- •Міністерство освіти і науки
- •1. Загальні положення
- •Мета і завдання вивчення дисципліни
- •Опис предмета навчальної дисципліни.
- •1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів:
- •1.4 . Перелік форм контролю
- •1.5. Шкала оцінювання
- •1.6. Критерії оцінювання знань
- •1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів та виконання різних видів робіт
- •2. Зміст навчальних модулів
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •1. Виберіть правильне продовження речення: "Етнологія — це ..."
- •2. Основним завданням етнографії є
- •Тема 2. Історіографія етнології та становлення її основних напрямків Зміст теми.
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Методичні рекомендації.
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 3. Етнос як етнологічна категорія. Теорія етносу Зміст теми.
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Завдання першого рівня
- •Завдання другого рівня Співвіднесіть авторів та їх концепції щодо визначення етносу
- •Завдання третього рівня:
- •Тема 4. Природа етнічності та етнічні процеси Зміст теми.
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Види навчальної діяльності студентів: а). Лекція — “Природа етнічності та етнічні процеси”
- •Завдання першого рівня
- •Завдання другого рівня
- •Завдання третього рівня
- •Питання для самоконтролю студентів із змістового модуля № 1
Завдання третього рівня:
На вашу думку, у чому полягає основна проблематика етногенезу та етнічної історії?
У чому полягає сутність конструктивістської концепції етносу та нації?
Що є найвищою точкою у розвитку етногенетичного процесу?
Виділіть основні антропологічні ознаки людини.
Тема 4. Природа етнічності та етнічні процеси Зміст теми.
Етнічність та її складові: етнічна спільність, етнос, етнічна група, етнонація, нація. Етнічне середовище: родина, сусідство, громада, етнічна група, нація, суспільство. Примордіалістська та конструктивістська концепції етнічності. Природне середовище і господарсько-культурні типи. Історико-культурні та історико-етнографічні області.
Етнічні процеси. Різні позиції щодо розуміння етнічних процесів: процеси, що призводять до зміни етнічної приналежності людей, і процеси, що характеризують динаміку властивостей та якостей етносів. Типологія етнічних процесів щодо розуміння різної їх природи: етнотрансформаційні (зміни етнічної приналежності людей) і етноеволюційні (зміни характеристик етносів); власне етнічні й етносоціальні процеси. Поділ власне етнічних процесів на об’єднуючі та роз'єднуючі. Поділ етнооб'єднуючих процесів — на консолідашйні, асиміляційні. міжетнічно інтеграційні, міжетнічно міксаційні і, консолідаційні. Поділ останніх — на внутрішньоетнічну і міжетнічну консолідації.
Зміст етнооб'єднуючих процесів: міжетнічна консолідація — злиття споріднених щодо культури й мови народів у новий етнос; внутрішньоетнічна консолідація — внутрішнє субетнічне або етнографічне єднання етносу; асиміляція — розчинення колись самостійного етносу або його частини у середовищі іншого етносу; міксація — взаємодія не пов'язаних спорідненістю народів у новий етнос.
Етнороз'єднуючі процеси: парціація — поділ колись єдиного етносу на кілька частин, які не ототожнюють себе зі старим етносом (Ю.В.Бромлей); етнічна сепарація — відокремлення від етносу його частини, що формує новий етнос (П.І.Пучков); етнічна дисперсизація — відокремлення від етносу частини, що не формує новий етнос, а залишається етнічною групою.
Міжетнічні та міжнаціональні конфлікти, їх причини та шляхи запобігання
Традиційно-побутова культура — це компоненти культури народу, які мають традиційний, масовий характер і виявляються в повсякденному побуті. У сфері матеріальної культури такими є традиційні види житла, господарського начиння, одягу, їжі, традиційні знаряддя праці тощо. У духовній культурі традиційно-побутове коло охоплює звичай, обряди, народне мистецтво, релігію, народні знання, форми сімейного і громадського побуту, фольклор тощо.
Соціонормативна культура — спосіб регулювання стосунків між людьми, що історично склалися серед етносу. Основні форми стосунків: у сфері праці (порядок розподілу трудових обов'язків, форми взаємодопомоги і трудової благодійності); норми поведінки на зібраннях (молодіжних вечорницях і посиденьках, у хороводах, на вулицях, в ігрищах і забавах); етика взаємовідносин поколінь (авторитет старших, батьків, матері); норми сімейних стосунків. Традиційне звичаєве право.
Визначення категорій: етнічна свідомість (теоретичний зміст, усвідомлення етнічного як цінності), етнічна самосвідомість (самосвідомість особистості, відчуття Батьківщини як елементу самосвідомості), етнічна ментальність (ментально-архетипний зміст етнічного, етноси як етноментальні феномени).