3. Види господарських зв’язків з постачання матеріальних ресурсів

Для організації поставок матеріальних ресурсів підприємство формує різні господарські зв’язки, що являють собою сукупність економічних, організаційних і правових взаємовідносин, які виникають між постачальниками і споживачами засобів виробництва. Господарські зв’язки між підприємствами можуть бути прямими і непрямими (опосередкованими), тривалими і короткостроковими.

Прямі зв’язки являють собою відносини, що виникають безпосередньо між підприємствами-виробниками продукції і підприємствами-постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

Виробник

Непрямі зв’язки передбачають наявність між цими підприємствами хоча б одного посередника, в якості якого можуть виступати торгові агенти, дистриб’ютори, брокери.

На багатьох промислових підприємствах широко використовують змішані господарські зв’язки. При цьому частина матеріально-технічних ресурсів надходить на підприємство напряму, а частина – через посередників.

Посередник

Споживач

Виробник

Прямі господарські зв’язки є найбільш економічними і прогресивними порівняно з непрямими. Тому що при цьому скорочується час доставки матеріальних ресурсів, зменшуються затрати обертання і документообіг, зміцнюються взаємини між постачальниками і споживачами. Однак, використання прямих господарських зв’язків доцільне тільки за умов споживання матеріальних ресурсів у великих масштабах.

Непрямі господарські зв’язки менш економічні менш економічні, тому що вимагають додаткових затрат на покриття витрат діяльності посередників між підприємствами-споживачами і підприємствами-виробниками. Сфера ефективного використання непрямих господарських зв’язків обмежується умовами споживання сировини і матеріалів у незначних кількостях, що не досягають транзитної норми відвантаження.

Як прямі, так і непрямі зв’язки можуть мати короткостроковий (до одного року) і тривалий характер (понад один рік). Короткострокові зв’язки встановлюються в основному по продукції одиничного і дрібносерійного виробництва, тривалі, як правило, - по продукції серійного і масового виробництва.

Тривалі господарські зв’язки встановлюються головним чином у сфері постачання таких видів продукції, що є елементами оборотних фондів підприємства (сировина, матеріали, напівфабрикати і т.ін.).

Встановлення прямих тривалих господарських зв’язків є основою гарантованого матеріально-технічного забезпечення і створення умов для впровадження заходів щодо зниження матеріалоємності виробленої продукції.