Задача № 3

Радіозавод випускав 100 телевізорів на день. Після реконструкції головного конвеєра продуктивність праці одного працівника зросла на 10 %. Однак наступного року продуктивність праці одного працівника дорівнювала 0,26 телевізорів на день. Визначте:

а) Скільки телевізорів на день випускав завод після реконструкції і у наступному році, якщо чисельність працюючих протягом всього періоду була постійною і дорівнювала 400 осіб?

б) Як змінилась продуктивність праці після реконструкції заводу (у відсотках)?

в) Як змінилась продуктивність праці у наступному році (у відсотках)?

г) Як змінювалась продуктивність праці протягом всього періоду?

Розв'язання:

Продуктивність праці до реконструкції:

= 0,25 телевізорів.

а) Після реконструкції завод випускав 0,25 •1,1=0,275.

Через рік – 0,26.

б) Перший рік І_продук = 1,1 – зросла на 10%.

в) Другий рік І_продук = 0,95 – зменшилася на 5%

г) За весь період: 1,1 • 0,95=1,045 – зросла на 4,5%.

Задача № 4

Після реконструкції конвеєра на автомобільному заводі у минулому році продуктивність праці збільшилась. На одного робітника прийшлося 104 автомобілі замість 80 автомобілів. Але у наступному році продуктивність праці впала на 10%. Визначте загальний приріст продуктивності праці за 2 роки у відсотках і у натуральному вираженні.

Розв'язання:

Перший рік І = = 1,3.

Другий рік І = 0,9.

Загальний приріст за 2 роки 1,3 •0,9=1,17. 17%; в натуральному виразі приріст дорівнює 80 •0,17 = 13,6 автомобілів.

Задача № 5

Щоб виробити один горщик, майстру необхідно 8 хвилин. Ще 4 хвилини піде у нього на розпис фарбами. Його учень зліпить горщик за 25 хвилин, а розфарбує за 5 хвилин. Яку максимальну кількість вони зможуть виробити за 8 годин?

Розв’язання :

1. Майстер:

Виробляє за 8 хв., розписує за 4 хв. Фарбує швидше у 2 рази.

2. Учень:

Виробляє за 25 хв., фарбує – 5 хв. Фарбує швидше у 5 разів.

3. Учень повинен спеціалізуватися на фарбуванні, а майстер на виробництві.

За 8 годин майстер виготовить = 60 горщиків.

Учень їх розфарбує за 60•5=300 хвилин.

В нього залишиться час 480-300=180 хвилин.

За цей час він зможе вироблять 66 горщиків.

Задача №6

Припустимо, що перекладач заробляє за 1 годину 25 грн., а швачка – 8 грн. Перекладачу треба пошити костюм, а швачці перекласти інструкцію до нової швейної машинки. Якщо кожний з них буде сам для себе виконувати цю роботу, то вони витратять на неї відповідно 60 і 20 годин. У випадку, коли швачка шитиме костюм, а перекладач перекладатиме, витрати часу становитимуть відповідно 80 і 4 години. Ми бачимо, що перекладач виконує обидва види роботи швидше, ніж швачка. Чи вигідна у такому випадку буде спеціалізація? Доведіть це розрахунками.

Розв’язання:

1) Ми маємо дві альтернативи. Розглянемо першу: швачка перекладає собі текст, перекладач шиє костюм.

Альтернативна вартість перекладу = 20 годин _• 8 грн. = 160 грн.

Альтернативна вартість костюму = 60 _• 25 = 1500 грн.

2) Друга альтернатива: швачка шиє для перекладача костюм, а він для неї перекладає

вартість перекладу = 25 грн. _•4 години = 100 грн.

вартість костюму = 8 грн.• 80 годин = 640 грн.

У другій альтернативі витрати значно менші, тобто спеціалізація вигідна.

Задача №7

Ви вирішуєте проблему: придбати економічну літературу або відеокасети. Батьки виділили Вам 96 гривень. 1 книга коштує 8 гривень, 1 касета – 12 гривень. Дані про криву байдужості наведені в таблиці. Побудуйте криву байдужості та бюджетну лінію за наведеними даними. Покажіть графічно точку свого оптимального вибору, тобто точку рівноваги. Скільки підручників і касет ви придбаєте?

Таблиця – Крива байдужості

Альтернатива	Книги	Касети
A	8	3
B	6	4
C	4	6
D	2	10

Розв’язання:

Спочатку побудуємо за даними задачі бюджетну лінію. Виходячи з нашого бюджету ми можемо придбати 12 книг або 8 відеокасет.

Бюджетна лінія:

Тепер за даними таблиці побудуємо на цьому ж графіку криву байдужості. Розглянувши обидва графіки переконаємося, що вибір споживача за наведеними даними буде складати 6 книг та 4 касети. Ми можемо в цьому переконатись, розрахувавши наші можливості, виходячи із запропонованого бюджету

6 кн.•8 грн.= 48грн.; 4 кас.•12 грн.= 48грн.

Тобто ми використали наш бюджет повністю.

Точка оптимального вибору споживача

12

11

10

9

8

7

6

5

4

3

2

1

Задача № 8

Валовий дохід підприємства від реалізації продукції і надання послуг за рік склав 200 тисяч гривень, від позареалізаційних операцій - 250 тисяч гривень. Витрати підприємства за даний період становили 180 тисяч гривень, в тому числі заробітна плата – 100 тисяч гривень. Податок на прибуток – 30 %, внески в бюджет із фонду оплати праці становлять 38 % від суми заробітної плати.

Розрахуйте:

1) Чому дорівнює податок на прибуток і чистий прибуток підприємства?

2) Які за розміром повинні бути внески в бюджет із фонду оплати праці?

Розв’язання:

а) Визначимо валовий дохід, який отримало підприємство за рік роботи:

200000 + 250000 = 450000 грн.

б) Загальний прибуток дорівнює:

450000 – 180000 = 270000 грн.

в) Податок на прибуток:

270000 ● 0,3 = 81000 грн.

г) Чистий прибуток:

270000 – 81000 = 189000 грн.

д) Сума внеску в бюджет із фонду оплати праці:

100000 ● 0,38 = 38000 грн.

Задача №9

Було виготовлено 150 одиниць продукції за ціною 25 грн. за одиницю. При зниженні ціни до 20 грн., виробник зможе збільшити об’єми продажу продукції до 200 одиниць. Постійні витрати складають 1000 грн., а змінні – 15 грн. за одиницю продукції.

Як зміняться підприємницький дохід і прибуток при переході від виробництва 150 одиниць до 200 одиниць продукції.

Розв’язання :

а) Дохід або валова виручка спочатку складає:

TR = P • Q = 150 • 25 = 3750 грн.

б) В цьому випадку загальні витрати:

TC = FC + VC ● Q = 1000 + 15 • 150 = 3250 грн.

в) Тоді:

Прибуток = TR – TC = 3750 – 3250 = 500 грн.

г) При зниженні ціни валовий дохід:

TR = 200 • 20 = 4000 грн.

д) Загальні витрати:

TC = 1000 + 15 • 200 = 4000 грн.

е) Прибуток = 4000 – 4000 = 0 грн.

Висновок: Зниження ціни і збільшення обсягів виробництва дає зростання доходу від реалізації на 250 грн., але не дає прибутку. Тобто, зниження ціни на збільшення обсягів для підприємця за таких умов не вигідне.

Задача №10

Акціонерне товариство “KLS” на початку року випустило 15600 акцій по 100 грн. кожна. За рік корпорація отримала 896200 грн. виручки від своєї діяльності, при цьому витратила 740200 грн. Скільки дивідендів отримає власник однієї акції, якщо збори акціонерів постановили спрямувати весь прибуток на виплату дивідендів?

Розв’язання:

За рік корпорація отримала прибуток:

896200 – 740200 = 156000 грн.

Кожен акціонер отримує дивідендів:

156000грн.	= 10грн.
15600

Задача № 11

Припустимо, що на чернівецькому ринку некваліфікованої робочої сили крива попиту на працю характеризується залежністю: L_d = 600 – 2 •W, а крива пропозиції: L_s = 3 •W – 400 (де W — місячна зарплата, а L_d і L_s — величини попиту і пропозиції робочої сили на рік).

Потрібно знайти:

а) рівноважну кількість і ціну праці;

б) як зміниться зайнятість, якщо держава встановить мінімальну оплату на рівні 250 грн.

Розв’язання:

Рівноважний рівень оплати праці визначається, прирівнянням величини попиту і пропозиції (L_d = L_s): 600 – 2 •W = 3 •W – 400 => W = 200 грн.

Рівноважна кількість знаходиться або через функцію попиту: L_d = 600 – 2• 200 = 200 чол., або через функцію пропозиції: L_s = 3 • 200 – 400 = 200 чол.

Якщо держава встановить мінімальну ціну на рівні 250 грн., то величина попиту на працю становитиме: L_d = 600 – 2 • 250 = 100 чол.; величина пропозиції: L_s = 3 • 250 – 400 = 350 чол. Виникне надлишок робочої сили обсягом 250 чол. (350 – 100). А зайнятість зменшиться на 100 чол. (200 – 100).

Задача № 12

Залежність щотижневої виручки (TR) від числа найнятих робітників (L) має вигляд таблиці:

L	1	2	3	4	5
TR	80	190	250	300	330

Скільки робітників слід найняти фірмі, якщо тижнева ставка зарплати складає 70 грн.?

Розв’язання:

Доки гранична віддача праці (MRP_L) більша за приріст витрат праці (W), фірмі слід збільшувати чисельність найманих робітників. Оптимальний обсяг найму буде при умові MRP_L = W. Якщо MRP_L < W, то чисельність зайнятих потрібно зменшувати. Гранична віддача праці характеризує приріст загального доходу (TR), що виникає внаслідок залучення додаткової кількості робітників:

L	1	2	3	4	5
TR	80	190	250	300	330
MRPL	—	110	60	50	30
W	70	70	70	70	70

Фірмі слід найняти 2 робітників, бо MRP_L (110 грн.) > W (70 грн.). Найом третього робітника буде не вигідним, бо його найом обійдеться в 70 грн., а загальний дохід внаслідок цього зросте лише на 60 грн.

Задача №13

При наданні кредиту в розмірі 10000 грн. на півроку під 10% річних були утримані комісійні в розмірі 1% від суми кредиту. Чому дорівнює фактично використана сума кредиту і під який процент цей кредит було фактично взято?

Розв’язання:

Сума комісійних:

10000 грн. х 0,01 = 100 грн.

Фактично використана сума кредиту:

10000 грн. - 100 грн. = 9900 грн.

За користування кредитом у розмірі 9900 грн. протягом півроку буде нараховано процентів:

(10000 грн.•0,1•6/12) = 500 грн.

Фактична ставка банківського проценту за надання кредиту в розмірі 9900 на півроку складатиме:

500 грн.	•100% = 5,05%.
9900 грн.

Фактичний річний процент, під який було одержано кредит, дорівнює:

5,05 % •2 = 10,1%.

Зверніть увагу слухачів на те, що фактично використана сума кредиту - 9900 грн., а не 10000 грн.; кредит фактично було взято під 10,1% річних.

Задача №14

Як можна оцінити виграш чи втрати позичальника, якщо він отримав кредит під 200% річних з поверненням суми кредиту та процентів через рік, при цьому ця ставка проценту склалася на ринку кредитів під впливом прогнозу інфляції на рівні 300% річних, а насправді інфляція склала 700% на рік?

Розв’язання :

Позичальник виграв, оскільки він розраховувався більш “дешевими грошима, ніж передбачалось. Як оцінити розмір цього виграшу? Візьмемо за одиницю розмір кредиту, отже, номінально позичальник повинен в кінці року повернути три одиниці. Але в реальному виразі він повинен повернути тільки 3/4, де 4 - це очікуваний індекс цін. Насправді ж позичальник повернув лише 3/8, оскільки “новий ” індекс цін дорівнює 8, тобто в 2 рази менше. Отже, виграш позичальника склав 50%.

Задача №15

Банк обіцяє за депозитами 900% річних, але економісти оцінюють інфляцію на рівні 1100%. Чому дорівнює реальна ставка банківського проценту?

Розв’язання :

Реальна ставка має від’ємне значення:

(	100 + 900	-1) : 100% = - 16,67%
	100+ 1100

Зверніть увагу, що від’ємне значення реальної ставки банківського проценту зумовлене тим, що рівень інфляції перевищує номінальну величину проценту.

Задача №16

Як і на скільки змінилася реальна заробітна плата, якщо номінальна зарплата за рік зросла з 320 до 360 грн., а річний рівень інфляції становив 10%?

Розв’язання :

Спочатку знаходимо індекс зростання номінальної зарплати

IWH=	360	=1,125,
	320

а індекс інфляції (10%) становить 1,1.

Індекс реальної зарплати обчислюється шляхом ділення індексу номінальної зарплати на індекс цін:

IWP =	IWH	=	1,125	= 1,023.
	Ip		1,1

Таким чином, реальна зарплата зросла на 2,3%.

Задача №17

Фермер вирощує на своїй ділянці землі в середньому 500т картоплі в рік. Ціна 1 кг картоплі за рік не змінювалась і становила 0,3 грн. Щорічні витрати на вирощування, збір і реалізацію картоплі оцінюється в 100 тис.грн.

Чому дорівнюватиме розмір щорічної ренти?

Розв’язання:

Обсяг щорічної ренти оцінюється як різниця між виручкою і витратами. Виручка (TR) дорівнює добутку ціни і кількості продукції:

TR = pQ = 500000 ● 0,3 грн. = 150 тис.грн.

R = 150 тис.грн. – 100 тис.грн. = 50 тис.грн.

Задача №18

У підприємця є варіанти капіталовкладення – 3 проекти. Перший вимагає витрат у 50 тис.грн. і може принести 10 тис.грн. прибутку; другий відповідно: 60 тис.грн. і 15 тис.грн.; третій: 40 тис.грн. і 6 тис.грн.

Якому проектові надасть перевагу підприємець?

Розв’язання:

Слід визначити рівень прибутковості кожного проекту за нормою прибутку (P_n=P/ТС•100%).

1 проект: P₁ = 10 :50 1•00% = 20%

2 проект: P₂ = 15 :60 •100% = 25%

3 проект: P₃ = 6 :40 •100% = 15%

Найприбутковіший 2 проект, бо принесе найвищий розмір прибутку на вкладений капітал (25%).

Балансовий прибуток підприємства визначається після реалізації продукції, а чистий прибуток після сплати податків.

Задача № 19

За рік фірма реалізувала 200 тис. одиниць продукції за ціною 5 грн. Витрати на одиницю продукції становили 3 грн. Податок на прибуток складає 30%. Який балансовий і чистий прибуток отримає фірма?

Розв’язання :

Для знаходження балансового прибутку слід відняти від загальної виручки загальні витрати (TR – TC). Загальну виручку знаходимо шляхом множення кількості реалізованої продукції і ціни:

TR = p•Q = 200 тис. • 5 грн. = 1 млн.грн.

Загальна витрати знаходимо помноженням середніх витрат виробництва на кількість продукції:

TC = ATC ● Q = 3 грн. •200 тис. = 600 тис.грн.

Таким чином, балансовий прибуток:

Р = TR – TC = 1 млн.грн. – 600 тис.грн. = 400 тис.грн.

За ставкою податку на прибуток (30%) фірма має направити до держбюджету 30% балансового прибутку, тобто 400 тис.грн. • 0,3 = 120 тис.грн.

Чистий прибуток — все те, що лишається після сплати податку:

Р₂ = 400 тис.грн. – 120 тис.грн. = 280 тис.грн.