- •Робочий план
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 2
- •«Імунограма»
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Завдання на виконання:
- •Лейкоцитарна формула крові щурів
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 4
- •«Кількісне визначення антитіл методом локального гемолізу в гелі»
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 5
- •«Дослідження фагоцитарної ланки імунітету (початок). Вивчення кисень залежної бактерицидності фагоцитів в нст-тесті»
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 6
- •«Дослідження фагоцитарної ланки імунітету (закінчення). Вивчення поглинальної здатності фагоцитів»
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 7
- •«Імунодіагностика. Підбір імунокоригуючих препаратів»
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 8
- •«Підсумкове заняття» План:
- •Самостійна робота студентів:
- •Література:
- •Лабораторна робота 9
- •«Захист курсової роботи»
Самостійна робота студентів:
1. Відібрати самостійно кров з хвостової вени щурів: 1 – 2 краплини крові крапнути на предметне скло та кілька краплин відібрати у пробірку, попередньо крапнувши на предметне скло та у пробірку гепарин.
2. Приготувати мазки крові, використовуючи кров людини та тварин (щурів).
Поетапне приготування мазка крові
Крок. 1 Помістити невелику краплю крові на один кінець предметного скла. Тримати скло в горизонтальному положенні | |
Крок 2. Розташувати допоміжне скельце під кутом 45° до основного, на яке нанесена краплина крові. Дати краплині крові розтектися по шліфу допоміжного скельця | |
Крок 3. Протягнути краплю крові по предметному склу, швидко просуваючи допоміжне предметне скельце до краю основного. | |
Крок 4. Мазок має бути тонким, закінчуватися «віничком».
Мазок швидко підсушити на повітрі. |
3. Підсушити мазки, підписати олівцем та залишити до наступного заняття.
4. У зразках крові, які були відібрані у пробірки провести кількісний облік клітин: визначити відсоток лейкоцитів, еритроцитів та тромбоцитів за допомогою камери Горяєва.
5. Визначити життєздатність клітинних суспензій еритроцитів та лейкоцитів:
Розчини трипанового синього та еозину пропускають крізь паперовий фільтр і змішують у співвідношенні 1:1. Додають 0,5 мл одержаного барвника та 0,1 мл суспензії досліджуваних клітин з концентрацією 5×107 клітин/мл. Заповнюють камеру Горяєва і підраховують 100 клітин. Живі клітини безбарвні, мертві клітини мають синьо-фіолетове забарвлення внаслідок проникнення барвника крізь ушкоджену мембрану. Зависина клітин вважається життєздатною, якщо мертві клітини складають не більше 10 – 13%.
6. Порівняти значення отриманої лейкоцитарної формули аналізованої крові з нормальними показниками.
7. Оформити протокол заняття, зробити висновки.
Контрольні запитання:
Чому еритроцитам та тромбоцитам не потрібне ядро?
В чому полягають особливості будови лейкоцитів?
Яка клітина є центральною клітинною в імунній системі?
Що таке лейкоцитарна формула?
Камера Горєва, техніка підрахунку.
Техніка приготування сумішей еритроцитів та лейкоцитів для визначення концентрації клітин.
Меланжер, будова, правила використання.
Література:
1. Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В., Позур В.К., Віхоть М.Є, Михальський Л.О., Швець Ю.В., Холодна Л.С., Моложава О.С. Імунологія. – К.: Вища шк., 2005. – 599 с.
2. Галактионов В.Г. Иммунология. – М.: Нива России, 2000. – 488 с.
3. Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович И.Г. Иммунология. – М.: Медицина, 2000. – 432 с.
4. Иммунология: Практикум / Пастер Е.У., Овод В.В., Позур В.К., Вихоть Н.Е. – К.: Выща шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1989. – 304 с.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3
(4 години)
«Методи дослідження лімфоцитів»
Мета роботи: навчитися отримувати лімфоцити з дефібринованої крові; навчитися підраховувати кількість різних субпопуляцій лімфоцитів; навчитися готувати препарати крові для визначення співвідношення Т- та В- лімфоцитів.
План:
Загальна характеристика лімфоцитів та їх субпопуляцій.
Маркери Т-лімфоцитів, визначення Т-клітин та їх субпопуляцій.
Т-клітинний рецептор і пов’язані з ним структури.
Генез Т-лімфоцитів.
Формування субпопуляцій Т-клітин.
Рецептор В-клітин для розпізнавання антигену. Його будова.
Генез В-лімфоцитів.
Субпопуляції В-лімфоцитів, їх маркери, функції.
Матеріали та обладнання: світловий мікроскоп, імерсійне масло, знежирені предметні скельця, дефібринована кров людини або лабораторних тварин, порошок фіколу, 60% або 76% розчин верографіну, розчин фікол-урографіну з питомою густиною р = 1,077 г/мл; бараняча кров (еритроцити барана), розчин Хенкса, середовище 199, гемолітична сироватка, мишача сироватка, Т- та В-системи, фарба Романовского-Гімзе, 0,9%-ий розчин NaCl, етиловий спирт; стерильні пластикові або скляні пробірки об’ємом 1 – 2 мм3; центрифуга, центрифужні пробірки, зрівноважувачі для пробірок, пастерки, гумові груші №1, (або готові препарати для підрахунку Т- та В-лімфоцитів).