71.Покажіть природний добір на рівні екосистеми.

Эстественный отбор–выживание и оставление потомков болем приспособленными в данных условиях особями;изберательное сохоанение и передача следующему поколению определенных генотипов.Ест.отбор-единсьвенный направленный фактор эволюции.

Екосисте́ма-головна функціональна одиниця в екології,єдиний природний комплекс, утворений живими організмами та середовищем існування,у якому живі та неживі компоненти пов'язані між собою обміном речовин,енергією та інформацією.Питання про те,як еволюціонують екосистеми,дуже важливе,оскільки його рішення–ключ до розу-міння існуючої різноманітності співтовариств живих організмів на нашій планеті,зміні її флор і фаун у ході її екологічної історії.В основі еволюції живих організмів лежить природний добір,що діє на видовому або більш низьких рівнях.Але природний добір грає також важливу роль і в рівні екосистем.Його можна підрозділити на взаємний добір залежний один від одного автотрофів і гетеротрофів,і груповий добір,що веде до збереження ознак,сприятливих для екосистеми в цілому,навіть якщо вони не сприятливі для конкретних носіїв цих ознак.У самому широкому змісті еволюція означає спільну еволюцію двох таксонів,які об’єднані тісними екологічними зв’язками,але які не обміню-ються генами.Природний добір,що діє в популяціях хижаків,буде постійно збільшувати ефективність пошуку,ловлі і поїдання.Але у відповідь на це в популяції жертви удоско-налюються пристосування,що дозволяють особинам уникнути піймання і знищення. Отже,у процесі еволюції взаємин «хижак-жертва»жертва діє так,щоб звільнитися від взаємодії,а хижак–так,щоб постійно її підтримувати.Висока смертність у кожній кате-горії тварин обумовлена кумулятивною дією всіх впливів,які елімінують компоненти реалізованої екологічної ніші.Це створює враження дуже інтенсивного добору.Виживає, тобто проходить природній добір,тільки репродуктивна частина популяції.Її чисельність у багато разів менше загальної чисельності популяції.Однак кожний вектор добору, обумовлений елімінацією,абіотичними факторами,хижаками.Паразитами,конкуренцією і тд веде до добору особин,адаптованих саме до цього впливу біогеноценотичних факторів Такий добір не перешкоджає,але й не сприяє нагромадженню генетичних варіантів з високою адаптивною цінністю.Він лише усуває все,що недостатньо пристосовано. Другий фактор,що обмежує ефективність добору–низька наслідковість поведінкових, фізіологічних і морфологічних,від яких залежить елімінація або виживання організмів. Широта норми реакції подібних ознак забезпечує не еволюційне пристосування при перебудові або освоєнні новиї екосистем.Низька ефективність природного добору обумо-влює повільність когерентної еволюції,що йде по шляху коадаптації видів,становлять співтовариства.Швидка–некогерентна–еволюція обумовлена або виникненням нового,не збалансованого добору,або руйнування під час екологічних криз існуючої системи конт-рабалансу векторів добору,що підтримують еволюційний стази у с формованих екосистемах.

Изменение состава экосистем в прошлом и в настоящем связано с вымиранием одних видов и иммиграцией других.Вымирание видов на маленьких островах компенсируется появлением появлением новых иммигрантов и скорость вымирания имеет тенденцию возрастания с увеличением числа видов.Число иммигрантов на островах пропор-ционально уменьшалось по мере увеличения общего числа видов в сообществах определенной территории как результат усиления межвидовых взаимодействий и повышения стабильности екосистемы.В соответствии с этим положением и равновесие сообществ было более устойчивым на островах большего размера и при наличии большего числа компонентов.Видовой состав будущих сообществ зависит также от эволюционной истории.Так,дятлы как несекомоядные представляют компонент многих сообществ.Однако их нет на Галапагоских островах,хотя там много насекомых;их функцию выполняют некоторые вюрки,клюв которых короче клюва дятла.По мере развития сообщества оно насыщается большим числом видов,что приводит к услож-нению межвидовых отношений и увеличению числа действующих в нем биотических факторов.Увеличение числа видов в сообществе способствует более или менее равномер-ному распределению эффекта экологических факторов между видами,т.е.повышению стабильности сообщества.Неясен механизм и другой тенденции в развитии екоссистем: преобладание в ее составе мелких животных над крупными,хотя в целом для экосистемы характерно сочетание орг-змов разной величины.Замечено,что с увеличением размера тела особей того или иного вида втрое его численность уменьшается в 10 раз.Полагают, что это связано с ослаблением ожесточенности борьбы за места обитания у мелких живо-тных по сравнению с крупными;мелкие животные легче уживаются на ограниченных площадях.