3.2 Фінансування заходів з охорони праці

Заходи з охорони праці повинні бути забезпечені проектно-кошторисно-конструкторською та іншою технічною документацією, фінансуванням і матеріальними ресурсами.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про охорону праціˮ фінансування охорони праці на підприємстві здійснюється його власником.

На підприємствах , у галузях і на державному рівні створюються фонди охорони праці. Такі ж фонди створюються органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону.

У державні, галузеві та регіональні фонди охорони праці направляються кошти з державного і місцевого бюджетів та відрахування підприємств (у розмірі 1 % обсягу реалізації продукції, виконаних робіт, надання послуг), а також кошти, отримані від застосування органами державного нагляду штрафних санкцій до підприємств.

Державний комітет України з нагляду за охороною праці наказом від 19.08.1996 р. № 138 затвердив „Перелік заходів, спрямованих на доведення умови безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві, виконання яких може здійснюватися за рахунок коштів фондів охорони праціˮ.

На підприємстві фінансування заходів з охорони праці може здійснюватися за рахунок:

- витрат виробництва (матеріальні витрати на удосконалення технології та організації виробництва, підтримка основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту і ін.);

- амортизації основних фондів, капіталовкладень, банківського кредиту, бюджетних витрат організації; фонду охорони праці (тільки за виконання колективних заходів, спрямованих на досягнення встановлених нормативів з охорони праці в умовах діючого виробництва).

3.3 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Усі нещасні випадки, які сталися на виробництві, підлягають розслідуванню згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних випадків,професійнихзахворювань i аварій на підприємствах, в установах i організаціях". Положення поширюється на підприємства, організації, установи незалежно від форм власності, всіх громадян, які працюють, а також на залучених до роботи на цих підприємствах.

Виходячи з теми дипломногопроекту, перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників усироповарильно-купажному відділенні представлений у таблиці3.1.

Таблиця 3.1 - Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників усироповарильно-купажному відділенні

Джерела виникнення шкідливих і небезпечних виробничих чинників

Шкідливі і небезпечні виробничі чинники

Норія Бункер завантажувальний Ваги автоматичні Сироповарильні апарати Колероварильний апарат Купажні апарати Мірник кислоти лимонної Мірники соку Фільтр – прес Теплообмінник Збірники готової продукції Електроприводи

Цукровий пил, рух обертаючих частин Цукровий пил, шум Цукровий пил, шум Паровиділення, обертаючі частини механізмів, вологовиділення Обертаючі частини механізмів, паровиділення Обертаючі частини механізмів, волого- виділення Обертаючі частини механізмів, вологовиділення Вологовиділення Вологовиділення, тепловиділення, шум Тепловиділення, вологовиділення, шум Обертаючі частини механізмів, вологовиділення Електрична напруга, 220/380 В

цукор

Норія

Бункер завантажувальний

Ваги автоматичні

Колероварильний апарат

Сироповарильний апарат

Купажний

апарат

Мірники розчинів

Фільтр-прес

Теплообмінник

Збірник готової продукції

Рис. 3.1. Технологічна схема приготування купажного сиропу

Умовні позначення шкідливих і небезпечних чинників:

Ш – шум;

В – вібрація;

Г – газо-, паровідвення;

Е – електронебезпека;

М_т – механічні травми;

Вл – вологовиділення.

Шкідлива речовина– це речовина, що контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров’я як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь.

Шкідливі речовини можуть потрапити в організм людини через органи дихання, травлення, а також шкіру та слизові оболонки. Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм, можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Щоб цього не сталося, при роботі з кислотами й лугами працівники зобов’язані користуватися засобами індивідуального захисту.

Характеристика шкідливих речовин, які зустрічаються на виробництві, приведена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Характеристика шкідливих речовин, які зустрічаються на виробництві

Назва речовин	Храктерис- тика речовин	ГДК, мг/м^3	Клас небезпеки	Особливості дії
Каустична сода	Безколірна прозора рідина	0,5	2; П	Викликає хі- мічні опіки
Азотна кислота	Безколірна чи жовтува- того кольору рідина з ха- рактерним запахом	5	2; П	Викликає хі- мічні опіки
Цукровий пил	Порошкопо- дібний, біло- го кольору	10	5	Легко розчи- няється в організмі лю- дини, тому шкоди не завдає

Наявність цукрового пилу може спричинити вибух, тому норія повинна оснащуватися вибухорозрядниками для його попередження.

Електробезпека

Електробезпека досягається при дотриманні положень основних нормативних документів: ДБН В.2.5-27-2006 "Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд", ДНАОП 0.00.-1.21-98 „Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів", ДНАОП 1.1.10-1.01-97 „Правила безпечної експлуатації електроустановок", ВСН 205 - 84 „Инструкция по проектированию електроустановок систем автоматизации технологического оборудования" тощо.

Засоби електрозахисту:

1. Заземлення всіх металевих не струмоведучих конструкцій електричного обладнання;

2. Застосування системи захисного відімкнення електричного струму живлення у разі замикання на корпус електродвигунів приводу машини, або їх перевантаження;

3. Усі машини цеху, що живляться змінною напругою 220/380 В обладнані заземленням і аварійним відімкненням;

4. Електричне освітлення здійснюється струмом напругою 127/220 В за обов’язкового встановлення світильників загального освітлення на висоті не нижче 4 м;

5. Всі електричні щити живлення закриті захисними коробками. Під щитами повинні бути діелектричні ковдри (або підставки);

6. Приміщення цеху обладнане знаками безпеки;

7. Ремонт та профілактика машини здійснюється тільки за відімкненого електричного живлення.