі диски (Floppy)
- •Жорсткі диски (hd)
- •Твердотільні накопичувачі ssd (solid state drive)
- •Флэш-Накопичувачі (Flash-card)
- •Гибридные жёсткие диски(h-hdd)
- •Оптичні диски (cd)
- •Лекція 18. Сучасні технології зберігання даних
- •18.1. Raid-Системи
- •Основні поняття та визначення
- •18.3. Складні raid-Масиви
- •Частина 4. Комп'ютерні системи Лекція 19. Еволюція комп'ютерних архітектур 2-4 поколінь
- •19.1. Пеом на базі i286
- •19.2. Пеом на базі i386
- •19.3. Пеом на базі процесора i486
- •Лекція 20. Центральний процесор Pentium
- •20.1. Процесори Pentium першого покоління Процесор 80586 (Pentium)
- •Процесор 80686 (Pentium Pro)
- •20.2. Процесори Pentium другого та третього покоління
- •Лекція 21. Сучасні процесори Pentium
- •21.1. Процесор Pentium IV Перше покоління Pentium IV
- •Друге покоління Pentium IV
- •21.2. Багатоядерна архітектура Pentium d - Conroe
- •Процесори для мобільних систем
- •Лекція 22. Процесори фірми amd
- •22.1. Клони Intel
- •22.2. П'яте та шосте покоління (k5, k6)
- •Сімейство k5
- •Сімейство k6
- •22.3. Athlon - сьоме покоління процесорів
- •Лекція 23. Сучасні процесори фірми amd
- •23.1. Athlon64 - восьме покоління процесорів
- •23.2. Athlon64 x2 - дев'яте покоління процесорів
- •23.3. Phenom – деcяте покоління процесорів (Stars Core)
- •Лекція 24. Мультимедіа - Відеосистема
- •24.1. Технологія та стандарти відеосистеми Двовимірне зображення
- •Синтез тривимірного зображення
- •24.2. Відео карта
- •Лекція 25. Мультимедиа - Монітори
- •25.1. Монітори на основі епт (crt)
- •25.2. Рідкокристалічні монітори та проектори (lcd)
- •25.3. Плазмені дисплеї (Plasma Display Panel)
- •25.4. Електролюмінесцентні монітори (oeld)
- •25.5. Органічні світлодіодні монітори (oled)
- •Лекція 26. Мультимедіа - звуковідтворення
- •26.1. Технології та стандарти
- •Режим аудиоплейера
- •Режим редактора
- •Синтезатор звуків
- •Голосове керування рс
- •Стиск аудіоданих із втратами
- •Системи кодування аудіоданих
- •26.2. Апаратна реалізація аудиоканала
- •26.3. Акустична система
- •Лекція 27. Оптимальні конфігурації пэвм
- •27.1. Класифікація комп'ютерних систем
- •27.2. Критерій оптимальної конфігурації пэвм
- •27.3. Приклади оптимальних конфігурацій пеом
Лекція 2. Елементи електронної пам'яті у цифрових пристроях
2.1. Класифікація елементів пам'яті
На рис.2.1. наведені найчастіше використовувані або найбільш перспективні різновиди електронної пам'яті.
Статичні ОЗП - високі швидкодія та ціна.
Динамічні ОЗП - середня швидкодія та ціна.
Флеш-пам'ять - низька швидкодія та ціна в порівнянні з ОЗП. Обмежений ресурс запису (100000разів).
Рис.2.1. Класифікація елементів електронної пам'яті
2.2. Постійні запам'ятовувальні пристрої
Призначені для довгострокового зберігання інформації та використовуються тільки в режимі читання даних (Read Only Memory).
Типова структурна схема ROM К573РФ2 представлена на рис.2.2.
Матриця
ЕП
┌───────┐ ┌─────┐1
┌ ─ ─ ─ ─ ─ │ ┐ ┌─────┐
А4──>┤Регістр├──>┤
Деш.├──────*──*──────*
│Схема├───PR
...
│адреси │...│ адр.├──────┼──┼──────┤
├<──┤прогр├───Upr
А10─>┤строки
│ │строк│... │ │ │ │ │ │ │
│ ├──>┤
├──────*──*──────* └─────┘
└───────┘ └──^──┘128
└ │ ─│─ ─ ─ │ ┘
┌────┘ 1│
│ │16
┌───────┐ │ ┌─────┐1
┌─┴──┴──────┴─┐
А0──>┤Регістр├─│─┤
Деш.├────┤ Схема │
...
│адреси │.│.│ адр.│... │ зчитування
│
А3──>┤стовпця├─│─┤стовп├────┤
│
└───────┘ │ └──^──┘16
└─┬─────────┬─┘
┌───────┐ │ │ ┌─┴─────────┴─┐
CS──>┤
Схема ├─┴────┴──────>┤
Схема ├───> DIO0-DIO7
OE──>┤управл.│
│ ввода/виводу│
└───────┘ └─────────────┘
Рис. 2.2. Структура ПЗУ
Робота ROM описується наступною таблицею істинності:
Таблиця 2.1
-
CS#
OE#
PR#
Upr,V
DIO
Режим роботи
0
1
0
12.5
DI
Запис
0
0
1
12.5
DO
Контроль
0
0
1
5
DO
Зчитування
0
0
1
0
DO
Дані виготовлювача
1
X
X
5
Z
Зберігання
Масочні ПЗП програмуються на заводі-виготовлювачі. Роль елементів пам'яті виконують перемички у вигляді металу, діода або МОН транзистора. Наявність перемички дає логічний 0 (1), відсутність - логічну 1 (0).
Програмовані ПЗП формуються користувачем однократно за допомогою програматора шляхом знищення плавких перемичок. У якості перемичок використовуються ніхром, титан-вольфрам (К556), полікристалічний кремній (К541), силіцид платини (К1608).
Репрограмовані ПЗП дозволяють багаторазово перезаписувати інформацію. Стирання даних здійснюється або електричним сигналом ( FLASH-пам'ять), або ультрафіолетовим опроміненням кристала (EPROM). Запис даних здійснюється за допомогою програматора. У РПЗП перемичками є МОН транзистори з подвійним затвором. При цьому для FLASH-пам'яті використовується технологія МНОН або технологія ЛІЗМОН. Для EPROM використовується технологія ЛІЗМОН.
Програмування ПЗП із плавкими перемичками зводиться до пропущення через них імпульсів струму (30мА), що знищують перемичку. За один цикл програмування знищується одна перемичка. Імпульси струму підводять до виводів даних МС, тому необхідно встановлювати ланцюги, що розділяють шину даних і виходи МС.
ПЗП з ультрафіолетовим стиранням програмуються словами з декількох байт у наступній послідовності:
1) Установлюється адреса комірки пам'яті і дані для програмування.
2) Підключається програмуюча напруга Upr. Для більшості МС Upr=12.5V.
3) Подаються керуючі сигнали PR#, OE#, CS# протягом 1мс. У цей час відбуваються заряди затворів ЛІЗМОН транзисторів.
4) Перевіряється зроблений запис. Це досягається шляхом перемикання керуючих сигналів Upr=5V, PR#=1 та читання запрограмованої комірки пам'яті ПЗУ.
5) Оцінюється правильність зробленого запису. Якщо комірка не запрограмувалась, то повторюють запис за п.3. У випадку невдачі в більш ніж 50-и спробах, процес програмування припиняється.
6) У випадку вдалого програмування здійснюється допрограмування імпульсом 3мс і перехід до наступної комірки пам'яті.
Стирання інформації в ПЗП здійснюють лампами з парами ртуті у кварцових балонах на відстані 3...0.5см залежно від потужності лампи. Час стирання до 30 хвилин. Виводи МС повинні бути замкнуті. В "чистій" МС всі комірки пам'яті мають стан логічної 1.
Цікаво відзначити, що за допомогою такого програмуючого пристрою (якщо не подавати Upr>5V) можна записати інформацію у статичне ОЗП. Це дозволяє використовувати SRAM у якості перевірочних кристалів.
Програмування МС із електричним стиранням аналогічне розглянутому вище, однак, опорні напруги та нумерація виводів відрізняються для різних типів МС навіть в одній серії. Стирання МС, як і запис, здійснюється шляхом подачі опорних напруг. Зазвичай, "чиста" МС має стан логічного 0 для всіх комірок пам'яті.
Особливий клас запам'ятовувальних пристроїв складають програмовані логічні матриці (ПЛМ), що складаються з операційної частини у вигляді матриць ТА, АБО, вхідних і вихідних підсилювачів В1, В2, а також із програмуючої частини: адресних формувачів FА1, FА2 і дешифратора коду адреси програмування DCPR. На рис.2.3 для прикладу зображена структура ПЛМ К556РТ1.
PR
────────┬───────────────────┐
┌─v─┐
12 ┌─────┐ 12 ┌─v─┐ 6
╔>╡FА2╞═══>╡DC
PR╞<═══╡FА1╞<═══════════════╗
║ └─^─┘
└──╥──┘ └─^─┘ ║
Ucc────────┤
║ 48 └──────────┬──────────
OE
0..5║
┌─v─┐ ┌──v──┐ ┌─────┐
┌─v─┐ ║
═════╩>╡
> │ 32 │Матр.│ │Матр.│ 8 │ > │0..4 ║
А
══════>╡ ╞═══>╡ І │ │ АБО
╞<══>╡ ╞<════╩══>DO0..DO7
6..15
└───┘ └──╥──┘ 48 └──╥──┘
└───┘
╚══════════╝
Рис. 2.3. Структура PLM
Матриця І виконує операції кон'юнкції над 16 вхідними змінними і їхніми інверсними значеннями. Необхідні логічні множення виходять шляхом випалювання непотрібних перемичок між рядками та стовпцями. Можна одержати до 16 логічних множень, кожне з яких містить до 16 змінних і їхніх інверсій.
Матриця АБО здатна сформувати до 8 логічних сум, а вихідний підсилювач забезпечує до 5 значень функцій у прямому або інверсному вигляді над вхідними величинами. Таким чином, загальне число станів комутації в ПЛМ становить 48*8*5= 1920.
Програмування ПЛМ здійснюється в 3 етапи: спочатку перепалюються непотрібні перемички в матриці І, потім у матриці АБО і, нарешті, у вихідних підсилювачах, що забезпечує пряме або інверсне значення вихідних величин.
На даний час у персональних комп'ютерах використовується BIOS у мікросхемах за флеш-технологією, що забезпечує їхнє перепрограмування прямо в процесі роботи.
Контрольні питання
1. Дайте класифікацію елементів пам'яті.
2. Структурна схема постійного запам'ятовувального пристрою.
3. Опишіть принцип роботи ПЗП з УФ стиранням.
4. Яке призначення і принцип побудови ПЛМ?
5. Що таке флеш-технологія і як вона використовується в ПЕОМ?