Розділ 3 експерементальна перевірка ефективності організації науково-дослідної роботи школярів
1.1. Організація дослідження
Перш ніж розпочати методику було проведено анкетування та опитування учнів Зарізької ЗОШ щоб з’ясувати рівень готовності до науково-дослідної роботи, зацікавленості та ставлення школярів до науково-дослідних робіт з хімії.
Розпочавши науково-дослідну роботу по розробленій методиці, на першому мотиваційно-підготовчому етапі було докладено максимум зусиль для того, щоб зацікавити школярів, мотивувати та підготувати до наукової роботи, формувати потреби у дослідній діяльності. На цьому було застосовано такі способи організації науково-дослідної роботи учнів: просвітницька робота з учнями; показ учням позитивних сторін занять науково-дослідною роботою; демонстрація виконаних наукових розробок учнів; переконання учнів у тому, що бути членом наукового товариства – це престижно. Також відбулась організація впливу на мотиватори, що формують навчально-пізнавальну діяльність учнів; організація прийняття і розуміння учнями її мети; організація чіткого бачення учнями результатів діяльності, ресурсів (інформації, вмінь, навичок).
Тобто на даному етапі проводилась орієнтація діяльності учнів, зацікавлення та залучення їх до дій на наступних етапах навчально-пізнавальної діяльності.
На змістовно-процесуальному етапі відбулося ознайомлення учнів з основами науково-дослідної діяльності шляхом проведення індивідуальних консультацій, лекцій; підготовку рефератів, наукових повідомлень; проведення диспутів, діалогів, співбесід. Формування в учнів знань і вмінь щодо наукового дослідження, залучення безпосередньо до дослідження, здійснення учнями наукового дослідження у шкільних наукових товариствах, засвоєння учнями знань з таких питань: форми, структура, вимоги, методи й методологія науково-дослідної діяльності. Проведення пізнавально-розвивальних ігор, евристичних приписів, постановка дослідів, організація експедицій, складання кросвордів, проведення диспутів, діалогів, співбесід, знання та вміння з науково-дослідної роботи. Включення школярів у пізнавальну діяльність на позакласних заняттях сприяли пізнавально-розвивальні ігри: “Проблема як вона є”, “Очищення від тривіальних рішень”, “Виклад поглядів нефахівцю”, “Тілмаг”, “Морфологічний аналіз”, “Естафетні питання”, “Анонімний мозковий штурм”, “Семикратний пошук”, “Чотири види аналогій”, “Я – дослідник”, “Тріада”, а також використання алгоритмів, евристичних приписів; досліди; експедиції. Також був проведено засідання хімічного гуртка (додаток ), на якому учні проводили науково-дослідний експеримент; результати школярі оформляли у вигляді проектів. Результатом проведеної роботи було формування в учнів науково-дослідних знань та вмінь, розвиток їхніх творчих здібностей.
На аналітико-корекційному етапі відбулося стимулювання школярів до аналізу, оцінки та корекції результатів власної науково-дослідної діяльності. З цією метою проводились конкурси-захисти учнівських наукових робіт, кращі з яких були представлені на шкільному конкурсі; автори досліджень брали участь у турнірах, олімпіадах, доповідях у класах, учні-переможці були нагороджені грамотами, подарунками, преміями, кубком знань, відбулось опублікування в шкільній газеті наукових статей учнів, а також інформації щодо досягнень науковців також проведення тижня, присвяченого науковим дослідженням учнів (виставка робіт науковців-учнів з представленням наочного матеріалу).
Після аналітико-корекційнрго етапу цілеспрямованим педагогічним спостереженням, аналізом та узагальненням результатів педагогічного експерименту було виявлено ставлення, зацікавленість та рівень готовністі після включення в науково-дослідну роботу розроблених етапів організації науково-дослідної роботи.
Аналіз результатів
На початку експерементального дослідження було проведено анкетування (додаток Б ) та опитування школярів, для того щоб з’ясувати рівень готовності та ставлення до науково-дослідної роботи. Аналіз результатів опитування та анкетування показав, що на початку експеременту в 10 класі Зарізької ЗОШ (24 особи) третина учнів була не зацікавлена в участі в позакласних науково-дослідних роботах. Рівень пізнавального інтересу та готовності до науково-дослідних робіт у 4 осіб або 16,7% респондентів був низький, у 5 осіб або 20,8% – нижче середнього, у 7 осіб 29,2% – середній, у 6 осіб або 25% – вище середнього, у 2 осіб або 8,3% –високий. Ці результати пояснюються тим, що в Зарізькій ЗОШ не проводяться науково-дослідні роботи з хімії.
Рис. 1. Показники пізнавального інтересу та рівень готовності до науково-дослідної роботи на початку експериментального дослідження в Зарізькій ЗОШ
Після включення в позакласну роботу етапів організації науково-дослідної роботи та по закінченню експерименту було помічено значне підвищення рівня готовності та зацікавлення до науково-дослідної роботи.
Під час захисту науково-дослідних робіт школярів були присутні експерти для того, щоб оцінити рівень готовності до науково-дослідної роботи після експерименту. Вивчення проблеми здійснювалось адаптованою кваліметричною моделлю В.В. Григораша [20]: Рівень готовності до науково-дослідної роботи школярів (додаток Г) визначала комісія у складі експертів:
Голобородько Л.В. – вчитель природничих наук Зарізької ЗОШ Оржицького району Полтавської області (Е1);
Гордієнко І.І. – директор Зарізької ЗОШ Оржицького району Полтавської області (Е2);
Микитенко А.О. – заступник директора з навчально-виховної роботи Зарізької ЗОШ Оржицького району Полтавської області (Е3);
Денисенко Л.П. – вчитель гуманітарних наук Зарізької ЗОШ Оржицького району Полтавської області (Е 4);
Черниш А.О. – практичний психолог Зарізької ЗОШ Оржицького району Полтавської області).
Результати інтерпретувались за такими критеріями оцінювання рівнів засвоєння знань школярами:
0–0,35 — недопустимий рівень
неспроможність самостійно дати відповідь на запитання;
відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;
0,35–0,59 — критичний (низький) рівень
знання навчального матеріалу поверхневі;
учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами;
0,6–0,74 — достатній (середній) рівень
учень глибоко, грунтовно, послідовно розкриває зміст завдань, але :
при викладі матеріалу припускається незначних помилок;
переважає інколи поверхнева обізнаність;
робить неповні узагальнення та висновки.
0,75–0,89 — високий (вище середнього) рівень
учень глибоко, грунтовно, послідовно розкриває зміст завдань;
висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;
відповіді чіткі, логічно завершені;
легко робить необхідні висновки;
0,9–1 — відмінний (дуже високий, з відзнакою) рівень.
відповіді задовольняють вимоги „високого рівня”, крім того учень
без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує на практиці набуті знання;
відповіді носять творчий характер.
Результати дослідження подано на рис. 2 та 3 і табл. 2 та 3 і додатку Д.
Результати дослідження засвідчили, що навчальна науково-дослідна компетентність після включення у науково-дослідну роботу розроблених етапів відповідає високому (вище середнього) рівню (0,71). Особливо слід відзначити вміння учнів сприймати інформацію (виділяти головне, аудіювати, абстрагувати). Школярі мають розвинені вміння знаходити необхідну інформацію, працювати з довідковою літературою, класифікувати інформаційні джерела.
Мотивація школярів до науково-дослідної роботи та процес здійснення цієї діяльності знаходяться на достатньому рівні (0,64-0,61). Потребують вдосконалення такі напрямки роботи з учнями як: формування компетентності планувати власну дослідницьку діяльність; розвиток культури мислення (гнучкості, швидкості, аналітичності); слабкою ланкою в дослідницькій практиці учнів є недостатньо розвинені вміння узагальнювати інформацію, структурувати її, реферувати, конспектувати й систематизувати.
Таблиця 2