Узаємозв’язок мови і мислення

Мислення – діяльність центральної нервової системи, спрямована на пізнання світу.

У розв’язанні питання зв’язку мови і мислення немає одностайності. Існує переважно три погляди:

1) ототожнення мови і мислення, ігнорування їх специфіки;

2) відрив мови від мислення, визнання існування «чистого» мислення без мови;

3) пов’єязаність мови і мислення.

Цей третій погляд, імовірно, є найсправедливішим. Значний вплив на його формування мало вчення І.П. Павлова про першу і другу сигнальні системи в людей. Єдність мови і мислення виявляється в тому, що мова і мислення пов’єязані з діяльністю центральної нервової системи і мозку. При порушенні центральної нервової системи порушується мовленнєва діяльність і, навпаки, при порушенні мовленнєвої діяльності можна говорити про патологію центральної нервової системи.

У більшості випадків наше мислення вербальне (словесно оформлене). Таке твердження справедливе і тоді, коли людина не виголошує свої думки уголос (внутрішнє мовлення). Інші види мислення (технічне, образне) є додатковими і базуються на вербальному мисленні.

МОВА	МИСЛЕННЯ
1. Мови світу різні.	1. Процеси мислення однакові для всіх людей.
2. Мова – явище матеріальне.	2. Властивостей матерії немає.
3. Засіб зв’язку і обміну думками.	3. Відображення в мозку людини у формі суджень, понять та умовиводів зовнішнього світу

Крім категорії мислення використовується ще поняття свідомість.

Свідомість ≠ мислення (розсудкову діяльність тварин теж називають мисленням, але воно не за допомогою мови)

Свідомість – вища форма мислення за допомогою мови, яка властива тільки людині.

Вчення і.П. Павлова про першу і другу сигнальні системи

І.П.Павлов створив вчення про першу і другу сигнальні системи.

Перша сигнальна система – це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в умовних рефлексах, що формуються на будь-які подразники навколишнього середовища, окрім слова. Перша сигнальна система – основа безпосереднього відображення об’єктивної реальності у формі відчуттів і сприймання. Забезпечує предметне конкретне мислення.

Друга сигнальна система – це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в мовних умовних рефлексах, що формуються на своєрідні подразники – слова. І.П. Павлов вважав слово – “сигналом сигналів”. Друга сигнальна система – це відображення навколишньої дійсності шляхом узагальнення абстрактних понять з допомогою слів.

Перша та друга сигнальні системи взаємопов’язані. Друга функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні поняття. Сигнальне значення слова визначається не простим звукопоєднанням, а смисловим.

За І.М. Сєченовим, мова має велике значення у процесах мислення. Слово виражає наші поняття. Ми узагальнюємо словами не тільки предмети, їх властивості, а й свої відчуття, переживання – абстрактні поняття. Ми мислимо словами. Таким чином, друга сигнальна система забезпечує абстрактне мислення людини. Вона є соціально зумовлена. Поза суспільством, без спілкуванням з іншими людьми вона у людини не розвивається.