15

Л е к ц і я 8 Сучасні технології отримання товарних продуктів з використанням побічних продуктів та відходів цукрового виробництва

Серед підприємств, що переробляють продукцію агропромислового комплексу, цукробурякове виробництво є найбільш матеріалоємним, в якому об’єм сировини і допоміжних матеріалів в декілька разів перевищує вихід готової продукції. Разом з тим таке виробництво є джерелом цінних вторинних ресурсів – жом, меляса, фільтраційний осад.

За середнього виходу цукру 12-13% цукробурякове виробництво дає 80-83% до кількості буряків свіжого жому, 5-5,5% меляси, 8-10% фільтраційного осаду, що при переробці в рік 20 млн. т буряків складає 16 млн. т жому, 1 млн. т меляси та 2 млн. т осаду.

Основні напрямки їх подальшого використання:

• Для виробництва харчових продуктів шляхом промислової переробки (жом, меляса);

• В якості кормів (жом, меляса, фільтраційний осад);

• Для виробництва продукції технічного призначення;

• В якості добрив (осад, стічні води);

• Для будівництва (осад, відходи вапняку).

Побічна продукція – це продукція, котра утворюється разом з основною в процесі переробки сировини та доведена до споживчих властивостей і реалізації. До неї відносяться жом, меляса, пара та електроенергія.

8.1. Жом: кормова добавка, харчова добавка, сировина для виробництва пектину, органічне паливо

Найважливішим з побічних продуктів цукрового виробництва е буряковий жом, вихід якого складає в середньому 83% до маси буряків (вміст СР - 6,5). Він є цінним i майже весь використовується в сільському господарстві, в свіжому (30 -40%), кислому (до 50%), i сушеному (10%) видах для годівлі тварин.

По своїй живильній цінності жом займає середнє місце між сіном і вівсом і тому є хорошим кормом для худоби. У його сухих речовинах міститься до 50% пектинових речовин, близько 47% целюлози і геміцеллюлози, 2% білка, 1% золи, а у воді є цукор, органічні кислоти, вітаміни і мікроелементи. Буряковий жом згодовують худобі свіжим і кислим після зберігання в жомосховищах або в сушеному вигляді. Щоденний раціон молочних корів може містити 20...30% свіжого жому або близько 5 кг Для м'ясних корів кількість жому, що додається в корми, може бути збільшене до 50% в добу.

На 100 кг сухих речовин свіжого жому тваринами засвоюється близько 70 кг, а з 100 кг кислого жому - 50 кг. Тому економічно вигідно сушити свіжий жом. При цьому значно поліпшується його транспортабельність. Вихід сушеного жому складає близько 4,5...5% до маси буряка, а щільність його при укладанні насипом - 0,25 т/м³, що потребує наявність відповідних сховищ великої ємкості.

Основна кількість жому направляється на зберігання в заводські жомосховища відкритого типу, де в результаті мікробіологічних процесів відбувається його закисання. Це призводить до значних втрат сухих речовин, яі в залежності від тривалості зберігання та метеорологічних умов досягають 40 - 50%.

В Європі в державах-виробниках цукру iз цукрових буряків на цукрових заводах жом у відкритих сховищах майже не зберігають, його консервують, висушують, гранулюють, а також при цьому збагачують цінними кормовими i стимулюючими добавками.

Для зменшення об’єму і поліпшення умов зберігання сушений жом гранулюють або брикетують пресуванням. При гранулюванні жому щільність отримуваних з нього гранул складає близько 0,6 ... 0,65 т/м³. Для поліпшення живильної цінності до бурякового жому додають мелясу або інші добавки: обезфторені фосфати, карбамід, глауберову сіль, мінеральні мікроелементи. При добавках в меляси його називають мелясованим, при введенні в нього меляси в суміші з карбамідом - аміди. Якщо в жом крім меляси і карбаміду ще вводять фосфати, глауберову сіль і мікроелементи, то він називається амідомінеральним.

Дані щодо середнього xiмічнoro складу різних видів жому наведено в табл.

Таблиця 1.1.