- •Міністерство освіти і науки україни
- •Пояснювальна записка
- •Оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Методичні рекомендації для студентів
- •Тематика лекцій (26 / 24 год)
- •Основна література до всього курсу:
- •Питання для самостійного опрацювання (теми рефератів)
- •Тексти, рекомендовані для вивчення напам’ять
- •Я утверждаюсь
- •Максим Рильський
- •О.Ольжич
- •Євген Плужник
- •Олена Теліга
- •Є.Маланюк Шевченко
- •Микола Зеров Pro domo
- •Київ з лівого берега
- •Михайло Драй-Хмара Лебеді
- •Богдан-Ігор Антонич
- •Володимир Сосюра Вступ до поеми “Мазепа”
- •Любіть Україну
- •Тріумф і трагедія павла тичини (1891-1967)
- •Література:
- •Художні обрії максима рильського (1895-1964)
- •Література:
- •Ліризм та чуття історії у творчості володимира сосюри (1898-1965)
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Міфологізм лірики богдана-ігоря антонича (1909 - 1937)
- •Література:
- •Проблематика та стильова своєрідність прози м.Хвильового (1893 - 1933)
- •Література:
- •Інтелектуально-психологічна проза валер’яна підмогильного (1901 - 1937)
- •Література:
- •Гумор і сатира остапа вишні (п.Губенка) (1889 – 1956)
- •Література:
- •Імпресіоністичність новелістики григорія косинки (1899 – 1934)
- •Література:
- •Творчість юрія яновського (1902 – 1954)
- •Література:
- •Література:
- •Творчість івана кочерги (1881 – 1952)
- •Література:
- •Контрольні питання з історії української ліератури
- •1920-1930-Х рр.
Основна література до всього курсу:
Історія української літератури ХХ століття / За ред. В.Дончика. – У 2 кн. – К., 1998.
Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.
Нові імена в програмі з української літератури: Посібник для вчителя / Упоряд. В.Я.Неділько. – К., 1993.
Єфремов С. Історія українського письменства. – Мюнхен, 1989.
Гроно нездоланих співців. – К., 1997.
Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. / Упоряд. Є.Федоренко, В.Яременко. : У 4 кн. – К., 1994.
Живиця : Хрестоматія української літератури ХХ століття: У 2 кн. / Упоряд. М.Конончук, Н.Бондар, Т.Конончук. – К., 1998.
Питання для самостійного опрацювання (теми рефератів)
Український футуризм (Гео Шкурупій, Михайль Семенко).
Творчий злет П.Тичини у роки Великої Вітчизняної війни.
Патріотичне звучання поеми “Похорон друга”. Гуманістичне спрямування поезії “Я утверждаюсь”.
Оригінальність композиції та образної мови поеми-видіння М.Рильського “Жага”.
Сонетарій М.Рильського.
Тема краси і праці у творчості М.Рильського.
“Неокласичні” мотиви творчості М.Рильського.
Античні та біблійні образи в ліриці М.Рильського.
Перекладацька діяльність М.Рильського.
Життєвий і творчий шлях П.Филиповича. Літературно-критичні розвідки вченого.
М.Драй-Хмара і “неокласики”. Художня своєрідність збірки “Проростень” (1926).
Пантеїзм лірики Б.-І.Антонича.
Міфологізм і міфотворчість Б.-І.Антонича (“Привітання життя”, “Три перстені”, “Книга Лева”, “Зелена євангелія,” “Ротації”).
Язичництво і християнство у ліриці Б.-І.Антонича.
Філософічність поезії В.Свідзинського (“Ліричні поезії”, інтимна лірика).
Поеми Є.Плужника “Галілей” і “Канів”: глибина проблематики, художня своєрідність.
Медитативність і філософічність збірок Є.Плужника “Рання осінь” (1927), “Рівновага” (1966).
Романістика В.Винниченка.
Розвиток Г.Косинкою традицій В.Стефаника у малій прозі.
Романтичність світобачення Ю.Яновського.
“Чотири шаблі” Ю.Яновського – новаторський твір в українській літературі.
Осмислення крутих поворотів історії у повісті Б.Антоненка-Давидовича “Смерть”.
Збірка “Сибірські новели” Б.Антоненка-Давидовича – правда про сталінські табори.
Літературознавчі праці В.Петрова.
Стильова парадигма прози В.Петрова (Домонтовича).
Імпресіоністичність новелістики Григорія Косинки.
Драматургія С.Черкасенка: розквіт таланту письменника у 1920-30 рр.
Новаторство у драматургії І.Кочерги.
Оригінальність поезії О.Лятуринської.
Мотиви лірики Н.Лівицької-Холодної.
Загальна характеристика творчості Ю.Дарагана.
О.Стефанович і “празька” поетична школа.
Екзистенційне начало у “Невеличкій драмі” В.Підмогильного.
Естетика малої прози В.Підмогильного.
Естетичні пошуки М.Бажана. “Сліпці”, триптих “Будівлі”, “Гофманова ніч” – вершина ранньої творчості поета.
Лірика “перших хоробрих” – Василя Чумака та Василя Еллана-Блакитного.
Елітарність і вишуканість поезії Миколи Зерова.
Символізм прози Михайла Яцкова.
Тексти, рекомендовані для вивчення напам’ять
Примітка: Чорнимвиділені тексти, обовязкові для вивчення напамять, акурсивомпозначені твори, які вивчаються за вибором студента (кожного поета – 1 твір за вибором).
Павло Тичина
О панно Інно
Ви знаєте, як липа шелестить...
Арфами, арфами
Я утверждаюсь
Памяті тридцяти
Одчиняйте двері
Максим Рильський
Яблука доспіли...
Мова
Молюсь і вірю...
Коли усе в тумані життєвому...
Запахла осінь вялим тютюном...
Солодкий світ!
Слово про рідну матір (уривок)
Микола Зеров
Pro domo.
Київ з лівого берега.
Михайло Драй-Хмара
Лебеді
Євген Плужник
Для вас, історики майбутні...
Вчись у природи творчого спокою...
Ніч... а човен – як срібний птах!
Річний пісок...
Богдан-Ігор Антонич
Зелена євангелія
Дороги
Різдво
Весна (“Росте Антонич і росте трава”)
Назустріч
Володимир Сосюра
Вступ до поеми “Мазепа” (“Навколо радості так мало...”)
Любіть Україну
Так ніхто не кохав
Коли потяг у даль загуркоче
Євген Маланюк
Шевченко
Олег Ольжич
Господь багатий нас благословив.
Захочеш – і будеш (із циклу “Незнаному воякові”)(або будь-який 1 за вибором студента).
Олена Теліга
Сучасникам
Радість.
Пломінний день (або будь-який 1 за вибором студента) .
ПОЕТИЧНА ХРЕСТОМАТІЯ
Павло Тичина
Памяті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, - грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся воїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.
1918
Арфами, арфами –
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Думами, думами –
наче море кораблями, переповнилась блакить
Ніжнотонними:
Буде бій!
Вогневий!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий...
Стану я, гляну я –
Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон, як золотий,
З переливами:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Любая, милая –
чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай?
Там за нивами:
Ой одкрий
Колос вій!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий...
1914
Одчиняйте двері –
Наречена йде!
Одчиняйте двері –
Голуба блакить!
Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть...
Одчинились двері –
Горобина ніч!
Одчинились двері –
Всі шляхи в крові!
Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ....
1918
О панно Інно, панно Інно!
Я – сам. Вікно. Сніги...
Сестру я Вашу так любив –
Дитинно, злотоцінно.
Любив? – Давно. Цвіли луги...
О панно Інно, панно Інно,
Любові усміх квітне раз – ще й тлінно.
Сніги, сніги, сніги...
Я Ваші очі памятаю
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий – я знаю.
А хтось кричить: “Ти рідну стрів!”
І раптом – небо... шепіт гаю...
О ні, то очі Ваші. – Я ридаю.
Сестра чи Ви? – Любив...
1915
* * *
Ви знаєте, як липа шелестить
у місячні весняні ночі?
“Кохана спить, кохана спить,
піди, збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить...”
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Ви знаєте, як сплять старі гаї? –
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, соловї...
“Я твій”, - десь чують дідугани.
А соловї!..
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
1911
* * *