- необхідність єднання усіх національно-патріотичних сил;

- необхідність

компромісів

між

різними

національно-патріотичними

силами, без чого єдність неможлива;

-без глибоких соціально-економічних реформ, які покращать життя основної маси населення, досягнути незалежності не можна;

-необхідність враховувати зовнішньополітичну ситуацію, добиватися підтримки незалежності України розвинутими зарубіжними країнами.

Література: 2, 3, 4, 5, 8, 9, 12, 16, 17, 18, 27, 28, 31, 32, 33, 44, 48, 52, 53, 58, 69, 72.

Семінарське заняття № 5.

Тема: УКРАЇНА ЗА РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ (1921-1991 РР.) (4 ГОД.)

Заняття І.

1.Україна в роки непу. Українізація, її суть та наслідки.

2.Україна в умовах формування тоталітарної системи в СРСР.

3.Україна в Другій світовій війні.

Завдання для самостійної роботи

1.Причини та наслідки голодомору 1921-1923 рр. в Україні.

2.Соціально-економічне життя України в період непу.

3.“Українізація”, її суть і наслідки (20-і р. ХХ ст.).

4.Індустріалізація в Україні в 20-30-х рр. ХХ ст. та її наслідки.

5.Примусова колективізація сільського господарства України та її наслідки. Голодомор 1932-1933 рр.

6.Завершення формування командно-адміністративної системи.

Масові репресії в Україні в 30-ті р. ХХ ст.

7. Політичні партії і громадські організації на західноукраїнських

землях 20-30-х рр. ХХ ст.

8.Входження західноукраїнських земель до складу СРСР.

9.Напад фашистської Німеччини на СРСР. Український напрям у плані “Барбаросса”.

219

10.Радянський партизанський рух на окупованій території України .

11.Збройна боротьба формувань ОУН–УПА в 40-х рр. ХХ століття.

12.Визволення України від німецько-фашистських загарбників.

Внесок українського народу в розгром фашизму.

Запитання для самоконтролю знань

1.Наведіть докази необхідності переходу від політики“воєнного комунізму” до “нової економічної політики”.

2.Проаналізуйте позицію, яку займали керівні діячі України з питань створення Союзу РСР.

3.У чому полягали особливості впровадження нової економічної політики в Україні?

4.У чому полягала суперечливість процесу українізації і які її

наслідки?

5.	У чому виявився	суперечливий	характер індустріального
розвитку України?
6.	Розкрийте злочинний, антинародний характер сталінських
методів колективізації. Якої шкоди завдала ця політика Україні?
7.	Проаналізуйте зміст	і наслідки	політики“радянізації” в
Західній Україні у 1939–1941 рр.

8.Поясніть мету створення УПА, проаналізуйте її боротьбу.

9.Охарактеризуйте головні політичні та соціально-економічні наслідки Другої світової війни. Які наслідки вона мала для України?

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Розкриваючи перше питання, студенти повинні звернути увагу на надзвичайно складне соціально-економічне становище України на початку 20-х років.

Далі слід проаналізувати завдання і суть політики непу. Показати,

чому лише так можна було вивести Україну із хаосу і розрухи. Необхідно

220

також підкреслити, що запровадження непу відбувалося в умовах гострої

боротьби	між прибічниками		і супротивниками цієї політики, коротко
описати особливості непу в Україні, шляхи його реалізації, об’єктивні і
суб’єктивні	труднощі	у	здійсненні		господарського		будівництва
соціально-політичного		розвитку		України	на	основі ,	всебічнонепу
простежити економічну політику центральної влади щодо України.
Завершальним етапом			підготовки цього			питання повинен стати

аналіз передумов і дій Сталіна та його оточення щодо згортання непу,

проголошення та втілення в життя концепції тоталітарного суспільства,

досягнення	перелому	“навнутрішньому	фронті” (ліквідація
антирадянських формувань тощо).

Слід, передусім, уникнути спрощеного, однобічного підходу до дуже

складної національної політики в Україні. По-перше, не можна все зводити тільки до політичного курсу КП(б)У й відповідних практичних заходів. У цей час діяли також інші політичні чинники, інші політичні партії(Українська комуністична партія, зокрема), які, визнаючи Радянську владу, мали власну національну платформу. Відчутними залишалися різні, зокрема, “націонал-

комуністичні” течії в КП(б).УДіяли також “Просвіти”, інші національно-

культурні організації, що за умов непу мали певну свободу у обстоюванні своїх власних ідей. По-друге, важливо також уникнути спрощення місця та

ролі тих дій, які виконувала влада в галузі				національних відносин та
українізації як найбільш суттєвих, історично значущих явищ.
Особливу увагу слід звернути на таке унікальне за своїм змістом та
політичними	, і особливо,	духовними	наслідками	явище, як	українське
відродження	20-х років	і систему його реалізації, що дістала				назву
“українізація”.	Головною	метою	українізації, як	одного	з	різновидів

“коренізації”, було завоювання прихильності з боку українського народу до Радянської влади. У зв’язку з цим в Україні впроваджувалась у життя система практичних заходів, спрямована на залучення до державного і громадсько-

політичного життя українців і на цій основі – здійснення політики українізації.

221

Важливе			місце		у	цьому		процесі		належало	ство
україномовних освітніх і наукових закладів,								також	освітніх закладів
інших народів,			що	населяли		Україну,	врахуванню		їх	національних
особливостей, побуту, культури тощо. Все це зумовило небачений злет
української культури, зокрема, бурхливий розвиток науки, літератури і
мистецтва.	Більше			того,	ці	процеси	набрали такого			розмаху, що
викликали		зворотну			реакцію		, центрузгортання			українізації,
започаткування того явища, яке зрештою дістало назву“Розстріляного
відродження” (Ю. Лавриненко).
Виступ		на	тему другого			питання	цього	заняття рекомендуємо
починати	з	аналізу		причин		і передумов		утворення		адміністративно-

командної системи, поступового формування культу особи Сталіна,

утвердження тоталітаризму у державному, партійному та громадському житті. Потім доцільно розкрити особливості цього процесу в Україні,

позиції партійного і державного керівництва республіки у цьому питанні.

	Складовою частиною			означеного процесу в Україні30у-ті роки
була	ліквідація	політики		національного відродження, українізації і
поступове посилення централізації й тоталітарного режиму. Студентам
слід	підкреслити,	що	ця	політика була пов’язана із сталінською
стратегією перетворення			СРСР із федеративної на унітарну державу,

повну ліквідацію автономії України і визначення її статусу як територіально-адміністративного краю.

Із 30-х років в Україні розпочалася кампанія терору, що пройшла

два етапи: 1930-1933 і 1937-1938 рр. При висвітленні репресій першого

етапу важливо підкреслити їх провокаційний , характерповну

безпідставність і надуманість.

Завершуючи розповідь про репресії першого етапу, необхідно підкреслити, що він був своєрідною підготовкою до другого, більш жахливішого етапу політичних чисток в Україні, що почався у1933 р.

(самогубство М. Скрипника та М. Хвильового). Чистки і переслідування

222

набрали масового характеру. Окремо		слід спинитися на подіях 1937-
1938 рр. в	Україні, показати, що її	народ зазнав нової, страшнішої
кампанії нищення людей, у тому числі майже всіх державних і партійних
керівників	України. Водночас	ліквідовується	самоврядування,
посилюється централізація, а з нею і русифікація. Так було зведено
нанівець велику справу національного відродження в Україні.
Студенти, передусім, повинні		з’ясувати об’єктивну	необхідність

індустріалізації для України. Це був новий період у розвитку країни– період технічної реконструкції народного господарства, насамперед,

важкої промисловості. Доцільно з’ясувати, чи закономірним з точки зору майбутнього прогресу було зосередження головної уваги лише на важкій промисловості.

Далі бажано показати шляхи технічної реконструкції народного

господарства України, визначити джерела нагромадження засобів для

індустріалізації, розкрити її особливості в Україні, проілюструвати

конкретними прикладами розгортання будівництва нових і реконструкції

старих підприємств, простежити			історію	будівництва	таких великих
промислових	підприємств,	як	Дніпрогес,	Азовсталь,	Запоріжсталь,
реконструкції	Луганського	паровозобудівного заводу			тощо. Водночас

студентам слід ґрунтовно вивчити негативні наслідки індустріалізації в

Україні, які зумовлювалися, по-перше, авантюристичною сталінською політикою “великого стрибка” і, по-друге, серйозною дискримінацією

політики індустріалізації в Україні з боку центральної влади. Завершити висвітлення цього питання рекомендується аналізом досягнень України у

розвитку промисловості до початку40-х років, підкреслити, що,

незважаючи на трудовий героїзм народу, сталінська індустріалізація призвела до однобокого розвитку, значного відставання інших, не менш важливих галузей народного господарства.

Розкриваючи зміст питання, студенти мають усвідомити, що численні маси населення України до середини 30-х років примусово були

223

переведені

на

шлях

колгоспного

господарювання, не

маючи

у

переважній більшості ні бажання, ні навичок, ні досвіду його ведення.

Щоб зламати опір селянства, державне і партійне керівництво штучно

визначило “важливою державною політикою” ліквідацію куркульства як

класу на основі суцільної колективізації.

При

висвітленні

процесу

ліквідації

куркульства

студентам

слід

показати, по-перше, що заможні селяни в українському селі становили

зовсім невеликий відсоток населення (менше 2%) і, по-друге, що ця політика

здійснювалася значною мірою за рахунок розкуркулення середняків і навіть

бідняків, які не бажали вступати до колгоспів. У цьому контексті логічно

підкреслити

особливу

жорстокість

Сталіна

та

його

оточення

що

українського

селянства.

Досліджуючи процес

колективізації,

треба

чітко

визначити, що адміністративно-репресивні методи її проведення породили

велику кризу в сільському господарстві України, колгоспному будівництві та

стали головною причиною голодомору 1932-1933 рр. Сільське господарство

України було відкинуто назад, за межі 1928 р. і навіть 1913 р. Але навіть і

при цьому

можна

було

уникнути

голоду

та

не

допустити

масово

вимирання

людей.

Сталін

і

його

послідовники

в

Україні

силоміць,

відбираючи хліб у селян, свідомо прирікали їх на голодну смерть.

Висвітлення третього питання слід почати з того, що з перших

днів війни ворог відчув величезну силу народного опору його політиці в

Україні.

Студентам

варто

зосередити

увагу

на

героїчній

боротьбі

українського

народу проти німецько-фашистських окупантів, показати,

що Україна залишалася нескореною. Це виявилося, насамперед, у

широкому розгортанні партизанського руху, підпільних організацій,

масовому русі опору народу України, участь багатьох його представників

у європейському русі Опору. Кажучи про боротьбу в тилу ворога, не

можна

не

згадати

рух

опору з

боку

ОУН

і

створених

нею

загон

Української повстанської армії (УПА). Варто також відзначити працівників тилу в перемозі над ворогом. Продовжуючи питання, слід наголосити на

224