2 Діаграма розкиду, діаграма розшарування
Діаграма розсіювання (розкиду) показує взаємозв'язок між двома видами зв'язаних даних підтверджує їхню залежність. Такими двома видами даних можуть бути характеристика якості та чинник, що впливає на неї, дві різних характеристики якості, два чинники, що впливають на одну характеристику якості, і т. д.
Для побудови діаграми розсіювання потрібно не менше 30 пар даних (х, у). Осі х та у будують так, щоб довжини робочих частин були приблизно однакові. На діаграму наносять точки (х, у), назву діаграми, а також інтервал часу, число пар даних, назви осей, ПІБ, посада виконавця, і т. д. Точки, що далеко відстоять від основної групи, є викидами, і їх виключають.
Можливі різні варіанти скупчень точок. Для встановлення сили зв'язку корисно обчислити коефіцієнт кореляції за формулою
Коефіцієнт кореляції використовують тільки при лінійному зв'язку між величинами. Значення r знаходиться в межах від -1 до +1. Якщо r близько до 1, є сильна позитивна кореляція (сильний зв'язок між рядами даних). Якщо r близько до -1, є сильна негативна кореляція. При r, близькому до 0, кореляція слабка (відсутня). Якщо г близько до 0,6 (або -0,6), кореляційна залежність вважається існуючої.
Пряма кореляція Негативна кореляція
Відсутність кореляції Криволінійна кореляція
Розшарування При аналізі стану процесу за допомогою контрольних карт або гістограм може виявитися, що потрібні будь-які дії, що управляють з метою усунення причин статистичної нестійкості процесу. Однак, якщо на процес впливають кілька різних чинників, то буває корисно розглянути дію кожного з цих факторів окремо. Наприклад, якщо збірка виробу проводиться на кількох потокових лініях, то має сенс згрупувати дані за відповідними лініях і будувати контрольні карти (або гістограми) для кожної групи даних окремо. Розшарування - це поділ і групування досліджуваних даних у відповідності з різними чинниками. Зазвичай при дослідженні виробничої проблеми виробляють угруповання даних за наступними ознаками: • окремо по кожному верстата; • по різним типам вихідної сировини; • за денною та нічну зміну; • за різними бригадам і т.д. При проведенні розшарування за верстатів звичайно з кожного верстата здійснюють вибірку (обсягом не менше 30 деталей), за отриманими даними будують для кожного верстата гістограму, потім порівнюють ці гістограми і виявляють верстат, продукція якого має підвищену дефектність.
64 Які джерела і шляхи забруднення харчової сировини і продуктів харчування
Біогенні забруднювачі їжі
Продовольчі товари тваринного походження забруднюються різноманітними антибактеріальними речовинами. Джерелом надходження їх в основному можна вважати різні кормові добавки, лікарські і хімічні препарати, які використовують для підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин, профілактики захворювань, збереження якості кормів. Найпоширенішими є антибіотики, сульфаніламіди, нітрофурани і гормональні препарати.
Антибіотики
У харчових продуктах антибіотики можуть мати таке походження:
антибіотики, що утворюються в процесі виготовлення харчових продуктів;
антибіотики, що потрапляють у харчові продукти в результаті лікувально-ветеринарних заходів;
антибіотики, що потрапляють у продукти тваринництва під час використання їх як біостимуляторів росту тварин;
антибіотики, застосовувані як консерванти.
Деякі харчові продукти, наприклад, яєчний білок, молоко, мед, зернові, цибуля, часник, фрукти і прянощі, містять природні компоненти з антибіотичною дією. Ці речовини можуть бути виділені, очищені і застосовані для консервування інших харчових продуктів.
Антибіотики, крім позитивних ефектів, мають побічну негативну дію: алергенність, мутагенність, тератогенність, токсичність, здатність знижувати специфічну стійкість і сприяти утворенню антибіотикостійких бактерій. Дуже небезпечним і небажаним ефектом антибіотиків є сенсибілізація організму людей з наступними алергічними реакціями. Найсильнішими алергенами вважають пеніцилін, стрептоміцин і олеандроміцин.
Гормональні препарати
Для стимулювання м'ясної і молочної продуктивності худоби, несучості птиці використовують гормональні препарати та їхні аналоги. Найчастіше застосовують статеві гормони, їхні синтетичні аналоги й анаболічні стероїди.
Залишкові кількості гормональних препаратів у м'ясі можуть істотно порушувати гормональні процеси, спричиняти тяжкі хвороби. Встановлено, що серед стероїдів найнебезпечніші для здоров'я людини залишкові кількості синтетичних естрогенів
Мікотоксини
Серед так званих пріоритетних забруднювачів провідне місце належить токсичним метаболітам пліснявих грибів - мікотоксинам (від грецького mykos гриб і toxicon - отрута). Розвиток науки з усією очевидністю довів, що інтоксикація мікотоксинами є не лише реальною, а й загрозливою для здоров'я населення планети. За масштабами небезпеки хронічні токсикози перевершують усі відомі спалахи гострих форм таких отруєнь у Японії, Росії, Індії, Китаї та США, які забрали життя багатьох тисяч людей.
Плісняві токсинотвірні гриби, які характеризуються величезною видовою різноманітністю, уражують сільськогосподарські рослини під час вегетації і можуть розвиватися на агропродукції під час зберігання. Потрапляючи в організм тварин з кормами, мікотоксини накопичуються у м'язовій тканині і тим самим забруднюють продукцію тваринництва. Вони зазвичай зберігаються в продуктах після технологічного оброблення і консервування.
Забруднення продуктів харчування пестицидами.
Пестициди можуть міститися не лише в продуктах рослинного походження, а й у молочній та м’ясній продукції, тому що в організмах сільськогосподарських тварин залишаються пестициди, що були присутні у кормі. Разом з талими, дощовими та ґрунтовими водами ці речовини у великій кількості потрапляють до водойм. За даними минулорічного дослідження якості дніпровської води, пестициди присутні в усіх видах риб, причому рівень токсичних речовин в організмах річкових жителів значно вищий, ніж у самій воді.
список використаної літератури
Домарецький В.А. Екологія харчових продуктів-Київ: „Урожай”, 1993р.
Ліпатов Н.Н. Екологія продуктів харчування-1989р.
Габович Р.Д. Гігієнічні засоби охорони продуктів харчування-1987р.
Рубенчик Б.Л. Профілактика забруднення продуктів харчування-1983р.
Донченко Л.В. Безпека продуктів харчування – Москва: ХАРЧЕПРОМВИДАТ, 2001
Забруднення харчових продуктів важкими металами.
Ртуть. Джерелами забруднення сільськогосподарських продуктів є пестициди, а морських та річкових – стоки целюлозної і паперової промисловості, а також хімічних підприємств. Випадки забруднення харчових продуктів ртуттю являються дуже рідкісними. Відомо декілька випадків отруєння споживачів, наприклад, коли апельсини з Ізраїлю були оброблені металевою ртуттю палестинськими терористами в 1978 році. Ртуть погано абсорбується на продуктах і легко видаляється з їх поверхні.
Свинець відноситься до найбільш відомих отрут. Тепер практично всі харчові продукти, вода та інші об’єкти навколишнього середовища забруднені свинцем. Основними джерелами забруднення є двигуни внутрішнього згорання, в яких використовується пальне з присадкою тетраетилсвинцю, як антидетонуючого засобу. З відпрацьованих газів двигунів, свинець потрапляє на поверхню землі у вигляді пилу і забруднює навколишнє середовище. При обробці продуктів основним шляхом потрапляння свинцю є жерстяна банка, в яку зазвичай упаковують харчові вироби. Свинець потрапляє у продукт із свинцевого припою у швах банки. Встановлено, що біля 20 % свинцю у щоденному раціоні людей поступає з консервованої продукції, в тому числі від 13 до 14 % з припою, а 6-7 % – з самого продукту. В останній час, з уведенням нових методів пайки та закрутки банок, вміст свинцю у консервованій продукції зменшується.
Миш’як широко розповсюджений у навколишньому середовищі. Він зустрічається майже у всіх ґрунтах. Світове виробництво миш’яку складає приблизно 50 тис. тон в рік. Останнім часом виробництво миш’яку кожні 10 років зростає на 25 %. В результаті широкого розповсюдження в навколишньому середовищі і використанні у сільському господарстві, миш’як присутній у більшості продуктах харчування. Зазвичай його вміст у продуктах харчування малий.
Мідь присутня майже у всіх продуктах харчування. Джерелами забруднення харчових продуктів можуть бути вироби з міді, які використовують у харчовій промисловості. У зв’язку з тим, що мідь каталізує окислення жирів і аскорбінової кислоти, наявність її може негативно впливати на харчову цінність і смак харчових продуктів і напоїв. Сліди міді у харчових продуктах з фруктів і овочів призводять до повного руйнування вітаміну С.
Забруднення продуктів радіонуклідами.
Можна виділити наступні шляхи потрапляння радіонуклідів в організм людини через продукти харчування: рослина – людина; рослина – тварина – молоко – людина; рослина – тварина – м’ясо – людина; атмосфера – опади – водойми –риба – людина.
Використана література
Бшявський Т.О., Гетьман ВВ. Сучасні аспекти біологічної безпеки // Еколоіяя i ресурси - К.: У/НОР, 2002 - С. 148-160.
Возіанов ОФ. Харчування та здоров'я населення України (концептуальна основи раціонального харчування) // Журнал Академії медичних наук України. - 2002. - Т.8. - № 4. - С. 647-657.
Донченко Л.В., Надыкта В.Д. Безопасность пищевой продукции. - М.: Пищепромиздат, 2001. - 528 с.
Особенности подхода США к вопросам контроля качества продовольствия/Е.С Шершнев, М.Л. Мамиконян,
В. Г. Ларионов и др. // Пищевая промышленность. - 1998. - №7. - С. 52-55.
Пономарьов П.Х., Сирохман I. В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини. Навчальний посібник. -К.:Лібра, 1999. -272с.