- •Вступ до спеціальності
- •0301 «Соціально-політичні науки»
- •2011-2012 Н.Р.
- •Тема1.1. Система вищої освіти України
- •Тема 1.2. Соціальні та організаційні особливості навчання у вищих навчальних закладах
- •Тема1.3. Наукова організація праці студентів
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Тема 2.1. Становлення психології в системі людинознавства
- •Психоаналіз
- •Біхевіоризм
- •Гештальтпсихологія
- •Гуманістична психологія
- •Трансперсональна психологія
- •Генетична психологія
- •Основні напрямки вітчизняної психологічної науки
- •Культурно-історична теорія л.С. Виготського.
- •Теорія діяльності
- •Філософсько-психологічна теорія с.Л. Рубінштейна
- •Пітерська психологічна школа
- •Тема 2.2. Зміст психології як науки
- •Что означает символ "пси"?
- •Тема 2.3. Міжнародні та регіональні документи про права людини
- •Загальна декларацiя прав людини
- •Конвенцiя про права дитини
- •Частина I
- •Частина II
- •Частина III
- •Європейська конвенція з прав людини
- •Розділ і
- •Розділ іі
- •Розділ ііі
- •Розділ іv
- •Розділ V
- •Європейська соціальна хартія (переглянута) Страсбург, 3 травня 1996 року Частина I
- •Частина II
- •Стаття 1 Право на працю
- •Стаття 2 Право на справедливі умови праці
- •Стаття 3 Право на безпечні та здорові умови праці
- •Стаття 4 Право на справедливу винагороду
- •Стаття 5 Право на створення організацій
- •Стаття 6 Право на укладання колективних договорів
- •Стаття 7 Право дітей та підлітків на захист
- •Стаття 8 Право працюючих жінок на охорону материнства
- •Стаття 9 Право на професійну орієнтацію
- •Стаття 10 Право на професійну підготовку
- •Стаття 11 Право на охорону здоров'я
- •Стаття 12 Право на соціальне забезпечення
- •Стаття 13 Право на соціальну та медичну допомогу
- •Стаття 14 Право на користування соціальними службами
- •Стаття 15 Право інвалідів на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства
- •Стаття 16 Право сім'ї на соціальний, правовий та економічний захист
- •Стаття 17 Право дітей та підлітків на соціальний, правовий та економічний захист
- •Стаття 18 Право займатися прибутковою діяльністю на території інших Сторін
- •Стаття 19 Право трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей на захист і допомогу
- •Стаття 20 Право на рівні можливості та рівне ставлення при вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі
- •Стаття 21 Право на інформацію і консультації
- •Стаття 22 Право брати участь у визначенні та поліпшенні умов праці та виробничого середовища
- •Стаття 23 Право осіб похилого віку на соціальний захист
- •Стаття 24 Право на захист у випадках звільнення
- •Стаття 25 Право працівників на захист їхніх прав у випадку банкрутства їхнього роботодавця
- •Стаття 26 Право на гідне ставлення на роботі
- •Стаття 27 Право працівників із сімейними обов'язками на рівні можливості та рівне ставлення до них
- •Стаття 28 Право представників працівників на захист на підприємстві та умови, які мають створюватися для них
- •Стаття 29 Право на інформацію та консультації під час колективного звільнення
- •Стаття 30 Право на захист від убогості та соціального відчуження
- •Стаття 31 Право на житло
- •Частина III Стаття a Зобов'язання
- •Стаття b Відношення до Європейської соціальної хартії та Додаткового протоколу 1988 року
- •Частина IV Стаття c Нагляд за виконанням зобов'язань, що містяться у цій Хартії
- •Стаття d Колективні скарги
- •Частина V Стаття e Заборона дискримінації
- •Стаття f Відступи від зобов'язань під час війни або надзвичайного стану в державі
- •Стаття g Обмеження
- •Стаття h Хартія і внутрішньодержавне право чи міжнародні угоди
- •Стаття I Виконання взятих зобов'язань
- •Стаття j Поправки
- •Частина VI Стаття k Підписання, ратифікація та набрання чинності
- •Стаття l Територіальне застосування
- •Стаття m Денонсація
- •Стаття n Додаток
- •Стаття o Повідомлення
- •Тема 3.1. Основні сфери діяльності практичного психолога
- •Галузі психології
- •П о л о ж е н н я про психологічну службу системи освіти України
- •1. Загальні положення.
- •2. Основні завдання.
- •3. Структура та управління психологічною службою
- •4. Зміст діяльності.
- •5. Фінансування діяльності.
- •Психологічна служба промислового підприємства
- •Діяльність практичного психолога в організаціях малого бізнесу
- •Специфіка діяльності практичного психолога в установах виконання покарань
- •Тема3.2. Види і форми діяльності практичного психолога
- •Тема 3.3. Особистість практичного психолога
- •Www.Ucap.Kiev.Ua/ps/kodex.Doc етичний кодекс психолога
- •Відповідальність
- •Компетентність
- •Захист інтересів клієнта
- •Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
Захист інтересів клієнта
3.1. Психологи суворо додержуються принципу добровільної участі клієнта в обстеженнях. Під час роботи з дітьми, пацієнтами з тяжкими психічними розладами (тобто в крайніх випадках) допускаються відхилення від принципу добровільності, але в межах законодавчих норм; обов’язком психолога є намагання налагодити з клієнтом співробітництва. Психологи утримуються від непотрібних лікувань клієнта.
3.2. Психологи, вступаючи у контакт з особами, для яких він є обов’язково-примусовим (наприклад, у разі проведення психологічної експертизи), не мають права змушувати клієнта повідомляти відомості поза його волею, не можуть вживати примусових заходів для одержання даних, крім випадків, коли така інформація сприятиме безпеці навколишніх або самого клієнта.
3.3. Психологи не беруть участі в діях, спрямованих проти свободи особи. Вони не мають права змушувати клієнта розповідати про свою життєву філософію, політичні, релігійні чи етичні переконання, не повинні вимагати відмовитися від них.
3.4. Психологи беруть на себе професійну відповідальність за кваліфіковане обстеження, консультування, лікування. Вони домовляються по терміни завершення своєї діяльності або доцільність направлення клієнта до іншого компетентного спеціаліста. Відповідальність з психолога знімається, якщо він упевнився, що інший спеціаліст узяв відповідальність за клієнта не себе.
3.5. Психологи не мають матеріальних або особистих привілеїв, не можуть використовувати свої знання і становище, довірливе ставлення і залежність клієнта у власних корисливих інтересах. У тих випадках, коли послуги є платними, про фінансові умови домовляються заздалегідь; не встановлюється додаткова оплата за консультації і не береться плата з тих, кого психолог навчає або збирається екзаменувати. Якщо клієнт може отримати психологічну допомогу безкоштовно або меншим коштом в іншого фахівця, то психолог інформує про це клієнта.
3.6. Психолог уникає встановлення неофіційних взаємин з клієнтом, якщо це може стати на перешкоді проведенню діагностичної, консультаційної і корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не повинно бути статевої близькості у період, коли психолог несе відповідальність за нього.
3.7. Психолог має право вирішувати, на якому етапі консультування або лікування можна дати об’єктивний професійний висновок, а у випадках, коли він не може діяти в інтересах клієнта, роз’яснює йому і батькам (опікунам, піклувальникам) реальний стан справ.
3.8. Висновок за результатами проведеного обстеження чи лікування робить сам психолог, він не може перекладати це на інших. Психолог повинен чітко і однозначно формулювати висновок, так, щоб його можна було правильно зрозуміти і використати отримані дані на користь клієнта.
3.9. Психолог не робить висновків і не дає порад, не маючи достовірних знань про клієнта або ситуацію, в якій він перебуває. У звіті (висновку) психолога має міститися лише необхідна і водночас достатня, що відзначається цілковитою надійністю результатів, інформація для розв’язання поставленого завдання, вказуватися межі здійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів – постійний чи тимчасовий.
3.10. Психолог у доступній формі повідомляє обстежуваному про поставлений діагноз і методи та засоби допомоги. При цьому він зобов’язаний обачливо і обережно висловлюватися щодо виявлених патологій у психічному стані клієнта. Психолог обов’язково попереджає про те, хто і для чого може використати ці дані; він не може приховувати від людини, які офіційні рішення можуть бути винесені на підставі висновку. Психолог уповноважений особисто запобігати некоректному і неетичному використанню результатів досліджень і повинен виконувати цей обов’язок незалежно від посадової субординації.