Самостійна робота студентів:

1. Готують розчини антисироваток, що знаходяться в ліофілізованому станi в ампулах (робочі титри вказані на ампулі, наприклад 1:20). Необхідно приготувати половинні розведення антисироваток на фізіологічному розчині (наприклад 1:10), оскільки надалі вони зливатимуться в співвідношенні 1:1 з розплавленим агаром і їх кінцевий титр відповідатиме вказаному на ампулі.

2. Розплавляють 3%-й агар на фізіологічному розчині і колбу з агаром поміщають у водяну баню за 50°C.

3. Підігрівають чашку Петрі, піпетки (у термостаті за температури 37°С), щоб шар агару з антисироваткою рівномірно розподілився по поверхні скла. Антисироватку з половинним титром також нагрівають до 50°C.

4. Приготувати камеру (чашку Петрі) для заливання агару. Камеру підігріти до 57С. На камеру нанести помітку відповідного класу імуноглобулінів.

5. В хімічну пробірку внести 6 мл фіз. розчину, попередньо нагрітого на водяній бані до 56С, до нього додати 1 мл розведеної антисироватки одного з класів імуноглобулінів і з’єднати з 7 мл агару, нагрітого до 56С. Суміш акуратно залити в камеру. Суміш застигає упродовж 10 хв. Процедуру повторити для всіх класів імуноглобулінів.

5. У товщі агару пробійником вирізають лунки діаметром 2 мм на відстані 15 мм одна від одної. На склі роблять декілька рядів лунок. У лунки одного ряду вносять за допомогою мікрощприца 2 мкл нерозведеної стандартної сироватки (контрольна сироватка з відомою концентрацією імуноглобулінів), а також її розведення 1: 2; 1:4; 1:8, 1:16 (Рис. 4.2). Лунки іншого ряду заповнюють досліджуваними сироватками (тобто тими, в яких необхідно визначити концентрацію імуноглобулінів)

6. Чашки Петрі інкубують у вологій камері упродовж 24 годин (для Ig M – 48 год). Після закінчення інкубації вимірюють діаметри кілець преципітації вимірювальним приладом (бінокулярна лупа, окулярний мікрометр, лінійка, лупа) та за калібрувальною кривою визначають кількість імуноглобулінів у досліджуваній сироватці.

7. Провести фарбування мазків крові (лаб. роб. №3): мазки фіксують метанолом 1 – 2 хв; потім нанести фарбу Романовського-Гімзе на 15 – 17 хв, змити у дист. воді. Промікроскопіювати з імерсією (90): визначити відсоток Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів та О-клітин.

8. Оформити протокол заняття, зробити висновки.

Контрольні запитання:

1. Якими є основні характеристики антитіл?

2. Яка структура і функціональне призначення IgМ?

3. Яка структура і функціональне призначення Ig G?

4. Яка структура і функціональне призначення Ig А?

5. Яка структура і функціональне призначення Ig Е?

6. Які речовини належать до антигенів?

7. Наведіть приклади антигенів.

8. Тестові завдання:

Література:

1. Ярилин А.А. Основы иммунологии. – М.: Медицина, 1999. – 608 с.

2. Галактионов В.Г. Иммунология. – М.: Нива России, 2000. – 488 с.

3. Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович И.Г. Иммунология. – М.: Медицина, 2000. – 432 с.

4. Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва Н.О. та ін. Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині. – Полтава: Полімет, 2003. – С.52 – 57.

5. К.Г.Гаркава. Методи імунологічних досліджень: Конспект лекцій для студ. напряму підготовки 0929 «Біотехнологія» денної та заочної форми навчання. – К.: НУХТ, 2009. – 53 с. (Шифр 7363).