- •Вступ до спеціальності
- •0301 «Соціально-політичні науки»
- •2011-2012 Н.Р.
- •Тема1.1. Система вищої освіти України
- •Тема 1.2. Соціальні та організаційні особливості навчання у вищих навчальних закладах
- •Тема1.3. Наукова організація праці студентів
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Тема 2.1. Становлення психології в системі людинознавства
- •Психоаналіз
- •Біхевіоризм
- •Гештальтпсихологія
- •Гуманістична психологія
- •Трансперсональна психологія
- •Генетична психологія
- •Основні напрямки вітчизняної психологічної науки
- •Культурно-історична теорія л.С. Виготського.
- •Теорія діяльності
- •Філософсько-психологічна теорія с.Л. Рубінштейна
- •Пітерська психологічна школа
- •Тема 2.2. Зміст психології як науки
- •Что означает символ "пси"?
- •Тема 2.3. Міжнародні та регіональні документи про права людини
- •Загальна декларацiя прав людини
- •Конвенцiя про права дитини
- •Частина I
- •Частина II
- •Частина III
- •Європейська конвенція з прав людини
- •Розділ і
- •Розділ іі
- •Розділ ііі
- •Розділ іv
- •Розділ V
- •Європейська соціальна хартія (переглянута) Страсбург, 3 травня 1996 року Частина I
- •Частина II
- •Стаття 1 Право на працю
- •Стаття 2 Право на справедливі умови праці
- •Стаття 3 Право на безпечні та здорові умови праці
- •Стаття 4 Право на справедливу винагороду
- •Стаття 5 Право на створення організацій
- •Стаття 6 Право на укладання колективних договорів
- •Стаття 7 Право дітей та підлітків на захист
- •Стаття 8 Право працюючих жінок на охорону материнства
- •Стаття 9 Право на професійну орієнтацію
- •Стаття 10 Право на професійну підготовку
- •Стаття 11 Право на охорону здоров'я
- •Стаття 12 Право на соціальне забезпечення
- •Стаття 13 Право на соціальну та медичну допомогу
- •Стаття 14 Право на користування соціальними службами
- •Стаття 15 Право інвалідів на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства
- •Стаття 16 Право сім'ї на соціальний, правовий та економічний захист
- •Стаття 17 Право дітей та підлітків на соціальний, правовий та економічний захист
- •Стаття 18 Право займатися прибутковою діяльністю на території інших Сторін
- •Стаття 19 Право трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей на захист і допомогу
- •Стаття 20 Право на рівні можливості та рівне ставлення при вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі
- •Стаття 21 Право на інформацію і консультації
- •Стаття 22 Право брати участь у визначенні та поліпшенні умов праці та виробничого середовища
- •Стаття 23 Право осіб похилого віку на соціальний захист
- •Стаття 24 Право на захист у випадках звільнення
- •Стаття 25 Право працівників на захист їхніх прав у випадку банкрутства їхнього роботодавця
- •Стаття 26 Право на гідне ставлення на роботі
- •Стаття 27 Право працівників із сімейними обов'язками на рівні можливості та рівне ставлення до них
- •Стаття 28 Право представників працівників на захист на підприємстві та умови, які мають створюватися для них
- •Стаття 29 Право на інформацію та консультації під час колективного звільнення
- •Стаття 30 Право на захист від убогості та соціального відчуження
- •Стаття 31 Право на житло
- •Частина III Стаття a Зобов'язання
- •Стаття b Відношення до Європейської соціальної хартії та Додаткового протоколу 1988 року
- •Частина IV Стаття c Нагляд за виконанням зобов'язань, що містяться у цій Хартії
- •Стаття d Колективні скарги
- •Частина V Стаття e Заборона дискримінації
- •Стаття f Відступи від зобов'язань під час війни або надзвичайного стану в державі
- •Стаття g Обмеження
- •Стаття h Хартія і внутрішньодержавне право чи міжнародні угоди
- •Стаття I Виконання взятих зобов'язань
- •Стаття j Поправки
- •Частина VI Стаття k Підписання, ратифікація та набрання чинності
- •Стаття l Територіальне застосування
- •Стаття m Денонсація
- •Стаття n Додаток
- •Стаття o Повідомлення
- •Тема 3.1. Основні сфери діяльності практичного психолога
- •Галузі психології
- •П о л о ж е н н я про психологічну службу системи освіти України
- •1. Загальні положення.
- •2. Основні завдання.
- •3. Структура та управління психологічною службою
- •4. Зміст діяльності.
- •5. Фінансування діяльності.
- •Психологічна служба промислового підприємства
- •Діяльність практичного психолога в організаціях малого бізнесу
- •Специфіка діяльності практичного психолога в установах виконання покарань
- •Тема3.2. Види і форми діяльності практичного психолога
- •Тема 3.3. Особистість практичного психолога
- •Www.Ucap.Kiev.Ua/ps/kodex.Doc етичний кодекс психолога
- •Відповідальність
- •Компетентність
- •Захист інтересів клієнта
- •Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
Культурно-історична теорія л.С. Виготського.
Одним з найзначніших напрямків, що сформувався у 20-30х роках ХХ століття стала „культурно-історична теорія”, розроблена Львом Семеновичем Виготським (1896-1934). Він виокремлює два рівні психічного – натуральні і вищі психічні функції, предметом психології вважає історію розвитку вищих психічних функцій. Натуральні функції дані людині як природній істоті. Це механічне запам’ятовування, що не передбачає спеціальних способів переробки інформації, мимовільна увага, яка проявляється в повороті голови до джерела голосного звука. Віщі психічні функції – цілеспрямоване мислення, творча уява, логічне запам’ятовування, довільна увага; їх важливою характеристикою є опосередкованість, тобто наявність засобів, за допомогою яких вони організуються. Таким засобом є символічна діяльність, словесний знак. Він одразу виступає як зовнішній, допоміжний стимул, пізніше переходить у внутрішній процес. Наприклад: рахування на паличках і про себе. Такий перехід соціальних форм поведінки у систему індивідуальних форм є інтеріоризацією (перенос у внутрішній план). Процес формування вищої психічної функції триває десятиліття, зароджуючись в мовленнєвому спілкуванні і завершуючись в повноцінній символічній діяльності.
Л.С. Виготський займався також проблемою співвідношення розвитку і навчання, що є первинним. Наголошує, що навчання має вести за собою розвиток,; це представлено в понятті „зона найближчого розвитку”. В цілому його ідеї дуже вплинули на становлення психологічної науки у нас.
Теорія діяльності
Найвпливовішим його учнем і послідовником можна назвати Олексія Миколайовича Леонтьєва (1903-1979), автора теорії діяльності. Він керується таким принципом: внутрішня психічна діяльність виникає в процесі інтеріоризації зовнішньої, практичної діяльності і має принципово таку ж будову. Тому вивчаючи практичну діяльність можна пізнати психічну діяльність; керуючи організацією практичної діяльності, ми керуємо організацією внутрішньої, психічної діяльності. (принцип єдності свідомості і діяльності). Леонтьєв вважав, що психіка як особлива форма відображення формується в діяльності. Виокремив структуру діяльності як сукупності дій, що керуються мотивом. Дія – процес, спрямований на досягнення цілей. Дія складається з операцій.
В межах теорії діяльності працював і Даніїл Борисович Ельконін (1904-1984), який побудував одну з основних у вітчизняній психології періодизацій вікового розвитку, в основу якої поклав поняття „провідної діяльності”. Провідна діяльність – та, з якою на окремому етапі розвитку пов’язана поява важливих новоутворень і в межах якої розвиваються інші види діяльності.
В руслі теорії діяльності розроблена і теорія поетапного формування розумових дій Петра Яковича Гальперіна (1902-1988):первинна зовнішня практична дія проходить кілька етапів і перетворюється у внутрішню розумову.
В напрямку, започаткованим Виготським крім названих, працювали і інші дослідники.
Олександр Романович Лурія (1902-1977) – проблеми мозкової локалізації вищих психічних функцій; Олександр Володимирович Запорожець (1905-1981) – роль практичних дій у становленні пізнавальних процесів і роль емоцій у смисловій регуляції діяльності; Лідія Іллівна Божович (1908-1981) – проблеми розвитку особистості дитини; Петро Іванович Зінченко (1903-1969) – проблеми пам’яті.
В межі діяльністної парадигми вписується і теорія психічного розвитку в онтогенезі українського психолога Григорія Силовича Костюка (1899-1982). Він вважає, що психічний розвиток зумовлюється єдністю біологічних (спадкових, що визначають анатомо-фізіологічну будову організму)і соціальних (матеріальних і духовних цінностей, доступних дитині) умов. Від них залежать індивідуальні відмінності у психіці, але провідну роль в психічному розвитку має навчання і виховання – спеціально організоване засвоєння людиною надбань попередніх поколінь. Рушійними силами психічного розвитку є внутрішні суперечності (наприклад, нові потреби – досягнутий рівень їх задоволення), які виникають в житті людини. Воно розв’язуються за допомогою діяльності.
Ученицею Костюка була Тамара Іванівна Гавакова (1921-2003), яка стояла у джерел нашої кафедри.