3. Досягнення і перспективи захисту цукрових буряків від хвороб та шкідників під час їх вегетації

Вітчизняними селекціонерами створені нові високопродуктивні сорти і гібриди цукрових буряків з біологічним потенціалом урожайності 50-60 (реально 20-50 т/га), цукристості 18-19 % і збором цукру – 10-12 т/га, які не поступаються закордонним.

Розроблена і запропонована виробництву українська інтенсивна технологія вирощування і збирання цукрових буряків, складовими якої є:

1. науково-обгрунтована система землеробства;

2. використання високопродуктивних сортів і гібридів насіння цукрових буряків, стійких до несприятливих кліматичних і погодних умов та хвороб;

3. система інтегрованого захисту рослин від бур’янів, шкідників, хвороб;

4. удосконалене технічне забезпечення всіх технологічних процесів вирощування цукрових буряків.

У відповідності з українською інтенсивною технологією вирощування цукрових буряків потрібно:

1. у серпні-вересні провести глибоку оранку (на 28-30 см) ґрунту

2. 1 раз на 4 роки проводити вапнування площ посіву цукрових буряків з розрахунку 3-4 т сухого вапна на 1 га.

3. Насіння цукрових буряків слід отримувати тільки через цукрові заводи, які гарантують схожість не менше 90 %, а також захищеність його від хвороб та шкідників.

4. Здійснити посів цукрових буряків в період з 4 по 20 квітня, коли земля прогріється на 5-10^оС. Сіяти насіння слід на глибину 2-3 см на ущільнений грунт, закривати насіння добре розпушеним шаром ґрунту. Цим досягається гарне водне живлення і легке формування надземної частини рослин.

5. Густота посіву: на 1 га рекомендується висівати 2,5 посівних одиниць насіння (1 посівна одиниця=1,3-1,4 кг=100 тис. штук насінин). До збирання на 1 га має бути 100-120 тис. штук коренів при масі 1 кореня 500-900 г (50-70 т/га). Для боротьби з бур’янами застосовують гербіциди, як то: бетанолоф та бетаном прогресивні проти лободи, щириці та інших речовин.

3.1. Система використання добрив у виробництві цукрових буряків

У загальній сумі факторів, які визначають приріст урожайності цукрових буряків за оптимальних умов агротехніки, близько 50% припадає на добрива. Йдеться про необхідний якісний і кількісний склад системи добрив - органічних, мінеральних, вапняних чи гіпсових. Мінеральні добрива - це найефективніший і найдійовіший засіб підвищення врожайності цієї культури.

Існуючі рекомендації щодо застосування добрив під цукрові буряки передбача­ють оптимізацію мінерального живлення культури і підвищення її продуктивності, а також збереження родючості грунту. Результатами численних польових дослідів доведено, що частка основного добрива, яке вноситься восени під глибоку оранку, повинна становити 70...90% річної норми залежно від зон зволоження і тільки 10...30% її може бути використано у весняно-літній період.

За умов різкої нестачі фосфорних та калійних добрив допускається тимчасове перевищення на 30...40% річної дози головного добрива - азоту над фосфором та калієм, але лише при умові середнього чи підвищеного рівня забезпеченості грунту цим елементом живлення. Інститут цукрових буряків УААН рекомендує середні орієнтов­ні річні дози добрив залежно від рівня врожайності, зони зволоження, типів грунтів та їх відмін і забезпеченості ґрунту рухомими формами елементів живлення

Зони зволоження і запланована врожайність	Ґрунти	Елементи живлення, кг/га
	Чорноземи	N*	Р205	К20
Достатнього	типові, вилугувані	160	170	160
(40,0...50,0 т/га)	Темно-сірі лісові і опідзолені	170	160	200
	Сірі лісові	180	150	200
	Чорноземи
Нестійкого (35,0... 40,0 т/га)	типові, вилугувані Темно-сірі лісові і Опідзолені Сірі лісові Чорноземи	120 140 160	150 140 130	150 190 170
Недостатнього	типові, вилугувані	110	140	100
(30,0...40,0 т/га)	Темно-сірі лісові і опідзолені Сірі лісові	130 140	120 120	150 150

* Норми азоту в ланці з багаторічними травами і чистим паром доцільно зменшити на 30% у зоні недостатнього і нестійкого зволоження і на 40% - у зоні достатнього зволоження