3.6. Розвиток розуміння значень слова, словосполучення, речення

1. Визначення логічних помилок (абсурдності висловлювання, несумісності поняття). Знаходження у речені слова, використання якого не відповідає його змісту (з наступним

виправленням помилки).

Восени діти закутали дерева соломою.

Яскраво зазеленіли квіт усіх відтінків.

Люблю читати пригоди та розповіді.

У цьому лісі росло багато дерев та ялинок.

Раптом лпак обійнявся вогнем.

Він витяг пістолет та пульнув у ведмедя.

Лижі та палки, якими він відпихався, дуже старі.

2. Складання із запропонованих слів речення (робота з деформованими реченнями): Ми, були, гриби, і, збирали, у, лісі.

Всі, пішли, ошатно, і, одягайсь, у, гості. Заплакала, лялька, та, дівчинка, розбила Спіймала, Мурка, мишку, кішка.

3. Визначення того, яке з речень є правильним: ) Я взяв парасольку, тому що йшов дощ.

І Йшов дощ, тому що я взяв парасольку. І Річка замерзла, тому що прийшла зима. І^Зима прийшла, тому їда річка замерзла. І Світить сонце, тому що на вулиці тепло. І На вулиці тепло, тому їда свпшь сонце.

І Камінь твердіший за вату. ^Вата твердіша за камінь.

Вдень темніше, ніж у ночі. Вночі темніше, ніж вдень. Зимою холодніше, ніж літом. Зимою тепліше, ніж літом.

4. Формулювання відповіді на запитання: що я зробив раніше? Я поснідав після того, як нарубав дрова. Я випив чаю після того, як прийшов з вулиці.

3.7. Формування раціонального ритму рухової дії та ритміко-мелодійної структури мовлення

При навчанні письму важливу роль відіграє процес оволодіння дітьми правильним ритмом і темпом рухової дії. Ритм організує всю моторну діяльність дитини, робить її продуктивнішою і раціональною. Рухи, виконані у правильному ритмі легше автоматизуються, завдяки чому економляться фізичні сили і нервова діяльність дитини.

Для того, щоб швидше засвоїти раціональний ритм рухової дії при написанні букви, слова, речення або тексту необхідний достатній рівень розвитку у дитини почупя ритму, тобто здатність дитини з більшою точністю розрізняти при написання свої рухи у часі, просторі та за затраченими зусиллями. Тому достатній рівень розвитку у дітей почуття ришу є важливою складовою їх навички письма.

Разом з тим для формування навички письма важливим є стан сформованості у дітей і інших інтонаційних засобів мовлення, а саме: акцентуації, мелодики і ритміко-мелодійної структури мовлення, з розвитку яких проводиться спеціальна робота.

Операція інтонування (наголосу) досить складна. Вона включає акцентуацію (словесну, логічну, фразовий та емфетичний наголос), мелодику, ритміку, пунктуацію, тембральне забарвлення, темп.

Для точного і повного розуміння висловлювання дитина повинна знати, шо від словесної зміни наголосу змінюється значення слова, від логічного - зміст висловлювання; шо у висловлюванні можна пропускати будь-яке слово, але не те, на яке падає логічний наголос. Оскільки інтонація є необхідною умовою оформлення думки, виразу, почуття, то. в першу чергу, необхідно зосереджувати увагу дітей на тому, яку роль відіграє інтонація в даному висловлюванні, як юна допомагає реалізувати його сприйняття і розуміння.

А) Розвиток акцентуації.

1) Педагог читає пари речень: 1. У нас в країні є глибокі ріки. Наше місто сто'пь на березі річки. 2. Ми живемо біля лісу. Навколо нашого села ростуть ліси і тл

Далі діти виділяють в реченнях слова, що мають однакове значення. (Дгги при цьом\ вказують на відповідні матюнки.)

2) Вправа на добф замість паузи, зроблена педагогом, малюнку, на якому зображено

предмет (предмети), в назві якого є слово з з потрібним наголосом: Ці дуже висом

(сосни). Біля збирали шишки (сосни).

3. Гра ,$иправ Незнайку". Педагог (він же Незнайка) називає ряд слів, спеціально прі і цьому допускаючи помилки: лампи, годинник, олівець і тд. Діти виправляють помічені ними акцентуативні помилки.

4. Вправа „Зміни слово". Діти вказуючи на предметні малюнки, називають пари слів білок- білок, стрілки стрілки та ін. Потім усно складають з кожним словом речення.

5. На дошці закріплюються предметні малюнки, на яких зображенні: білка, дерево. горіх. Далі педагог читає три речення, кожного разу змінюючи в ньому місце логічного наголосу:

Білка сидить на дереві й гризе горіх. Білка сидить на дереві й гризе горіх. Білка сидить на деревій гризе горіх.

Дди біля дошки по черзі вказуюють на той малюнок, який відповідає слову, на яке падає логічний наголос.

Б) Розвиток у дітей вміння визначати тип оповідання. Педагог зачитує початок двох текстів:

І П

Я зробив зореліт. Я зробив зореліт.

Булоцетак... Осьякийвінбув.

Далі шт відповідають на серію питань:

• Чи є однакові речення в двох текстах? (Так, перші)

• Чи можемо з першого речення дізнатися, про що йтиме мова в оповіданні? (Про зореліт)

Далі педагог чигає друге речення першого тексту і запитує: „Як ви думаєте, про що піде мова в цьому оповіданні?" (Про те, як хлопчик будував зореліт. На це вказує слово „було").

Потім педагог читає друге речення другого тексту і запитує: ,До чого нас готує це речення?" (До того, що ші дізнаємося, який вийшов зореліт. Слова „ось який"" підказують нам, що буде описуватися зореліт).

Далі педагог читає перший текст. Звертає увагу на підкреслені слова (На яке питання вони відповідають? Що вони означають? Дію предметів).

Як я будував зореліт

Я зробив зореліт. Було це так. Спочатку я намалював схему. Потім знайшов на вулиці стару дерев'яну бочку й поставив її на ящик. Випиляв двері. Зробив з картону ніс корабля та маленьку драбинку. Пофарбував зореліт блакитною фарбою.

Після зачитування тексту педагог звертається до дггей і пояснює, що в тексті розповідається про події, які відбуваються одна за одною. До всього тексту-розповщі ми можемо поставити питання: .Що я робив?".

Далі педагог зачитує другий текст.

Мій зореліт

Я зробив зореліт. Ось жим він був. Він великий, красивий. У нього заокруглений ніс. Є спеціальні двері для космонавта. Зореліт блакитного кольору. На його боці красивими літерами написано. ДОСМОС".

По закінченю читання тексту педагог пояснює, що це оповідання, в якому описується предмет. Загальне питання до цього оповідання-опису („Який?' або „Який я зробив зореліт?").

В) Розвиток вміння сприймати та правильно оцінювати засоби інтонування тексту.

Педагог зачитує оповідання, діти визначають, як прочитане це оповідання - весело чи сумно.

Зразок тексту (оповідання педагог чигає веселим тоном):

Моя сестра

У мене є старша сестра Світлана. Вона у нас весела і працьовита дівчина, не любить сидіти без дога. Завжди привітна, юна намагається всім бути корисною. Мама називає її помічницею. Вчиться Світлана відмінно. Вона мріє стати лікарем.

Г) Розвиток у дітей вміння оцінювати правильність використання педагогом тону при читанні оповідання.

Педагог у цьому випадку текст читає двічі: а) тоном, що відповідає змісту тексту, й б) тоном, який невідповідає змісту й основній думці тексту.

Зразок тексту (текст спочатку читається сумним, а другий раз - веселим, радішім тоном).

Пісня

ГПсня виросла разом з народом. Пеня допомагає у праці. У пісні висловлювалися глибокі почуття, краса, радість. З народної пісні виросла прекрасна музика.

Д) Розвиток ритміко-мелодійної структури мовлення.

У ритмічній організації мовлення значну роль відіграє мотивація, яка стимулює збудження мовленнєвого ритму. Крім того, ритмічна організація мовлення виступає як засіб привертання й підвищення уваги дитини до звуків та слів, покращення засвоєння та відтворення ними матеріалу.

Для розвитку ритміко-мелодійної структури мовлення можуть бути застосовані такі завдання:

1) розділити слова на склади, виділити наголошений склад і співставити з його ритмічною моделлю.

Заєць / ;

2) назву предмета (предметний малюнок) співвіднести з накресленою його ритмічною моделлю.

Ритмічна модель /__ (Кошеня);

3) вибрати з трьох малюнків той, на якому зображено предмет, назва якого відповідас ритмічній моделі

4. виділити з декількох предметів (малюнків) той, назва якого не відповідає заданіймоделі: _/ : Груша, овочі, жолуді, яблука;

5. згрупувати слова, шо мають однакову ритмічну модель. Для цього педагої пропонує дітям розглянути предметні малюнки (білка, вікно, склянка, очі, трамвай, відро та ін.). промовити вголос (або про себе) їх назви і розкласти їх так, щоб вийшло дві колонки (Якщо діти затрудняються виконати завдання, то педагог виставляє картки з ритмічними моделями: /

6) згрупувати слова, записані на дошці, в три колонки у відповідності з їх ритмічною

моделлю (Слова: яблуко, собака, голова, дзеркало, редиска, тумбочка) -__/ ,

/ _; і і

7) видібрати ритмічну модель до словосполучення: Маленька рибка: __/ /

8) співвіднести речення з йото ритмічно моделлю:

Діти підтипи до річки: !__ / __/

9) у незакінчене речення (на місце пропуску в ньому) відібрати (відібрати серед інших) і вставити малюнок, назва предмета, що зображений на ньому, відповідала б запропонованій риімічній моделі:

Хлопчик малює /

Хлопчик малює /

10) скласти речення за поданою ритмічною моделлю:

Робота, спрямована на всебічну підготовку дітей до оволодіння письмовим мовленням, як правило, дає свої позитивні результати. Однак при цьому майже у кожному класі виявляютьсядпи, які відчувають значні труднощі при формування у них письмової форми мовлення, а в їх письмових роботах спостерігаються спецефічні (дисграфічні) помилки.