Вихідні дані для побудови графіка
|
Обсяг реалізації, од. |
Постійні витрати, грн |
Змінні витрати, грн |
Сукупні витрати, грн |
Виторг від реалізації, грн |
Ціна одиниці, грн |
|
1000 |
103 000 |
2400 |
105 400 |
6000 |
6 |
|
2000 |
103 000 |
4800 |
107 800 |
12 000 |
6 |
Рис. 5.5. Визначення точки беззбитковості графічним способом
Аналіз критичних точок проекту завершується визначенням показника «сила впливу операційного важеля». Він розраховується за формулою:
СВОВ = МД / П = (ПВ + П) / П = ПВ / П + 1 = = (ВР – ЗВ) / П = (ВР – ЗВ) / (ВР – ЗВ – ПВ) = = (N· Ці– ЗВі·N) / (N· Ці– ЗВі· N – ПВ)1,
де СВОВ — сила впливу операційного важеля; П — прибуток; ЗВ — сукупні змінні витрати.
У даному разі результативний показник характеризує зміну прибутку залежно від зміни виторгу від реалізації. Сила впливу операційного важеля вказує на рівень підприємницького ризику: що більша сила впливу операційного важеля, то більшим є підприємницький ризик.
Ситуація 9
Визначте силу впливу операційного важеля за даними таб- лиці 5.12.
Таблиця 5.12
ВИХІДНІ ДАНІ
|
Показник |
Оптимістичний варіант |
Песимістичний варіант |
|
1. Ціна одиниці продукції, грн |
6 |
6 |
|
2. Змінні витрати на одиницю продукції, грн |
2 |
2,4 |
|
3. Сукупні постійні витрати, грн |
100 000 |
103 000 |
|
4. Обсяг виробництва в натуральному виразі, од. |
37 500 |
30 000 |
1. Визначаємо силу впливу операційного важеля для оптимістичного варіанта:
СВОВ = (6 · 37 500 – 2 · 37 500) / / (6 · 37 500 – 2 · 37 500 – 100 000) = 150 000 / 50 000 = 3.
Це означає, що зменшення виторгу від реалізації на 4 % зумовлює зменшення прибутку на 12 %.
2. Визначаємо силу впливу операційного важеля для песимістичного варіанта:
СВОВ = (6 · 30 000 – 2,4 · 30 000) / / (6 · 30 000 – 2,4 · 30 000 – 103 000) = 108 000 / 5000 = 21,6.
Це означає, що зменшення виторгу від реалізації на 4 % зумовлює зменшення прибутку на 86,4 %. Отже, рівень підприємницького ризику за умови розвитку подій за песимістичним сценарієм настільки високий, що реалізація проекту є недоцільною.
5.5. План грошових надходжень і виплат
План доходів і видатків, навіть із добрими перспективами щодо прибутку, зовсім не гарантує стабільної платоспроможності фірми. Річ у тім, що готівка (гроші в касі та на банківському рахунку фірми) — це зовсім не те саме, що прибуток. Обсяги готівкових коштів змінюються лише тоді, коли фірма фактично отримує платежі або коли сама здійснює якісь виплати.
Рис. 5.6. Графік беззбитковості
Продаж товарів (послуг) фірми не завжди означає миттєве надходження грошей у касу або на рахунок фірми. Оплата купленої продукції звичайно здійснюється не одразу, а через певний час (наприклад, за продажу товарів у кредит). З другого боку, сама фірма розраховується за рахунками не в момент їхнього надходження, а трохи пізніше. Навіть тоді, коли фірма і не має проблем зі збутом своєї продукції, постає потреба в короткострокових позичках для покриття поточних витрат фірми. Крім того, треба враховувати, що:
план грошових надходжень і виплат має відображати надходження грошей з усіх джерел, включаючи не тільки виторг від реалізації продукції (послуг), а й кошти, отримані:
від продажу акцій та інших цінних паперів;
у борг;
від продажу або ліквідації активів фірми тощо;
2) погашення основної суми боргу (за винятком сплати процентів) не належить до витрат фірми і тому не включається в план прибутків і видатків. Проте сплата боргу є грошовим зобов’язанням фірми і має знайти відображення в плані руху готівки;
3) у разі, коли фірма розширює свою діяльність, витрати на такі статті, як складські запаси, заробітна плата, зростають швидше ніж надходження від реалізації готової продукції. За такої ситуації виникає дефіцит готівки;
4) на практиці іноді постає ситуація, коли фірма має надлишок готівки. Для того щоб його використати максимально ефективно, також потрібно підготуватися заздалегідь.
Для розв’язання таких проблем складається план грошових надходжень і виплат. Такий план, зокрема, дає змогу:
визначити періоди, коли фірма відчуватиме дефіцит або надлишок готівки;
обчислити, скільки коштів потрібно позичити на ці періоди;
показати, на що ці кошти буде витрачено;
з’ясувати, коли їх треба повернути.
Головне завдання розробки плану руху готівки полягає в узгодженні в часі грошових надходжень і виплат, щоб забезпечити ліквідність фірми в плановому періоді, тобто забезпечити постійну наявність на рахунку фірми коштів, достатніх для оплати її зобов’язань.
Узагальнений варіант цього документа подано в табл. 5.13
Таблиця 5.13