- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Частина 1. Проектування цифрових пристроїв
- •На базі пеом
- •Лекція 1. Етапи і методи розробки цифрових
- •Пристроїв на базі пеом
- •1.1. Навіщо необхідний персональний комп'ютер радіоінженеру?
- •1.2. Переваги та недоліки цифрових пристроїв у порівнянні з аналоговими пристроями
- •1.3. Типова функціональна схема радіотехнічної системи
- •1.4. Етапи проектування цифрових пристроїв
- •1.5. Приклад проектування рекурсивного та трансверсального цифрового фільтра
- •Лекція 2. Елементи електронної пам'яті у цифрових пристроях
- •2.1. Класифікація елементів пам'яті
- •2.2. Постійні запам'ятовувальні пристрої
- •Лекція 3. Застосування постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •3.1. Зберігання даних на прикладі блоку rom-bios pc/xt
- •3.2. Функціональне перетворення
- •Шифратори та дешифратори
- •3.3. Формування цифрових і аналогових сигналів Формування сигналів із програмованою часовою діаграмою
- •Формування аналогових сигналів заданої форми
- •3.4. Програмування пзп
- •Лекція 4. Застосування статичних та динамічних озп
- •4.1. Статичні озп
- •4.2. Динамічні озп (dram)
- •4.3. Побудова лінії затримки на елементах пам'яті
- •4.4. Блоки пам'яті на динамічних озп
- •Лекція 5. Модулі динамічної пам'яті
- •5.1. Характеристики модулів динамічної пам'яті
- •5.2. Методи підвищення пропускної здатності динамічної пам'яті
- •5.3. Типи модулів пам'яті fpm dram (Fast Page Mode dram) - швидка сторінкова пам'ять
- •Bedo (Burst edo) - пакетна edo ram
- •Sdram (Synchronous dram) - синхронна dram
- •Частина 2. Базова архітектура пэвм стандарту ibm pc/xt Лекція 6. Історія появи стандарту pc. Фірми ibm, Microsoft, Intel, amd
- •6.1. Внесок фірми ibm у створення та розвиток пк
- •6.2. Внесок фірми Microsoft у створення й розвиток пк
- •6.3. Внесок фірми Intel у створення й розвиток пк
- •6.4. Внесок фірми amd у створення й розвиток пк
- •Лекція 7. Архітектура пэвм ibm pc/xt і способи підключення зовнішніх пристроїв
- •7.1. Функціональна схема пэвм ibm pc/xt
- •Шинна організація персональних комп'ютерів
- •Організація системних шин pc/xt
- •7.2. Способи підключення зовнішнього пристрою до комп'ютера
- •Включення через послідовний порт
- •Включення через паралельний порт
- •Включення в системну шину
- •Підключення через сучасні інтерфейси
- •7.3. Центральний процесор 8088 Адресний простір пам'яті та введення/виводу
- •Структура мікропроцесора 8088
- •Лекція 8. Порти введення/виводу, реальний режим та базова система введення/виводу
- •8.1. Карта портів введення/виводу
- •8.2. Карта пам'яті в реальному режимі
- •8.3. Призначення та структура rom-bios в pc
- •Лекція 9. Система переривань
- •9.1. Призначення та розподіл переривань
- •9.2. Організація системи переривань
- •9.3. Контролер переривань 8259
- •Лекція 10. Компоненти системної плати - співпроцесор, порти та таймер
- •10.1. Математичний співпроцесор 8087
- •10.2. Паралельний периферійний інтерфейс
- •10.3. Периферійний інтегральний таймер
- •Лекція 11. Система прямого доступу до пам’яті
- •11.1. Організація прямого доступу до пам’яті
- •11.2. Контролер dma 8237
- •Регістри та команди контролера пдп
- •Режими роботи контролера пдп
- •Частина 3. Розвиток архітектури стандарту pc Лекція 12. Структура та режими роботи сучасного процесора
- •12.1. Вимоги до сучасних процесорів
- •12.2. Структура сучасного процесора
- •Технології енергозбереження
- •Технології шифрування та захисту
- •12.3. Режими роботи центрального процесора
- •Лекція 13. Системні технології кешування та Plug & Play
- •13.1. Кешування інструкцій та даних
- •13.2. Системні ресурси та карта пам'яті в ос Windows
- •13.3. Технологія Plug & Play
- •Лекція 14. Інтерфейси
- •14.1. Класифікація інтерфейсів
- •14.2. Послідовний інтерфейс (com)
- •14.2. Паралельний інтерфейс (lpt)
- •Стандарти lpt
- •Стандарт ieee 1284
- •Формування циклів запису та читання в стандарті epp Діаграми сигналів у режимі epp
- •Лекція 15. Сучасні інтерфейси
- •15.1. Інтерфейс usb
- •Пристрої usb - функції та хаби
- •Типи передачі даних
- •15.2. Інтерфейс FireWire (ieee 1394)
- •Порівняння FireWire і usb
- •15.3. Радиоинтерфейс BlueTooth
- •15.4. Радіоінтерфейс Wi-Fi
- •15.5. Інтерфейс Wireless usb
- •Лекція 16. Внутрішні шини стандарту pc
- •16.1. Шина isa
- •16.2. Шина pci
- •16.3. Інтерфейс agp
- •16.4. Інтерфейс pci-Express 16x
- •Лекція 17. Пристрої зберігання даних
- •17.1. Основні характеристики зовнішніх накопичувачів
- •17.2. Структура дисків
- •Дефрагментация
- •Файлова система fat і ntfs
- •17.3. Типи накопичувачів
- •Гнучкі диски (Floppy)
- •Жорсткі диски (hd)
- •Твердотільні накопичувачі ssd (solid state drive)
- •Флэш-Накопичувачі (Flash-card)
- •Гибридные жёсткие диски(h-hdd)
- •Оптичні диски (cd)
- •Лекція 18. Сучасні технології зберігання даних
- •18.1. Raid-Системи
- •Основні поняття та визначення
- •18.3. Складні raid-Масиви
- •Частина 4. Комп'ютерні системи Лекція 19. Еволюція комп'ютерних архітектур 2-4 поколінь
- •19.1. Пеом на базі i286
- •19.2. Пеом на базі i386
- •19.3. Пеом на базі процесора i486
- •Лекція 20. Центральний процесор Pentium
- •20.1. Процесори Pentium першого покоління Процесор 80586 (Pentium)
- •Процесор 80686 (Pentium Pro)
- •20.2. Процесори Pentium другого та третього покоління
- •Лекція 21. Сучасні процесори Pentium
- •21.1. Процесор Pentium IV Перше покоління Pentium IV
- •Друге покоління Pentium IV
- •21.2. Багатоядерна архітектура Pentium d - Conroe
- •Процесори для мобільних систем
- •Лекція 22. Процесори фірми amd
- •22.1. Клони Intel
- •22.2. П'яте та шосте покоління (k5, k6)
- •Сімейство k5
- •Сімейство k6
- •22.3. Athlon - сьоме покоління процесорів
- •Лекція 23. Сучасні процесори фірми amd
- •23.1. Athlon64 - восьме покоління процесорів
- •23.2. Athlon64 x2 - дев'яте покоління процесорів
- •23.3. Phenom – деcяте покоління процесорів (Stars Core)
- •Лекція 24. Мультимедіа - Відеосистема
- •24.1. Технологія та стандарти відеосистеми Двовимірне зображення
- •Синтез тривимірного зображення
- •24.2. Відео карта
- •Лекція 25. Мультимедиа - Монітори
- •25.1. Монітори на основі епт (crt)
- •25.2. Рідкокристалічні монітори та проектори (lcd)
- •25.3. Плазмені дисплеї (Plasma Display Panel)
- •25.4. Електролюмінесцентні монітори (oeld)
- •25.5. Органічні світлодіодні монітори (oled)
- •Лекція 26. Мультимедіа - звуковідтворення
- •26.1. Технології та стандарти
- •Режим аудиоплейера
- •Режим редактора
- •Синтезатор звуків
- •Голосове керування рс
- •Стиск аудіоданих із втратами
- •Системи кодування аудіоданих
- •26.2. Апаратна реалізація аудиоканала
- •26.3. Акустична система
- •Лекція 27. Оптимальні конфігурації пэвм
- •27.1. Класифікація комп'ютерних систем
- •27.2. Критерій оптимальної конфігурації пэвм
- •27.3. Приклади оптимальних конфігурацій пеом
4.3. Побудова лінії затримки на елементах пам'яті
Функціональна схема цифрової лінії затримки представлена на рис.4.4. Принцип її роботи заснований на переміщенні адрес, а не даних. Алгоритм роботи наступний:
- вибираємо адресу чергової комірки: Ai = Ai+1 (адреси закільцьовані).
- для обраної комірки спочатку читаємо вихідні (затримані) дані, а потім записуємо вхідні (нові) значення.
Рис. 4.4. Цифрова лінія затримки
4.4. Блоки пам'яті на динамічних озп
Зустрічаються три принципи реалізації блоків пам'яті: із примусовою регенерацією, із прозорою регенерацією та з тіньовою регенерацією. У комп'ютерах IBM/XT використовувалася примусова регенерація за допомогою 0-го каналу прямого доступу до пам’яті (ПДП).
Схема керування CLM в PC/XT, а також у перших моделях AT будувалася на дискретних елементах. В останніх моделях комп'ютерів використовувалися контролери DRAM в інтегральному виконанні (8207/08).
Спрощена структурна схема блоку ОЗП PC/XT наведена на рис.4.5.
Примусова регенерація полягає в тому, що через фіксовані інтервали часу (15мкс) CPU призупиняється і DMA за 4 такти CLK (0.8мкс) здійснює читання одного рядка у всіх банках пам'яті. Кожне нове читання здійснюється для рядка з номером на одиницю менше і, отже, за 2^9=512 циклів забезпечується регенерація всієї пам'яті. Таким чином, регенерація пам'яті займає близько 5% часу роботи комп'ютера та триває близько 2мс або 4мс, відповідно, для МС 4164 (РУ5) або МС 41256 (РУ8).
SDXCXA
┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─┐
║ ║ ║ │ А0..А17┌───┐
CDRАM
║ ║ ╠═══════════╡MUX│MА0..MА8
│
║ ║ ║ │ 18
┌─┤А ╞════════════╦═══════╦═══════╦═══════╗
║ ║ ║ │ └───┘ 9
│ 9║ ┌───┐9║ ┌───┐8║ ┌───┐8║
┌───┐
║ ║ ║ │ └───────┐ ║ │РУ8│
║ │РУ8│ ║ │РУ5│ ║ │РУ5│
║ ║ ║ А16..А19┌───┐
│АDDRSEL│ ║ │ x9│ ║ │ x9│ ║ │ x9│ ║ │
x9│
║ ║ ╠═══════════╡CLM├>┘
╚═╡А │ ╚═╡А │ ╚═╡А │ ╚═╡А
│
║ ║ ║ │ 4
│ ├──WE#───────╢─oWE │ ║─oWE
│ ║─oWE │ ║─oWE │
║ ╟─────XMEMW#──┤
╞═-RАS0..3═══╣─oRAS│ ║─oRAS│ ║─oRAS│
║─oRAS│
║ ╟─────XMEMR#──┤
╞═-CАS0..3═══╣─oCAS│ ║─oCAS│ ║─oCAS│
║─oCAS│
║ ╟─────DАCK0#──┤
├>┐ │ ║ ├───┤ ║ ├───┤ ║
├───┤ ║ ├───┤
║ ║ │ └───┘ │RAMSEL#
║┌┤DIO├┐║┌┤DIO├┐║┌┤DIO├┐║┌┤DIO├┐
║ ║ ┌───────┘ │
║│└───┘│║│└───┘│║│└───┘│║│└───┘│
║ ║ │ │ ┌───┐
╚│═════│╩│═════│╩│═════│╝│
│
║ ║ └─oCE
│ │ ╔╩═════╩═╩═════╩═╩═════╩═╩═════╩
║ ╟─────XMEMR#──┤DR
│MD0-MD7 ║ ┌────────┐
╠════════D0..D7═╡
<>╞════════════╩══╡ Parity
├──────> NMI
║ │ 8
└───┘ 8 │ └────────┘
└ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─┘
Рис. 4.5. Структура блоку пам'яті PC/XT
Прозора регенерація полягає в тому, звертання CPU до пам'яті має вищий пріоритет, ніж регенерація і остання здійснюється в проміжках між звертаннями до пам'яті CPU. Перевага прозорої регенерації складається у відсутності втрат часу на регенерацію. Однак при цьому повинні гарантовано існувати інтервали часу, коли немає звертань CPU до пам'яті. Це мало місце для повільних CPU перших поколінь (8080).
Тіньова регенерація пам'яті характерна для сучасних модулів пам'яті і є подальшим розвитком прозорої регенерації. Суть її полягає в тому, що відновленню підлягають ті блоки пам'яті, які в даний момент не використовуються для читання або запису. Таким чином, в обчислювальному процесі не витрачаються такти на регенерацію.
Контрольні питання
1. На яких принципах заснована робота статичної пам'яті?
2. Як побудовані елементи динамічної пам'яті?
3. Діаграми сигналів динамічної пам'яті.
4. Особливості побудови цифрової лінії затримки.
5. Опишіть роботу блоку пам'яті на динамічних ОЗП.