3.6 Розрахунок фінансового результату

Фінансовий результат – це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворюється в процесі його підприємницької діяльності за звітний період. Основним фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток, збільшення якого означає примноження фінансових ресурсів та зростання фінансових результатів. Збиток підприємства означає втрату фінансових ресурсів підприємств, якщо збитки носять регулярний характер, то врешті-решт будуть витрачені всі фінансові ресурси і підприємство збанкрутує. Отже, фінансовим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток.

Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на її виробництво та збут. На підприємстві можливі доходи, витрати, які не пов'язані з реалізацією продукції, але збільшують або зменшують суму прибутку або збитків, - це фінансові результати, отримані від інвестиційної та фінансової діяльності, а також результати, які пов'язані з надзвичайними подіями.

В сучасних умовах розвитку суб'єктів підприємницької діяльності остаточний фінансовий результат (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

– чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);

– валовий прибуток (збиток);

– фінансові результати від операційної діяльності;

– фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування;

– фінансові результати від звичайної діяльності;

– фінансові результати від надзвичайної діяльності;

– чистий прибуток (збиток).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо. Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Що стосується фінансового результату від операційної діяльності, то він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. А фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

РОЗДІЛ 4

Поняття журнально - ордерної системи та

складання журналу - ордеру

4.1 Поняття журнально - ордерної системи

Журнали - ордери – це багатографні реєстри, призначені для відображення кредитових оборотів головного рахунка, для якого відкрито журнал - ордер.

Записи в журнали - ордери роблять на підставі первинних документів протягом місяця, а у випадку наявності великої кількості первинних документів їх групують у відповідних відомостях, місячні підсумки з яких переносять у журнали - ордери.

За своїм змістом журнали - ордери є регістри, призначені для кредитових записів по окремих наперед визначених балансових рахунках.

Форма журналів - ордерів, розміщення граф залежить від особливостей обліковуваних в ньому операцій, у них завчасно передбачена можлива кореспонденція рахунків. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер. Журнали - ордери побудовано за кредитовим принципом, тобто всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунку в розрізі рахунків, що кореспондують з ним по дебету. Кредитову ознаку взято тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій і забезпеченню контролю за збереженням і раціональним використанням господарських засобів. Кредит рахунку показує початок руху засобів підприємства, а дебет його завершення.

Відображають господарські операції в журналах - ордерах за шаховим порядком, тобто один запис відображає два кореспондуючі рахунки по дебету і кредиту. Це забезпечує можливість значного скорочення облікових записів.

Кредитові обороти по синтетичному рахунку відображаються в одному журнал - ордері, а дебетові обороти у тих журналах - ордерах, в яких записи проводять на рахунках, що кореспондують з дебетом цих рахунків. Загальну суму дебетового обороту за місяць по кожному синтетичному рахунку можна підрахувати, вибираючи дані з відповідних журналів - ордерів.

Виходячи з вище сказаного журнально-ордерна форма обліку має ряд:

– скорочується обсяг облікової роботи через відсутність дублювання записів в облікових регістрах;

– суворо регламентується порядок ведення обліку, що зумовлено заздалегідь надрукованими рахунками і аналітичними позиціями;

– спрощується ведення аналітичного обліку, завдяки об'єднанню його з синтетичним, що дає можливість уникнути відставання аналітичного обліку, сприяє скороченню облікового циклу:

– створюються нові можливості для використання обчислювальної техніки;

– створюються умови для раціонального розподілу обов'язків і рівномірного, протягом місяця, завантаження працівників бухгалтерії.