- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
Лекція №1
Деталь - це така складова частина машини, яку не можна без руйнування розібрати на більш дрібні частини.
Всі деталі в машинобудуванні поділяються на дві великі групи:
1.Деталі та вузли загального призначення (типові, зустрічаються в переважній більшості машин -вали, підшипники, болти, колеса і т.д. і т.п.).
2.Деталі та вузли спеціального призначення (зустрічаються в окремих групах машин - колінчасті вали, поршні, турбіни і т.п.).
В курсі „Деталі машин” вивчаєтся перша група.
Загальні питання проектування ДМ
1.1. Види розрахунків на міцність: проектний, на міцність, перевірний.
Проектний - виконується під час створення нової деталі (вузла) з метою визначення її розмірів, маси і т.д. (підбирається відповідний матеріал).
Перевірний - конструкція відома, існує, а розрахунок ведется з метою перевірки чи визначення норми навантажень, терміну служби і т.д.
Обидва види розрахунків на міцність можуть вестись по одному з трьох крітеріїв:
допустимий коефіцієнт запасу міцності;
допустиме напруження;
імовірність безвідмовної роботи.
Найчастіше використовуються перші два, а для типових деталей (наш випадок) - переважно другий (по допустимих напруженнях).
1.2. Види навантажень на деталі
Існує три види навантажень:
- основні;
- додаткові;
- випадкові.
Основні бувають:
- статичні (сталі в часі);
- динамічні (змінні в часі).
В процесі навантаження в деталях виникають напруження, які поділяються на:
- статичні (вкрай рідко зустрічаються, частіше - приблизно сталі вчасі).
- динамічні (змінні в часі).
На рис.1 - напруження, які вважаються приблизно статичними.
Рис.1
Найчастіше в машинах напруження періодично змінюються від міn до мах. Це характеризується циклом зміни напружень.
Рис.2
Основні параметри графіків зміни напружень
Розглянемо на прикладі асиметричного циклу (це може бути синусоїда або щось подібне, Рис.2).
Відкладаємо σmin на верхній вітці і поділемо залишок навпів.
З Рис.2 -параметри:
1) Цикл -замкнута однократна зміна напружень, що отримують безперервне зростання значень;
2) період -час tц, протягом якого проходить один цикл;
3) частота циклу nц -кількість циклів за 1 сек
4) середнє („постійне”) напруження циклу - це алгебраїчна півсума найбільшого в алгебраїчному розумінні напруження та найменьшого .
5) амплітуда циклу -алгебраїчна напіврізниця.
6) коефіцієнт асиметрії циклу -берется із знаком.
Рис.3 Різновиди циклів
1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
n[n], де n-фактичний („робочий”) коефіціент запасу міцності.
[n]- допустимий коефіцієнт запасу міцності.
Фактичний n вираховується залежно від матеріалу, схеми навантаження, конфігурації деталі, циклу зміни напружень в ній та ін.
Допустимий коефіцієнт запасу міцності розраховується за двома способами:
1. Табличний
2. Диференціальний
[n]= [n1]· [n2]· [n3]
[n1]- враховує точність визначення навантажень та напружень (1,0...1,6);
[n2]- враховує однорідність матеріалу (1,2...1,8);
[n3]-враховує вимоги безпеки, надійність (1,0...1,5).