- •Вступ до спеціальності
- •0301 «Соціально-політичні науки»
- •2011-2012 Н.Р.
- •Тема1.1. Система вищої освіти України
- •Тема 1.2. Соціальні та організаційні особливості навчання у вищих навчальних закладах
- •Тема1.3. Наукова організація праці студентів
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Тема 2.1. Становлення психології в системі людинознавства
- •Психоаналіз
- •Біхевіоризм
- •Гештальтпсихологія
- •Гуманістична психологія
- •Трансперсональна психологія
- •Генетична психологія
- •Основні напрямки вітчизняної психологічної науки
- •Культурно-історична теорія л.С. Виготського.
- •Теорія діяльності
- •Філософсько-психологічна теорія с.Л. Рубінштейна
- •Пітерська психологічна школа
- •Тема 2.2. Зміст психології як науки
- •Что означает символ "пси"?
- •Тема 2.3. Міжнародні та регіональні документи про права людини
- •Загальна декларацiя прав людини
- •Конвенцiя про права дитини
- •Частина I
- •Частина II
- •Частина III
- •Європейська конвенція з прав людини
- •Розділ і
- •Розділ іі
- •Розділ ііі
- •Розділ іv
- •Розділ V
- •Європейська соціальна хартія (переглянута) Страсбург, 3 травня 1996 року Частина I
- •Частина II
- •Стаття 1 Право на працю
- •Стаття 2 Право на справедливі умови праці
- •Стаття 3 Право на безпечні та здорові умови праці
- •Стаття 4 Право на справедливу винагороду
- •Стаття 5 Право на створення організацій
- •Стаття 6 Право на укладання колективних договорів
- •Стаття 7 Право дітей та підлітків на захист
- •Стаття 8 Право працюючих жінок на охорону материнства
- •Стаття 9 Право на професійну орієнтацію
- •Стаття 10 Право на професійну підготовку
- •Стаття 11 Право на охорону здоров'я
- •Стаття 12 Право на соціальне забезпечення
- •Стаття 13 Право на соціальну та медичну допомогу
- •Стаття 14 Право на користування соціальними службами
- •Стаття 15 Право інвалідів на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства
- •Стаття 16 Право сім'ї на соціальний, правовий та економічний захист
- •Стаття 17 Право дітей та підлітків на соціальний, правовий та економічний захист
- •Стаття 18 Право займатися прибутковою діяльністю на території інших Сторін
- •Стаття 19 Право трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей на захист і допомогу
- •Стаття 20 Право на рівні можливості та рівне ставлення при вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі
- •Стаття 21 Право на інформацію і консультації
- •Стаття 22 Право брати участь у визначенні та поліпшенні умов праці та виробничого середовища
- •Стаття 23 Право осіб похилого віку на соціальний захист
- •Стаття 24 Право на захист у випадках звільнення
- •Стаття 25 Право працівників на захист їхніх прав у випадку банкрутства їхнього роботодавця
- •Стаття 26 Право на гідне ставлення на роботі
- •Стаття 27 Право працівників із сімейними обов'язками на рівні можливості та рівне ставлення до них
- •Стаття 28 Право представників працівників на захист на підприємстві та умови, які мають створюватися для них
- •Стаття 29 Право на інформацію та консультації під час колективного звільнення
- •Стаття 30 Право на захист від убогості та соціального відчуження
- •Стаття 31 Право на житло
- •Частина III Стаття a Зобов'язання
- •Стаття b Відношення до Європейської соціальної хартії та Додаткового протоколу 1988 року
- •Частина IV Стаття c Нагляд за виконанням зобов'язань, що містяться у цій Хартії
- •Стаття d Колективні скарги
- •Частина V Стаття e Заборона дискримінації
- •Стаття f Відступи від зобов'язань під час війни або надзвичайного стану в державі
- •Стаття g Обмеження
- •Стаття h Хартія і внутрішньодержавне право чи міжнародні угоди
- •Стаття I Виконання взятих зобов'язань
- •Стаття j Поправки
- •Частина VI Стаття k Підписання, ратифікація та набрання чинності
- •Стаття l Територіальне застосування
- •Стаття m Денонсація
- •Стаття n Додаток
- •Стаття o Повідомлення
- •Тема 3.1. Основні сфери діяльності практичного психолога
- •Галузі психології
- •П о л о ж е н н я про психологічну службу системи освіти України
- •1. Загальні положення.
- •2. Основні завдання.
- •3. Структура та управління психологічною службою
- •4. Зміст діяльності.
- •5. Фінансування діяльності.
- •Психологічна служба промислового підприємства
- •Діяльність практичного психолога в організаціях малого бізнесу
- •Специфіка діяльності практичного психолога в установах виконання покарань
- •Тема3.2. Види і форми діяльності практичного психолога
- •Тема 3.3. Особистість практичного психолога
- •Www.Ucap.Kiev.Ua/ps/kodex.Doc етичний кодекс психолога
- •Відповідальність
- •Компетентність
- •Захист інтересів клієнта
- •Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
Трансперсональна психологія
Її лідером є Станіслав Гроф, який розробив метод холотропного дихання (холотропний – який призводить до цілісності). Його ще називають ребефінгом (відродження), що має і прямий зміст, бо у зміненому стані свідомості можна повторно пережити момент власного народження, і символічний зміст – духовне воскресіння. При цьому методі змінений стан свідомості досягається через основну роботу з диханням і „відключення” свідомості під впливом спеціальної музики. Представники вважають, що проживання народження, смерті, відродження, інших подій в зміненому стані свідомості призводить до вивільнення, виходу за межі себе, вступу в інші, цілісніші стосунки із світом.
Генетична психологія
Вивчає проблему розвитку інтелекту дитини. Його засновник – французький психолог Жан Піаже (1896-1980) вважає, що до цього призводить трансформація операцій – зовнішніх дій дитини з предметами. Завдяки інтеріоризації (інтеріо – внутрішній) процесу закономірного переходу зовнішніх дій у внутрішні – ці операції стають власне інтелектуальними структурами. Він виокремлює етапи розвитку дитячого інтелекту.
Основні напрямки вітчизняної психологічної науки
Іван Михайлович Сєченов (1829-1904) – вітчизняний фізіолог і психолог. Розробив природно-наукову теорію психічної регуляції поведінки, висунув і експериментально обґрунтував уявлення про те, що акти свідомого і несвідомого психічного життя по суті є рефлекторними.
Володимир Михайлович Бєхтєрєв (1857-1927) – невропатолог, психолог, психіатр, створив першу в Росії експериментально-психологічну лабораторію (1885, Казань) і Психоневрологічний інститут (1907, С.-Петербург), де здійснювались комплексні дослідження людини. Він є засновником рефлексології, яка прагнучи бути об’єктивною наукою, широко застосовувала для пояснення психічних явищ фізіологічні принципи, вивчаючи рефлекси, які протікають з участю головного мозку.
Ім’я Івана Петровича Павлова (1840-1936) згадується і вітчизняними, і зарубіжними психологами. Він експериментально обґрунтував і розробив вчення про дві сигнальні системи.
Олександр Федорович Лазурський (1874-1917) – автор вітчизняної диференціальної психології.
Микола Миколайович Ланге (1858-1921) – автор оригінальної теорії виховання і уваги.
Володимир Олександрович Вагнер (1849-1934) – засновник вітчизняної порівняльної і зоопсихології.
Георгій Іванович Челпанов (1862-1936), засновник Психологічного інституту в Москві, первинним методом вважав самоспостереження, вторинним – експеримент. 1892-1907 – працював на посаді професора Київського університету імені Т.Г. Шевченка. Більшість праць Г.І. Челпанова присвячені проблемі сприйняття простору.
У 90-тих pp. XIX ст. Г.І. Челпановим було започатковано лабораторно-експериментальне психологічне дослідження, що відобразилося у діяльності лабораторії експериментальної психології. Визначалась подвійна мета функціонування лабораторії: 1) демонстрація психологічного експерименту на лекціях та семінарських заняттях; 2) проведення наукових досліджень з психології в університеті. Г.І. Челпанов уперше почав проводити семінарські заняття з психології. Відомий розроблений ним практикум з експериментальної психології для студентів. Це був перший зразок виваженого у методичному відношенні посібника для практичних занять з психології.
Костянтин Дмитрович Кавелін (1828-1895) був проти вивчення душевних явищ на базі фізіології, вважаючи свідомість і матерію принципово різним по суті і по пізнаваємості.
Першим вітчизняним психологом, який на початку 20х років ХХ століття висловив необхідність перебудови психології на базі марксизму був Павло Петрович Блонський (1884-1941), а програму перебудови психологічної науки сформулював Костянтин Миколайович Корнілов (1879-1957). Обоє були учнями Челпанова, який не був прихильником марксизму і намагався відстоювати психологію як поза логічну науку.
Значний вплив на становлення психології у нас здійснила така наука як педологія. Нею займалися В.М. Бехтерев, Г.І. Россолімо, П.П. Блонський, М.Я. Басов, О.Г. Нечаєв, М.Є. Румянцев, І.А. Арямов ті інші. Основний сенс цієї течії полягав у тому, щоб, по-перше, об’єднати в собі зміст усіх наук, які мають спільний предмет дослідження – дитину, її індивідуальність. Йдеться про синтезування дитячої антропометрії, дитячої фізіології, дитячої психології, дитячої соціології, педагогіки. По-друге, педологія висунула мету – поставити всі ці дисципліни на службу педагогічній практиці, школі. Щодо синтезу наук, то вона не змогла стати справді плодотворною, адже не створила відповідний синтетичний метод. але деякі дослідження нею проводилися.
Педологи, психологи тієї епохи багато зробили для вдосконалення методу психологічних тестів як головного методичного інструментарію дитячої і педагогічної психології, але тоді не було створено конкретних методик, які б забезпечували достовірні і надійні результати. Також у закладах народної освіти були відсутні спеціалісти для укомплектування педологічних лабораторій. Сотні людей без достатньої підготовки пішли в школи для проведення текстологічних обстежень учнів, учителів, батьків. Сама процедура тестування здійснювалася з грубими порушеннями вимог, робилися легковажні висновки. Такі дії викликали протест в учнів, батьків. Лідери теоретичної педології не змогли покращити ситуацію. Цим і скористалося керівництво КПРС.
4.07.1936 року ЦК ВКП(б) видав постанову „Про педологічні перекручення в системі наркомпросів”, де педологія як синтетична наука, предметом дослідження якої була оголошувалася псевдонаукою і фактично ставилася поза законом. Усі шкільні педологічні лабораторії та кабінети було одразу ліквідовано. На всі праці педологів накладалося табу. Будь-які дослідження в галузі педології, психології були припинені.
Психологічна наука зазнала великих втрат, перестали готувати кадри психологів, не здійснювались дослідження в цій галузі. Як наслідок – порушилася наступність, утворився величезний кадровий вакуум.