Технологічні аспекти проведення заняття

Система вентиляції забезпечує надходження в приміщення необхідної кількості свіжого повітря і видалення забрудненого. При неякісній вентиляції в шкільних приміщеннях та спортивних спорудах погіршуються фізичні, хімічні та біологічні властивості повітря.

Серед заходів, спрямованих на зменшення забрудненості повітря, велике значення мають забезпечення достатньої об’єму приміщень, гігієнічно обґрунтованого оздоблення стін, оптимального функціонування природної та штучної вентиляції, а також дотримання елементарних правил особистої гігієни, підтримання чистоти тіла, одягу, натільної білизни. Прибирання приміщень повинно бути регулярним та раціональним.

В педагогічній практиці необхідно застосовувати провітрювання приміщення протягом. Слід пам'ятати, що після п'ятихвилинного провітрювання вказаним способом вміст діоксиду вуглецю в повітрі приміщення зменшується до концентрації його з атмосфері (0,4 %). Провітрювання протягом проводить перед початком і після занять, а також під час великих перерв за умови відсутності студентів в аудиторії. Тривалість провітрювання залежить від температури зовнішнього повітря (при мінусових температурах 10-20 хв., при плюсових 30-60 хв)

Завдання 1. Визначення об'єму повітря, необхідного для вентиляції приміщення, за вуглекислотою.

Цей метод використовують у тому випадку, коли в приміщенні якість повітря погіршується тільки внаслідок перебування людей. Визначення об'єму вентиляційного повітря проводять за вуглекислотою, як непрямим показником чистоти повітря в приміщенні. В цьому випадку метою вентиляції є забезпечення вмісту СО2 у кількості, що не перевищує норму (0,1%). Повітря населених людьми приміщень вважається чистим, якщо концентрація CO2 не перевищує гранично допустимих концентрацій – 0,07% по Петенкоферу або 0,1% по Флюге.

Розрахунок проводять за формулою :

де,

V — необхідний об'єм повітря, м³/год;

К — кількість вуглекислоти, видихувана дорослою людиною при легкій фізичній роботі протягом години (л) 22,6 л (в середньому відповідає віку людини);

р — допустима концентрація вуглекислоти в повітрі приміщення (%) 1%;

g — середній вміст вуглекислоти в атмосферному повітрі (%) 0,4%.

1,2 — тривалість заняття (для зручності можна записувати 1,2 год)

Результати розрахунку виражають об’єм повітря необхідний для однієї людини. Щоб розрахувати об’єм повітря для групи (V загал.) потрібно:

Vзагал. = V *n , де

V — необхідний об'єм повітря, м³/год;

n — кількість осіб.

Знаючи реальний вміст вуглекислоти в повітрі можна визначити об'єм вентиляції і порівняти з необхідним для підтримки нормального значення (0,1%).

Завдання 2. Визначення необхідної кратності повітрообміну

При оцінці ефективності діючої вентиляції приміщенні визначають необхідну кратність обміну повітря.

Кратність повітрообміну — це величина, що показує, скільки разів за годину повітря в цьому приміщенні обмінюється на зовнішнє. Існують два способи розрахунку цього показника залежно від виду вентиляції (природна і штучна).

Необхідну кратність обміну повітря (S) при природній вентиляції обчислюють за допомогою показника площі вентиляційного отвору (а) поділеного на повітряний куб (V люд.)

S = а / V люд.

Повітряний куб (V люд.) — об’єм приміщення (м³), що припадає на одну людину. Він визначається за формулою:

V люд = V прим. / n , де

V прим. — об’єм приміщення (м³);

n — кількість осіб в приміщенні.

Для навчальних приміщень повітряний куб (V люд.) повинен становити 20-25 м³, для спортивних залів — 30 м³.

Необхідна кратність обміну повітря не повинна перевищувати гігієнічних норм зазначених в таблиці.