Re_(Net_temy)_files / ТЕМА 9

Для навчання підлітків і дорослих із заїканням внутрішньомовленнєвому плануванню на першому етапі в якості зразка логопедом дається чітка модель висловлювання. Наприклад: „Мене звати... Я живу на вулиці... Я навчаюся...”. При цьому в планованих фразах кількість слів повинна бути обмежено (на перших етапах корекційної роботи синтагма повинна складатися з 3-4-х слів). Увага осіб із заїканням звертається на наявність паузи між синтагмами, під час якої вона повинна здійснити внутрішнє програмування наступної частини висловлювання.

Природно, що паузи між синтагмами мають бути тривалішими, чим в нормі. Завдання з активізації внутрішнього програмування реалізуються на мовленнєвому матеріалі, що поступово ускладнюється (вірші, читання тексту, переказ, спонтанне мовлення). Тренування дозволяють автоматизувати цей процес, що дозволяє внутрішнє промовляння скорочувати. Тривалість міжфразових і міжсинтагматичних пауз поступово наближається до норми.

Відомо, що для нормального мовлення характерна наявність хезитаційних пауз, їх функція пов'язана з пошуком слова або граматичної конструкції. Ці паузи не мають чіткої локалізації в структурі фрази. У процесі корекційної роботи увага фіксується, тільки на синтагматичних паузах. Це пов’язано з необхідністю навчити осіб із заїканням достатньо жорсткому плануванню висловлювання. При жорсткому плануванні висловлювання локалізація синтагматичних і хезитаційних пауз повинна збігатися, що зменшує ризик порушення плавності мовлення, і попереджує появу судомних затинань.

Подальші етапи роботи з дорослими заїками повинні включати процес навчання плануванню, як окремого висловлювання, так і цілого тексту. Особливе значення має активізація пасивного словникового запасу та тренування використання складних граматичних конструкцій. Необхідно спеціально тренувати активний усвідомлений контроль за смисловою стороною висловлювання.

5. Інструментальні методи впливу. а) Технічні засоби навчання. Нова сторінка у вивченні патогенетичних механізмів заїкання була відкрита у зв'язку з описом впливу затримки акустичної мовної афферентації на плавність мовлення (Lee, 1951), яка надалі отримала назву „затримка зворотнього мовного зв'язку” або „ефект Лі”. Цей ефект виявляється в тому, що одночасне прослухувування через навушники власного мовлення (яке подається із затримкою в 80-200 мс, викликає затинання артикуляційних м'язів, що нагадують заїкання.

На основі цього відкриття польським фізиком Б. Адамчиком (1959-1994) сконструйований „Ехо”-апарат, який працює за принципом „регуляції зворотнього зв'язку”. У літературі є чесленні відомості про позитивну дію такої апаратури на мовлення осіб із заїканням. У практичній логопедії використовується різноманітна апаратура, в основі роботи якої лежить ефект Лі („Аір”, „Ехо” та ін.). За допомогою застосування такої апаратури мовлення уповільнюється, збільшується сила голосу, поліпшується артикуляція звуків мовлення. Проте виникає деяка монотонність мовлення. На перших етапах реабілітаційного процесу (10-14 днів) рекомендується застосовувати дану апаратуру протягом одного заняття неодноразово по 5-7 хв, роблячи перерви. Поступово затримка мовлення зменшується з урахуванням індивідуальних особливостей заїк. Одночасно із застосуванням апаратури проводяться психотерапевтичні бесіди, за допомогою яких надається правильна психологічна установка на необхідність застосування апаратури для вироблення нових мовленнєвих навичок і їх автоматизації. Досягнення плавного мовлення за допомогою такої апаратури є перехідною стадією в логопедичній роботі до самостійного плавного мовлення в різних ситуаціях. У частини осіб із заїканням при використанні „Аір” та „Ехо” з'являється відчуття упевненості в тому, що у них є технічний засіб, який допомагає їм говорити плавно, не відчувати страху мовлення і почуття неповноцінності.

Таблиця 2.1

Технічні засоби навчання в логопедичній роботі з особами із заїканням

Апарат Деражне		Ефект заглушення, відключення слухового контролю в особи із заикнням в момент говоріння
Апарати „Ехо”, АІР		Відтворення записаного на магнітофон мовлення особи із заиканням з відтермінуванням в долю секунди створює ефект відлуння
Апарат Раздольського		Звукопідсилення мовлення особи із заїканням через звукопідсилювачі
Компьютерна програма „Видима мова”		Різні модулі для тренування сили голосу, плавності мовлення, тривалості мовленнєвого видиху та ін.

Бажано, щоб особи із заїканням зрозуміли, що до апарату необхідне пристосуватись, а логопед повинен уміти підібрати індивідуально для кожного дитини темп затримки мовлення, який може в різних людей варіюватись від 80 до 180 мс. У процесі реабілітації з використанням таких апаратів надалі слід звертати увагу на формування інтонаційної виразності мовлення, а отже, зосереджувати увагу осіб із заїканням не лише на плавності мовленнєвого висловлювання, але й на його змісті. При застосуванні апаратури мовленнєві завдання повинні відповідати основним етапам логопедичної роботи (від спільного мовлення до спонтанного). Застосування подібної апаратури покращує мовлення не всіх осіб.

Іншим інструментальним методом є звукопідсилення мовлення осіб із заїканням через гучномовці. При використанні такої апаратури особи із заїканням менше напружують мускулатуру, частіше користуються м'якою атакою звука, що в цілому позитивно відбивається на плавності мовлення.

До специфічних технічних засобів відносяться також апарати, що використовують ефект звукозаглушенння усного мовлення. Принципом дії цієї апаратури є зниження, і навіть відключення слухового контролю за якістю свого мовлення, що допомагає окремим дітям із заїканням виконувати логопедичні завдання. У процесі корекційної роботи сила заглушення мовлення поступово зменшується. Цей метод дозволяє знизити контроль за процесом вимовляння, тобто моторною програмою висловлювання.

Технічні засоби корекції заїкання продовжують удосконалюватися. В даний час існують розробки специфічної апаратури на основі персональних комп'ютерів. У них використовуються „відтерміноване мовлення”, яке можна легко моделювати у великому діапазоні від 50 до 150 мс.

В даний час широкого розповсюдження набули різноманітні комп'ютерні програми, в яких використовується ефект „Видимої мови”. Логопедичні технології, що використовують ефект „Видимої мови”, є високо результативними. З метою вироблення тривалого мовленнєвого видиху, корекції інтонаційно-мелодійної сторони мовлення і нормалізації процесу паузації використовуються низка модулів програми „Видима мова”.

1. Робота з модулем „Тривалий мовленнєвий видих”

Мета роботи полягає у виробленні уміння довільно регулювати тривалість і силу видиху. Тренінг включає серію ігор, у процесі яких необхідно уміння економно розподіляти повітря, що видихається, з певною силою і тривалістю. Виконання завдання контролюється візуально, що суттєво допомагає виробленню нових навичок.

2. Робота з модулем „Зміна висоти голосу”

Мета роботи полягає в тренуванні уміння довільно підвищувати та знижувати висоту голосу. Тренінг включає серію ігор, в яких за обмежений проміжок часу необхідно кілька разів плавно змінити висоту звучання голосу, обходячи перешкоди, які представлені на екрані.

3. Робота з модулем „Інтонація”

Мета роботи полягає у виробленні правильних інтонем. В процесі тренінгу особа із заїканням отримує інформацію у вигляді кількісного показника частоти основного тону при вимовляння фраз із різною інтонацією (завершеності, незавершеності, виклику, запитальної) і корегує даний показник відповідно до еталону.

4. Робота з модулем „Гучність і висота”

Мета роботи полягає в корекції процесу паузації, темпу злитного мовлення. Використання даного модуля дозволяє особам із заїканням побачити на екрані комп'ютера графічний запис власного мовлення (де по горизонталі фіксується тривалість звучання голосу та тривалість пауз, а по вертикалі – інтенсивність звучання голосу), а також порівняти еталонний зразок мовлення, запропонований логопедом із власним мовленням. Даний модуль передбачає паралельний запис мовлення на магнітофон, що дає можливість здійснити візуальний і аудійний контроль за мовленням.

В результаті роботи з комп'ютерною програмою „Видима мова” є можливість отримання низки об'єктивних кількісних параметрів мовлення осіб із заїканням. Сюди входить: частота основного тону, ступінь оволодіння довільною і мимовільною змінами висоти звучання голосу, тривалість пауз, темп мовлення.

У логопедичній практиці широко використовується звукопідсилююча апаратура, наприклад, магнітофон, що дозволяє пацієнтам аналізувати своє мовлення і активно співпрацювати з логопедом. На перших заняттях із використанням магнітофона логопед, використовуючи полегшені форми та умови мовлення, створює позитивний психотерапевтичний фон, що переконує пацієнта в його можливості говорити плавно.

Виробленню навичок плавного мовлення сприяють „повчальні магнітофонні заняття”. Логопед попередньо проводить бесіду про значення і якість плавного мовлення, особи із заїканням прослуховують відповідні зразки правильного мовлення. Відпрацювавши текст, складність якого залежить від етапу мовленнєвих занять, виступають перед мікрофоном. Логопед, прослухувавши запис, звертає увагу на темп і плавність мовлення, звучність і виразність голосу, граматичне оформлення фрази.

Ці магнітофонні заняття дозволяють активно керувати своєю мовленнєвою поведінкою: темпом і плавністю мовлення, звучністю голосу, правильним лексико-граматичним оформленням фрази (В. Селіверстов,).

б) Використання прийомів логопедичного масажу при заїканні. Одним з інструментальних методів дії в комплексній медико-педагогічній системі реабілітації осіб із заїканням є логопедичний масаж, тобто сукупність прийомів механічного впливу на поверхні тіла, які пов'язані з забезпеченням мовленнєвої діяльності людини. Фізіологічний вплив логопедичного масажу на організм осіб із заїканням є достатньо широким.

Під час масажу відбувається роздратування рецепторів в шкірі і м'язах, що приводить до поліпшення кровопостачання тканин, їх живлення, посиленню відтоку крові по венах, поліпшенні лімфовідтоку й обмінних процесів. Диференційоване застосування різних прийомів масажу дозволяє знизити тонус м'язів при їх спастичності й навпаки, підвищити його при зниженні, допомагає формуванню і реалізації активних довільних координованих рухів органів артикуляції Як правило, під впливом логопедичного масажу в осіб із заїканням зменшується скутість артикуляційних рухів, виникає відчуття приємного тепла в області шиї, грудної клітки. В цілому емоційний стан осіб із заїканням поліпшується.