5.4. Аналіз критичних точок бізнес-проекту

Метод розрахунку критичних точок інвестиційного проекту, як правило, полягає в обчисленні так званої точки беззбитковості на підставі обсягів виробництва чи реалізації продукції. Його зміст, як це випливає з назви, передбачає визначення мінімально допустимого (критичного) рівня виробництва (продажу), за якого проект залишається беззбитковим, тобто не дає ні прибутку, ні збитку. Що нижчим буде цей рівень, то ймовірніше, що даний проект буде життєздатним за умови несподіваного зменшення ринків збуту, а отже, то нижчим буде ризик інвестора.

Аналіз беззбитковості здійснюється через моделювання зв’яз­ку між фінансовими результатами організації та обсягом виробництва. Його теоретичною основою є концепція неповної собівар­тості (її найвідомішою модифікацією є система «директ-кост» (від англ. direct costs — прямі витрати). Ця концепція передбачає включення до неповної собівартості продукції тільки витрат, виділених за певним критерієм (прямі витрати, змінні витрати, виробничі витрати). Інші поточні витрати відшкодовуються за рахунок виторгу від реалізації.

У цьому разі як засаднича використовується інформація про витрати на виробництво та реалізацію без урахування постійної складової цих витрат, яка трохи спотворює реальну картину внаслідок застосування не завжди обґрунтованих методів розподілу прямих витрат між видами продукції. Відповідно ведеться окремий розрахунок величини змінних та постійних витрат, а також обчислюється так званий маржинальний дохід (його ще називають: контрибуція, сума покриття, валовий прибуток, брутто-прибуток, межа погашення постійних витрат та доходів, критична точка обсягу виробництва), тобто різниця між виторгом від реалізації та сукупними прямими витратами на весь обсяг виробництва або в розрахунку на одиницю продукції — різниця між ціною та питомими прямими витратами.

Аналіз беззбитковості ґрунтується також на таких допущеннях:

• проект передбачає виробництво:

• одного виду продукції;

• кількох видів продукції, співвідношення між обсягами виробництва (реалізації) яких є постійним;

• кількох видів продукції, до яких можна застосувати умовно-натуральні вимірники (тис. умовних банок у консервній промисловості, умовних тонн хліба у хлібопекарській промисловості і т. п.);

• рівень ціни одиниці продукції, а також змінних та постійних витрат є незмінним;

• рівень постійних витрат не залежить від обсягу виробництва;

• рівень змінних витрат є пропорційним обсягу виробництва;

• між сукупними витратами та доходами, з одного боку, і обсягом виробництва, з другого, існує лінійна залежність;

• прогнозні обсяги виробництва розглядаються лише в межах певного діапазону;

• аналіз здійснюється для одного року зі звичайними умовами діяльності після виходу на плановий рівень потужності.

Сутність аналізу беззбитковості полягає у визначенні точки беззбитковості, де сукупний дохід від реалізації проекту дорівнює сукупним поточним витратам. Для розрахунку точки беззбитковості можна користуватися як алгебраїчним, так і графічним методами.

Розрахунок точки беззбитковості у натуральному виразі алгеб­раїчним методом здійснюється, виходячи з такого рівняння:

СД = СВ,

де СД — сукупний дохід; СВ — сукупні витрати.

Відповідно:

Ц_i · N_б = ПВ + ЗВ_i · N_б ,

де Ц_і — ціна одиниці продукції (без ПДВ);N_б— обсяг виробництва в натуральному виразі, за якого досягається беззбитковість діяльності; ПВ — постійні витрати на весь обсяг виробництва; ЗВ_i— змінні витрати на одиницю продукції.

Звідси:

N_б = ПВ/( Ц_i – ЗВ_i).

Різниця в знаменнику, як уже зазначалося вище, є маржинальним доходом, тому формулу можна інтерпретувати так:

N_б = ПВ / МД_і,

де МД_і— маржинальний дохід на одиницю продукції.

Таким чином, точка беззбитковості в натуральному виразі показує, за якого обсягу виробництва маржинальний дохід є достат­нім для того, щоб відшкодувати сукупні постійні витрати.

Ситуація 2

За даними табл. 5.6 знайдіть точку беззбитковості в натуральному виразі.

Таблиця 5.6

ВИХІДНІ ДАНІ

Показник	Значення, грн
Ціна реалізації	6
Змінні витрати на одиницю продукції	2
Постійні витрати	100 000

1. Знаходимо маржинальний дохід:

МД = 6 – 2 = 4 грн.

2. Знаходимо точку беззбитковості в натуральному виразі:

N_б = 100 000 / 4 = 25 000 од.

Виходячи з вищесказаного, можна висновувати, що значення точки беззбитковості зростає відповідно до збільшення величини постійних витрат на весь обсяг виробництва. Важливе значення має також розмір маржинального доходу, який залежить як від розміру постійних витрат, так і від рентабельності даного виду продукції (тобто від величини прибутку на одиницю продукції). Що більший маржинальний дохід, то нижча точка беззбитко- вості.

Для того щоб дати вартісну оцінку точки беззбитковості, використовується поняття «межа рентабельності». Вона може бути визначена двома методами:

• виходячи з величини маржинального доходу у відносному виразі від виторгу від реалізації:

МР = ПВ / МД_в,

де МР — межа рентабельності; МД_в— маржинальний дохід у відносному виразі від виторгу від реалізації;

• виходячи з точки беззбитковості в натуральному виразі:

МР = N_б · Ц_і.

Ситуація 3

Спираючись на вихідні дані табл. 5.6, знайдіть двома мето- дами межу рентабельності (точку беззбитковості у вартісному виразі).

1. Знаходимо маржинальний дохід у відносному виразі від виторгу від реалізації.

МД_в = МД_і / Ц_і,

МД_в = 4 / 6 = 0,67.

2. Знаходимо межу рентабельності:

МР = 100 000 / 0,67 = 150 000 грн.

3. Знаходимо межу рентабельності, виходячи з точки беззбитковості в натуральному виразі:

МР = 6 · 25 000 = 150 000 грн.

На підставі одержаних значень точки беззбитковості та межі рентабельності можна охарактеризувати стійкість фінансового стану організації. Для цього використовується такий показник, як запас фінансової міцності.

Запас фінансової міцностіхарактеризує різницю між досягнутим (запланованим) обсягом реалізації та обсягом реалізації, який забезпечує беззбитковість господарської діяльності (порогом рентабельності). По суті, він показує, наскільки може скоротитися обсяг реалізації (абсолютно та відносно), перш ніж підприємство зазнає реальних збитків.

Абсолютний запас фінансової міцностірозраховується за такою формулою:

ЗФМ = ВР – МР,

де ЗФМ — запас фінансової міцності; ВР — фактичний (плановий) виторг від реалізації.

Відносний запас фінансової міцностірозраховується за такою формулою:

ЗФМ % = (ВР – МР) / ВР · 100 = ЗФМ / ВР · 100,

де ЗФМ % — відносний запас фінансової міцності.

Ситуація 4

На підставі розрахунків за ситуаціями 1—2 обчисліть абсолют­ний та відносний запас фінансової міцності, якщо очікуваний у плановому році виторг від реалізації становить 220 000 грн.

1. Обчислюємо абсолютний запас фінансової міцності:

ЗФМ = 220 000 – 150 000 = 70 000 грн.

2. Обчислюємо відносний запас фінансової міцності:

ЗФМ% = 70 000 / 220 000 · 100 = 31,82 %.

Усі розглянуті досі ситуації стосувалися випадку, коли організація постачає на ринок один певний продукт. У разі наявності сталогоасортименту продукціїрозрахунки слід робити в такій послідовності:

• визначення планової структури реалізації продукції;

• визначення середнього маржинального доходу на одиницю продукції, виходячи з планової структури реалізації;

• обчислення базових показників беззбитковості на весь асортимент;

• розрахунок базових показників беззбитковості для кожного продукту:

= (ПВ · Ч_і) / МД_і,

де Ч_і— часткаі-го виду продукції в сукупному виторзі від реалізації.

Ситуація 5

Проведіть аналіз беззбитковості, якщо інвестиційний проект характеризується даними табл. 5.7.

Таблиця 5.7

ВИХІДНІ ДАНІ

Показник	Продукт 1	Продукт 2	Продукт 3	Продукт 4
Прогнозний річний обсяг реалізації, од.	1000	1100	200	1000
Ціна реалізації одиниці продукції, грн	17	14	18	12
Змінні витрати на одиницю продукції, грн	12	11	13	10
Постійні витрати, грн	7216

1. Визначаємо прогнозний річний виторг від реалізації для кожного продукту:

продукт 1: 17 · 1000 =17 000 грн;

продукт 2: 14 · 1100 =15 400 грн;

продукт 3: 18 · 200 = 3600 грн;

продукт 4: 12 · 1000 = 12 000 грн;

разом: 17 000 + 15 400 + 3600 + 12 000 = 48 000 грн.

2. Визначаємо частку кожного продукту в сукупному річному виторзі від реалізації:

продукт 1: 17 000 / 48 000 = 0,354;

продукт 2: 15 400 / 48 000 = 0,321;

продукт 3: 3600 / 48 000 = 0,075;

продукт 4: 12 000 / 48 000 = 0,25.

3. Визначаємо маржинальний дохід на одиницю продукції для кожного її виду:

продукт 1: 17 – 12 = 5 грн;

продукт 2: 14 – 11 = 3 грн;

продукт 3: 18 – 13 = 5 грн;

продукт 4: 12 – 10 = 2 грн.

3. Визначаємо середній маржинальний дохід на одиницю продукції:

= 5 · 0,354 + 3 · 0,321 + 5 · 0,075 + 2 · 0,25 = = 1,77 + 0,963 + 0,375 + 0,5 = 3,608 грн.

4. Визначаємо точку беззбитковості проекту в натуральному виразі:

N_б = 7216 / 3,608 = 2000 од.

5. Визначаємо точку беззбитковості для кожного продукту:

продукт 1: (7216 · 0,354) / 5 = 511 од.;

продукт 2: (7216 · 0,321) / 3 = 722 од.;

продукт 3: (7216 · 0,0,75) / 5 = 108 од.;

продукт 4: (7216 · 0,25) / 2 = 902 од.

5. Визначаємо межу рентабельності проекту:

Ц_сер. = 17 · 0,354 + 14 · 0,321 + 18 · 0,075 + 12 · 0,25 = = 6,018 + 4,494 + 1,35 + 3 = 14,862 грн.

МР = Ц_сер. · N_б = 14,862 · 2000 = 29 724 грн.

6. Визначаємо межу рентабельності для кожного продукту:

продукт 1: 17 · 511 = 8687 грн.;

продукт 2: 14 · 722 = 10 108 грн.;

продукт 3: 18 · 108 = 1944 грн.;

продукт 4: 12 · 902 = 10 824 грн.

6. Визначаємо запас абсолютної фінансової міцності проекту:

ЗФМ = 48 000 – 29724 = 18 276 грн.

7. Визначаємо запас абсолютної фінансової міцності кожного продукту:

продукт 1: 17 000 – 8687 = 8313 грн.;

продукт 2: 15 400 – 10 108 = 5292 грн.;

продукт 3: 3600 – 1944 = 1656 грн.;

продукт 4: 12 000 – 10 824 = 1176 грн.

8. Визначаємо відносний запас фінансової міцності проекту:

ЗФМ % = 18 276 / 48 000 · 100 = 38,075 %.

9. Визначаємо відносний запас фінансової міцності кожного продукту:

продукт 1: 8313 / 17 000 · 100 = 48,9 %;

продукт 2: 5292 / 15 400 · 100 = 34,36 %;

продукт 3: 1656 / 3600 · 100 = 46 %;

продукт 4: 1176 / 12 000 · 100 = 9,8 %.

Графічний аналіз беззбитковості, як і математичний, можна провести за допомогою двох методів — побудовою або графіка виторгу від реалізації, або графіка маржинального доходу.

Графік виторгу від реалізації будується в такій послідовності:

• на осі абсцис відкладаються показники обсягу виробництва продукції в натуральному (вартісному) виразі, а на осі ординат — показники доходів (витрат) за проектом;

• паралельно осі абсцис на відповідному рівні проводиться пряма постійних витрат;

• за рівнянням y = a + bx(деа— постійні витрати на весь обсяг виробництва;b— змінні витрати на одиницю продукції) будується пряма сукупних витрат;

• за рівнянням y = сx(дес— ціна одиниці продукції або середня ціна за планової структури реалізації) будується пряма виторгу від реалізації;

• точка перетину обох прямих дає значення точки беззбитковості (якщо обсяг виробництва на осі абсцис узято в натуральному виразі) або значення межі рентабельності (якщо обсяг виробництва на осі абсцис узято у вартісному виразі).

Ситуація 6

За даними ситуації 1 провести графічний аналіз беззбитковості, побудувавши графік виторгу від реалізації.

Таблиця 5.8