Теоретичні питання

1.  Лінгвістичний (функціональний) аспект вивчення звуків.

Фонологія як наука.

2. Поняття фонеми. Класифікація голосних і приголосних фонем. Звук і фонема.

3. Функції фонем. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.

4. Інваріант і варіанти фонем.

5. Фонематична транскрипція. Правила фонематичного запису.

6. Фонетична транскрипція. Закони фонетичної транскрипції, фонетичний алфавіт.

7. Основні риси української літературної вимови.

8. Транслітерація.

Література

1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К. 1974.– С. 57-105.

2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 141-165.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 133-163.

4. Головин Б.И. Введение в языкознание. – М., 1983. – С.30-69.

5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М. , 1979 – С.109-120, 133-138.

Завдання

1. Опрацювати матеріал лекції та рекомендованої літератури.

2. Копіювати й вивчити класифікації голосних і приголосних фонем (Сучасна українська літературна мова (1993) (за ред. А.П. Грищенка) (с. 33, 49-50), М.А. Жовтобрюх, Б.М. Кулик Курс сучасної української літературної мови (1972) (с.103, 112 ), М.П. Кочерган Вступ до мовознавства (2000) (с. 110-119).

3. До кожного теоретичного положення теми дібрати власні приклади.

4. Подані тексти записати фонематичною та деталізованою фонетичною транскрипціями:

Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла, душа причастилася кротості трав – добридень я світу сказав!

(П. Тичина)

Із поля дівчина утомлена прийшла, і хоч вечеряти дбайлива кличе мати, за сапку – і в квітник, де рожа розцвіла, де кучерявляться кущі любистку й мяти. (М. Рильський)

То сивий, смарагдовий, то буряковий, аж червонястий понад стежкою, понад дорогою шовково хвилюється, мріє вівсюг. Тобі так і хочеться погладити його рукою. А зовсім-зовсім поруч синіє смуга, мов стьожка неба впала додолу або мов річечка полем пролягла. Аж ні – то волошки так синьо-синьо дивляться на дорогу. А то що за квітка дивна? Чим більше до неї придивляєшся, тим швидше вона оживає: ось уже й очка бачаться тобі, і писок, і вушка, і вусики. Вушка аж сині, а борода біла... Мовбито маленькі білі гномики причаїлися в траві. Ой, як же їх багато!..

(Дм. Чередниченко)

5. Виправити помилки у фонетичній транскрипції, подати орфографічний та фонематичний запис вірша:

[Йак мин’і їх зупи^енят΄ //

кри'л΄ц΄·а так ніжн˚о тр΄іпо·ч΄·ут’ /

ў білих метеликів д΄на /

в ч˚о'рни^ех мете'ликів ноч΄і]

(Г. Чубач)

Практичне заняття № 5

Фонетичні процеси.

Позиційні фонетичні зміни . Комбінаторні фонетичні зміни.

Фонетичні закони

Мета: засвоїти різновиди та особливості фонетичних змін, виробити навички аналізу позиційних і комбінаторних змін у словах.

Студент повинен знати:

- визначення фонетичних процесів;

- відмінності між позиційними та комбінаторними фонетичними змінами;

- різновиди позиційних і комбінаторних фонетичних змін, їх визначення;

- сутність фонетичних законів;

- відмінності між історичними фонетичними змінами та живими фонетичними процесами;

- типи чергувань.

Студент повинен уміти:

- розрізняти позиційні й комбінаторні фонетичні зміни фонем;

- визначати різновиди позиційних та комбінаторних фонетичних змін, аналізувати їх;

- характеризувати причини та умови фонетичних змін.

Терміни: фонологія, фонема, звук, звукове поле, наголос, фонетична транскрипція, фонематична транскрипція, транслітерація, фонетичний алфавіт, інваріант, варіанти фонем, фраза, синтагма, такт, фонетичне слово, орфоепічні норми, диференційна ознака фонеми, інтегральна ознака фонеми, дивергенція, конвергенція, інваріант фонеми, варіант фонеми, комбінаторний варіант фонеми, позиційний варіант фонеми, асиміляція, дисиміляція, сингармонізм, акомодація, гаплологія, стяжіння, епентеза, протеза, дієреза, метатеза, субституція, гіперизми, оглушення, редукція, чергування, спонтанні звукові зміни.