- •2. Об'єкт, предмет і функції педагогіки.
- •3. Зв'язок педагогіки з іншими науками та її структура
- •4. Філософські основи педагогіки.
- •5. Суть нової методології педагогіки.
- •6. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
- •7. Педагогічні цінності.
- •8. Загально- і конкретно-наукова методологія педагогіки.
- •9. Методи педагогічних досліджень.
- •Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. 1. Особистість і умови її розвитку
- •2. Спадковість у людському розвитку.
- •3. Соціалізація і становлення особистості.
- •4. Роль виховання у розвитку людини і формуванні її особистості.
- •Тема 3. Мета виховання. Тема 3. Мета виховання. 1. Поняття про мету виховання.
- •2. Умови і фактори визначення цілей виховання.
- •3. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості.
- •4. Мета виховання в сучасній педагогіці.
- •5. Освіта як найважливіша ланка реалізації мети виховання.
- •6. Основні тенденції розвитку освіти.
- •Тема 4. Педагогічний процес. Тема 4. Педагогічний процес. 1. Суть педагогічного процесу.
- •2. Рушійні сили педагогічного процесу.
- •3. Педагогічний процес як система.
- •4. Цілісність педагогічного процесу.
- •5. Закономірності педагогічного процесу.
- •6. Організація педагогічного процесу.
- •Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість. Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість. 1. Суть педагогічної діяльності, основні види, специфіка.
- •2. Структура педагогічної діяльності вчителя.
- •3. Педагог демократичної школи.
- •3.1. Гуманістична спрямованість особистості вчителя.
- •3.2. Педагогічна і гуманітарна культура.
- •3.3. Професійно значимі якості.
- •3.4. Професійна компетентність.
- •Тема 6. Дидактика: суть, дидактичні концепції, сучасні підходи.
- •1. Поняття про дидактику.
- •2. Основні дидактичні концепції.
- •3. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці.
- •Тема 7. Процес навчання. Тема 7. Процес навчання. 1. Суть процесу навчання.
- •2. Процес навчання як система.
- •3. Цілі процесу навчання (цільовий компонент).
- •4. Стимулювання процесу навчання (стимуляційно-мотиваційний компонент).
- •5. Зміст навчального процесу (змістовий компонент).
- •6. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів (операційно-діяльнісний компонент).
- •7. Контроль і регулювання навчально-пізнавальної діяльності (контрольно-регулювальний компонент).
- •8. Оцінка і самооцінка результатів навчального процесу (оцінно-результативний компонент).
- •9. Діяльність учителя й учня у різних видах навчання.
- •Тема 8. Закономірності і принципи навчання. Тема 8. Закономірності і принципи навчання. 1. Історія проблеми.
- •2. Класифікація закономірностей навчання.
- •3. Поняття про принцип, правило.
- •4. Система дидактичних принципів.
- •Тема 9. Зміст освіти в загальноосвітній школі. Тема 9. Зміст освіти в загальноосвітній школі. 1. Поняття про зміст загальної середньої освіти.
- •2. Фактори, що зумовлюють формування змісту освіти.
- •3. Теорії організації змісту освіти.
- •4. Наукові вимоги до формування змісту освіти.
- •5. Реалізація змісту освіти в сучасній школі.
- •Тема 10. Форми навчання. Тема 10. Форми навчання. 1. Поняття про форми навчання
- •2. З історії форм організації навчання.
- •3. Індивідуалізація і диференціація навчання.
- •4. Урок - основна форма організації навчання.
- •5. Типи і структура уроків.
- •6. Організація навчальної діяльності учнів на уроці.
- •7. Нестандартні уроки.
- •8. Допоміжні форми навчання.
- •10. Самоаналіз уроку.
- •Тема 11. Методи навчання. Тема 11. Методи навчання. 1. Поняття про методи навчання.
- •2. Класифікація методів навчання.
- •3. Методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності.
- •4. Методи стимулювання і мотивації уміння.
- •5. Методи контролю і самоконтролю в навчанні.
- •6. Бінарні методи навчання.
- •7. Ситуаційний метод.
- •8. Вибір методів навчання.
- •Тема 12. Засоби навчання. Тема 12. Засоби навчання. 1. Поняття про засоби навчання.
- •2. Прості засоби.
- •3. Складні засоби.
- •Тема 13. Діагностика навчання. Тема 13. Діагностика навчання. 1. Діагностика результатів навчання
- •2. Контроль результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •3. Тестування рівня засвоєння змісту освіти.
- •4. Оцінювання результатів навчання.
- •Тема 14. Процес виховання. Тема 14. Процес виховання. 1. Суть процесу виховання
- •2. Процес виховання як система.
- •3. Особливості виховного процесу.
- •4. Мета і завдання гуманістичного виховання.
- •5. Механізми становлення особистості.
- •6. Школи гуманістичного виховання.
- •7. Закономірності і принципи гуманістичного виховання.
- •8. Самовиховання учнів.
- •Тема 15. Зміст процесу виховання. Тема 15. Зміст процесу виховання. 1. Поняття про зміст виховання.
- •2. Особливості змісту виховання в сучасній школі.
- •3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3.1. Виховання громадянської культури.
- •3.2. Виховання розумової культури.
- •3.3. Філософсько-світоглядна підготовка.
- •3.4. Виховання основ моральної культури.
- •3.5. Виховання екологічної культури.
- •3.6. Трудове виховання і профорієнтація.
- •3.7. Виховання естетичної культури.
- •3.8. Формування фізичної культури.
- •Тема 16. Виховання особистості в колективі. Тема 16. Виховання особистості в колективі. 1. Форми виховання.
- •2. Колектив як форма виховання.
- •3. Педагогічне управління колективом.
- •4. Розвиток дитячого колективу.
- •5. Колектив і особистість.
- •6. Учнівський колектив.
- •7. Позашкільні форми виховання.
- •Тема 17. Загальні методи виховання. Тема 17. Загальні методи виховання. 1. Поняття про методи виховання.
- •2. Класифікація методів виховання.
- •3. Методи формування свідомості особистості.
- •4. Методи організації діяльності.
- •5. Методи стимулювання.
- •Тема 18. Технологія виховання. Тема 18. Технологія виховання. 1. Поняття про технологію виховання.
- •2. Комплексний підхід.
- •3. Виховні справи.
- •4. Тематика виховних справ.
- •5. Виховна справа як система.
- •Тема 19. Діагностика вихованості. Тема 19. Діагностика вихованості. 1. Діагностика і вимірювання вихованості.
- •2. Критерії вихованості.
- •3. Ступені вихованості
- •4. Методи діагностики вихованості.
- •Тема 20. Родинне та суспільне виховання. Тема 20. Родинне та суспільне виховання. 1. Сім'я як специфічна педагогічна система.
- •2. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства.
- •3. Правові основи сучасного сімейного виховання.
- •4. Взаємодія школи і сім'ї у вихованні дітей та молоді.
- •5. Суспільне виховання.
- •Тема 21. Управління: суть, історія розвитку, сучасний стан управління освітою.
- •Тема 21. Управління: суть, історія розвитку, сучасний стан управління освітою.
- •1. Поняття про управління, менеджмент, внутрішкільне управління, педагогічний менеджмент.
- •2. Державне управління системою загальної середньої освіти.
- •3. Внутрішкільне управління.
- •4. Школа як педагогічна система й об'єкт управління.
- •Тема 22. Процес управління. Тема 22. Процес управління. 1. Поняття про процес управління.
- •2. Функції внутрішкільного управління.
- •3. Прийняття рішень.
- •Тема 23. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів. Тема 23. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів. 1. Інновації в освіті.
- •2. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки.
- •3. Підвищення кваліфікації вчителів і їх атестація.
2. Структура педагогічної діяльності вчителя.
Діяльність педагога має складну структуру. Психологічна наука розглядає її як багаторівневу систему, компонентами якої є ціль, мотиви, дії і результат. Натомість стрижневим підходом педагогічної науки до педагогічної діяльності є виділення її компонентів як відносно самостійних функцій. Функцію (лат. functio - виконання) в філософському аспекті розуміють як відношення двох груп об'єктів, у якому зміна одного з них спричиняє зміну іншого.
Дослідження багатьох учених (Н.В.Кузьміна, В.О. Сластьонін, А.І.Щербаков та інші) переконливо доводять, що в навчально-виховному процесі виявляють себе такі взаємопов'язані функції (види діяльності) вчителя:
а) діагностична;
б) орієнтаційно - прогностична;
в) конструктивно - проектувальна;
г) організаторська;
д) інформаційно - пояснювальна;
є) комунікативно - стимуляційна;
ж) аналітико - оцінна;
з) дослідницько - творча.
Розглянемо зміст кожної з них і ті вимоги до вчителя, які зумовлені їх змістом.
Діагностична функція (від гр. diagnosis - розпізнавання, визначення) педагогічної діяльності пов'язана з розпізнаванням і вивченням істотних ознак освіченості, їх комбінування, форм вираження як реалізованих цілей освіти. Оцінка знань, умінь, навичок, вихованості, розвитку учня дає змогу глибше вивчити протікання навчально-виховного процесу, встановити причини, що перешкоджають досягненню бажаного ступеня розвитку рис і якостей особистості; визначити фактори, які сприяють успішному здійсненню цілей освіти. Діагностика можлива за умови спостережливості педагога, за наявності уміння ''вимірювати'' знання, уміння, навички, вихованість і розвиток учня, правильно діагностувати педагогічні явища.
Орієнтаційно-прогностична функція. Управління педагогічним процесом передбачає орієнтацію на чітко представлений у свідомості кінцевий результат. Знання суті і логіки педагогічного процесу, закономірностей вікового та індивідуального розвитку учнів дозволяють прогнозувати (гр. prognosis - передбачення розвитку чогось, що базується на певних даних), як учні сприйматимуть матеріал, перебуваючи під впливом життєвих уявлень, який учнівський досвід буде сприяти глибшому проникненню в суть виучуваного явища; що саме учні зрозуміють неправильно. Педагогічне прогнозування передбачає також бачення тих якостей учнів, які можуть бути сформовані за певний проміжок часу.
Дана функція педагогічної діяльності вимагає уміння педагога прогнозувати розвиток особистості - розвиток її якостей, почуттів, волі і поведінки, враховувати можливі відхилення у розвиткові; прогнозувати хід педагогічного процесу: наслідки застосування тих чи інших форм, методів, прийомів і засобів навчання та виховання.
Конструктивно-проектувальна функція діяльності вчителя органічно пов'язана з орієнтаційно-прогностичною. її суть у конструюванні та проектуванні змісту навчально-виховної роботи, в доборі способів організації діяльності учнів, які найповніше реалізують зміст і викликають захоплення учнів спільною діяльністю. Вона вимагає від педагога вмінь переорієнтовувати цілі і зміст освіти та виховання на конкретні педагогічні завдання; враховувати потреби й інтереси учнів, можливості матеріальної бази, власний досвід та інше; визначати основні і другорядні завдання на кожному етапі педагогічного процесу; добирати види діяльності, підпорядковані визначеним завданням; планувати систему діяльності учнів; планувати індивідуальну роботу з учнями з метою розвитку їх здібностей, творчих сил і дарувань; відбирати зміст, обирати форми, методи і засоби педагогічного процесу в їх оптимальному поєднанні; планувати систему прийомів стимулювання активності учнів; планувати способи створення особистісно-розвивального середовища.
Організаторська функція діяльності педагога потребує умінь залучати учнів до різних видів діяльності й організовувати діяльність колективу. Для цього учителю, вихователю необхідно вміти розвивати в учнів, вихованців стійкий інтерес до навчання, праці та інших видів діяльності, формувати потребу в знаннях, озброювати основами наукової організації навчальної праці; організовувати соціально-орієнтовані етичні, трудові, естетичні, екологічні, спортивні та інші виховні справи; розвивати в учнів ініціативу планувати спільну роботу, вміти розподіляти доручення, проводити інструктаж, координування спільної діяльності; створювати спеціальні ситуації для здійснення вихованцями моральних вчинків.
Інформаційно-пояснювальна функція діяльності вчителя спричинена базуванням навчання і виховання на інформаційних процесах. Оволодіння знаннями, світоглядними і морально-етичними ідеями є найважливішою умовою розвитку і формування особистості учня. Учитель у цьому випадку виступає не лише організатором педагогічного процесу, а й джерелом наукової, світоглядної і морально-етичної інформації. Тому велике значення у професійній підготовці вчителя має глибоке знання предмета, який він викладає, науково-світоглядне переконання педагога. Від того, як сам учитель володіє навчальним матеріалом, залежить якість його пояснення, глибина змісту, логіка викладу, наповненість яскравими деталями і фактами. Ерудований учитель знає найновіші наукові ідеї і вміє доступно донести їх до учнів.
Комунікативно-стимуляційна функція педагогічної діяльності пов'язана з великим впливом, що його здійснює на учнів особистісна чарівність учителя, його моральна культура, вміння встановлювати і підтримувати доброзичливі відносини з учнями, власним прикладом пробуджувати їх до активної навчально-пізнавальної, трудової та інших видів діяльності. Ця функція включає прояв любові до дітей, теплоту і турботу про них, що в поєднанні характеризує стиль гуманних взаємовідносин. Функція досить гостро ставить проблему професійного росту вчителя, його сумлінної роботи над підвищенням свого наукового рівня і набуттям рівня моральної досконалості.
Аналітико-оцінна функція діяльності вчителя пов'язана з необхідністю аналізувати результат навчально-виховного процесу, виявляти в ньому позитивні сторони і недоліки, порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями і завданнями, оцінювати ці результати, вносити необхідні корективи в педагогічний процес, вести пошуки шляхів його вдосконалення, ширше використовувати передовий педагогічний досвід.
Дослідно-творча функція педагогічної діяльності має два рівні. Суть першого полягає в творчому застосуванні відомих педагогічних і методичних ідей у конкретних умовах навчання і виховання. Другий рівень пов'язаний з осмисленням і творчим розвитком того нового, що виходить за межі відомої теорії, певною мірою збагачуючи її.
Такими є суть і система функцій педагогічної діяльності та комплекс умінь учителя, зумовлений ними.