- •Міністерство освіти і науки україни
- •Пояснювальна записка
- •Оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Методичні рекомендації для студентів
- •Тематика лекцій (26 / 24 год)
- •Основна література до всього курсу:
- •Питання для самостійного опрацювання (теми рефератів)
- •Тексти, рекомендовані для вивчення напам’ять
- •Я утверждаюсь
- •Максим Рильський
- •О.Ольжич
- •Євген Плужник
- •Олена Теліга
- •Є.Маланюк Шевченко
- •Микола Зеров Pro domo
- •Київ з лівого берега
- •Михайло Драй-Хмара Лебеді
- •Богдан-Ігор Антонич
- •Володимир Сосюра Вступ до поеми “Мазепа”
- •Любіть Україну
- •Тріумф і трагедія павла тичини (1891-1967)
- •Література:
- •Художні обрії максима рильського (1895-1964)
- •Література:
- •Ліризм та чуття історії у творчості володимира сосюри (1898-1965)
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Міфологізм лірики богдана-ігоря антонича (1909 - 1937)
- •Література:
- •Проблематика та стильова своєрідність прози м.Хвильового (1893 - 1933)
- •Література:
- •Інтелектуально-психологічна проза валер’яна підмогильного (1901 - 1937)
- •Література:
- •Гумор і сатира остапа вишні (п.Губенка) (1889 – 1956)
- •Література:
- •Імпресіоністичність новелістики григорія косинки (1899 – 1934)
- •Література:
- •Творчість юрія яновського (1902 – 1954)
- •Література:
- •Література:
- •Творчість івана кочерги (1881 – 1952)
- •Література:
- •Контрольні питання з історії української ліератури
- •1920-1930-Х рр.
Література:
ІУЛ ХХ ст. / за ред. Дончика. – Кн.1. – відповідні розділи.
Гроно нездоланих співців. – К., 1997 – відповідні розділи.
Войчишин Ю. Ярий крик і біль тужавий: Поетична особистість Є.Маланюка. – К., 1993.
Куценко Л. DominusМаланюк: тло і постать. – К., 2002.
Укр. слово: Хрестоматія. – (Маланюк) Кн.2. – С.147 – 170; (Стефанович) Т.4. - 249–264, (Лівацька-Холодна). – Т.4. – С.277 – 287, (Ольжич) Т.2. – С.543–578, (Теліга) Т.2. – С.607–611, (Клен) Т.1. – С.605–613.
Войчишин Ю. “Поет абстрактів і контрастів” // Дивослово. – 2000. – № 10. – С.49–52.
Куценко Л. “На межі двох епох” // Укр. мова та літ. в сер. шк., гімназіях, ліцеях... – 2000. – № 1. – С.97–105.
Фисюк О. Поет боротьби й вселюдських ідеалів // УМЛШ. – 2000. – № 2. – С.58–61.
Салига Т. Залізних імператор строф // Маланюк Є. Поезії. – Львів, 1992. – С.3-30.
Омельчук О. Голос життя – голос смерти: Біографія. Естетика. Поезія Є.Маланюка // Сучасність. – 2001. – №10. – С.117–124.
Бондаренко І. Є.Маланюк: мандрівка в часі (глибинні міфологічні моделі творчості поета) // Сучасний погляд на л-ру: Зб. наук. праць. – К., 2001. – Вип.5. – С.181-185.
Омельчук О. Національне підсвідоме в теоретичному доробку Є.Маланюка // СіЧ. – 2000. – №11. – С.53-58.
Омельчук О. Специфіка літ.-крит. практики Є.Маланюка // Дивослово. – 2001. – № 6. – С.5-8.
***
Ольжич О. Незнаному воякові. – К., 1994.
Таран О. Своєрідність поет. манери О.Ольжича й О.Теліги // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 1999. – №1. – С.25-28.
Чернявська Л. Філософсько-естетичні засади поезії О.Ольжича //СіЧ. – 1999. – № 11. – С.29-32.
Неврлий М. Ольжич на тлі празького літературного довкілля // Сучасність. – 1998. - № 2. – С.102-109.
Ковалів Ю. Героїчний епос О.Ольжича // СіЧ. – 1994. – № 6. – С.7-12.
***
Климентова О. Витоки творчості О.Теліги // УМЛШ. – 2000. – № 4. –С.56-61.
Фасоля А. “Поетка вогненних меж” // Дивослово. – 1996. – № 11.
Олена Теліга. Збірник. – Детройт – Нью-Йорк – Париж, 1977.
***
Ковалів Ю. Прокляті роки Юрія Клена // Клен Ю. Вибране. – 1991. – С.3-23.
Сарапин В. Час і простір у поемі-епопеї “Попіл імперій” Юрія Клена // Наука і сучасність: Зб. наук. праць Нац. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. – К., 1999. – Вип.2. – Ч.3. – С.202-208.
МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР
“Празька” школа поезії репрезентує розвиток романтичного стилю в українській еміграційній літературі. Поети, котрі були вигнанцями внаслідок участі в УНР, або ті, що називалися в СРСР “буржуазними націоналістами”, серед них Є.Маланюк, донька міністра УНР Н.Лівицька-Холодна, Ю.Дараган, О.Лятуринська, Г.Мазуренко, О.Ольжич, О.Теліга, Л.Мосендз, О.Стефанович – всі вони опинилися на початку 1920-х років у Празі та Подєбрадах, де й утворили “школу”.
Їх об’єднували яскравий історіософізм, державницькі настрої, високі естетичні критерії. За стилем “пражани” були “неоромантиками”, але філософською заглибленістю й любов’ю до класичних форм (сонет, терцини) зближувались із “неокласиками”.
Найяскравішими представниками були Є.Маланюк, О.Теліга і О.Ольжич.
Практичне заняття № 6
“НЕОКЛАСИКА” ЯК ЛІТЕРАТУРНЕ ЯВИЩЕ
Мета: з’ясувати специфіку української “нелкласики”, її естетику. На прикладі індивідуальних стилів М.Зерова, П.Филиповича, М.Драй-Хмари, М.Рильського, Ю.Клена розглянути особливості “неокласики”.
План
М.Зеров – лідер “неокласиків”. Образна парадигма збірки “Камена” (1924), оригінальність індивідуального стилю.
Сонетарій М.Рильського періоду “неокласики”. Художнє осмислення “вічних мотивів” і “вічних образів”.
М.Драй-Хмара і “неокласика”: свіжість і класичність збірки “Проростень” (1926).
Творча доля П.Филиповича: тематика та художні особливості поезій, широкий культурологічний діапазон літературознавчих праць.
Ю.Клен як “неокласик”: переосмислення традиційних сюжетів і мотивів у пізній збірці “Каравели”.