1.2. Вплив молодіжних субкультур на формування особистості в підлітковому віці

У субкультурі реалізується одна з основних потреб учнів - вибудовування образу «Я». Вплив субкультури пов'язано з трансляцією певного привабливого для підлітків та молоді субкультурного образу, привласнення тільки зовнішньої форми підміняє часто ціннісне самовизначення старшокласника. Аналіз соціологічної, культурологічної та психологічної літератури дає підставу в якості важливого елемента неофіційних субкультур виділити соціокультурні контексти: «радикально-силовий» (скінхеди, футбольні фанати), «ліберальний» (хіпі, рольовики), «радикально-протестний» (панки) та інші . Тут можна говорити про наявність резонансу між станом людини і соціокультурним контекстом субкультури, який допомагає людині справитися з внутрішнім конфліктом або знайти пояснення свого стану. Так емоційна неврівноваженість, схильність до агресії резонують з радикально-силовим контекстом субкультур.

Як показує аналіз наукової літератури, вплив неофіційною юнацької субкультури забезпечує компенсацію негативного ставлення до себе, низького рівня самоповаги, неприйняття образу власного тіла (невідповідності зовнішнього вигляду еталонам маскулінності і фемінімності). Компенсація відбувається завдяки крайнього перебільшення і міфологізації свою несхожість, винятковості. Субкультура виступає також як форма самопред'явленія людини на культурно-естетичному рівні, коли людині подобається, перш за все, музика, одяг і т.д.

Емоційна привабливість «неформального» (іншого, відмінного від насаджуваного дорослими) стилю життя нерідко знижує значущість цілеспрямованої діяльності (навчання, хобі), сприяє розмивання життєвих перспектив. Передумовами до таких обставин є академічна неуспішність у школі. Дана проблема виникає також у зв'язку з відсутністю у вихованця досвіду саморозуміння і самовизначення.

Крім цього, у старшокласників - представників неофіційних юнацьких субкультур виникають ускладнення у взаєминах з дорослими і однолітками, що викликаються як провокуючим іміджем, так і некомпетентністю у спілкуванні. Неузгодженості у сфері спілкування, посилюються після того, як школяр починає пред'являти себе як представник субкультури.

Субкультура найчастіше визначається через групу, що є носієм даної локальної культури, Перебування в субкультурі здатне блокувати самостійність людини, викликати поведінку «веденого» і таким чином виступати для молодої людини або дівчини психологічним захистом.

Поряд з джерелом впливу юнацької субкультури можна умовно виділити три імовірнісних наслідки для соціалізації:

- Позитивна тенденція (освоєння соціальних ролей в групі однолітків, соціальне і культурне самовизначення на основі соціальних проб і експериментування),

- Соціально-негативна (наркотизація, прийняття ідеології націоналізму, екстремізму, прилучення до кримінального способу життя),

- Індивідуально-негативна (мораторій на соціальне і культурне самовизначення, самовиправдання інфантилізму та ескапізму - «втечі» від соціальної реальності).

Актуальність дослідження соціально-педагогічної допомоги старшим школярам - представникам юнацьких субкультур обумовлена ​​низкою взаємодоповнюючих обставин.

По-перше, юнацькі субкультури стали одним з істотних факторів соціалізації міських школярів. Дані соціологічних досліджень підтверджують, що значна частина учнів старших класів ідентифікує себе з тією чи іншою субкультурою, і певну кількість старших школярів відчуває на собі її відчутний вплив.

У той же час вплив на учнів ряду неофіційних юнацьких культур таїть в собі небезпеку соціальні, так як одні субкультури транслюють ідеї екстремізму, расової та національної дискримінації, інші - проповідують кримінальний спосіб життя, треті - пропагують вживання психоактивних речовин і т.д. Дані субкультури створюють ризик для соціалізації учнівської молоді. Представники таких субкультур досить часто виходять за рамки встановлених правил, здійснюють ексцентричні вчинки.

У зв'язку з цим реакція офіційних органів влади, громадськості, педагогів навіть на звичайні прояви юнацької субкультури часто буває вкрай жорсткою. Нерідко у вихователів, вчителів виникають сильні негативні емоції, що перешкоджають самовизначення і побудови конструктивної взаємодії з представниками юнацьких субкультур. Крім того, педагоги, змушені щодня мати справу з учнями, які яскраво демонструють субкультурну приналежність, в більшості випадків позбавлені чітких орієнтирів при конструюванні професійної діяльності.

З вище наведених доводів слід, що сучасна соціально-педагогічна практика потребує виховних технологіях, що забезпечують свободу вибору школяра в просторі впливу різноманітних культур, що дозволяють здійснювати моральну підтримку у ситуаціях численних культурних інтервенцій, спрямованих на особистість з боку як агентів субкультур, так і суб'єктів соціального , сімейного і конфесійного виховання.

По-друге, необхідність допомоги школярам представникам юнацьких субкультур усвідомлюється досить давно. Досить широко поширені в нашій країні різні за масштабом рок-фестивалі («Прорив», «Вікна Відкрий!», «Навала», «Крила» та інші), що є для юнаків і дівчат майданчиками самовираження у сфері субкультури. У діяльності Подільського клубу старшокласників кілька років тому з'явилася така собі нова форма роботи, як фестиваль молодіжної культури «Стріт-Вей», де підлітки мають можливість танцювати брейк-данс офіційно, «на великій сцені», кататися на роликах і малювати графіті. Зокрема, робота з представниками неофіційних юнацьких субкультур здійснюється в таких формах, як формування «вуличних майданчиків» для пред'явлення підлітками себе як представників субкультур у м. Одесі (досвід роботи М. Б. Кордонський). У той же час, цілісного осмислення вітчизняної практики соціального виховання старшокласників у даному контексті не проводилося, незважаючи на наявність відповідного досвіду.

По-третє, вивчення субкультур - відносно нове, але активно розвивається напрямок у вітчизняних гуманітарних науках. За останні два десятки років з цієї тематики було захищено близько сорока дисертацій, найбільш численними є дослідження молодіжної субкультури, що розкривають соціально-філософські, естетичні, соціологічні, лінгвокультурологічні, соціально-управлінські, соціально-психологічні аспекти даного феномену. Вивчено також окремі різновиди молодіжних субкультур, взаємодія молодіжних субкультур із соціальними інститутами і формами суспільної свідомості, регіональні характеристики субкультурної диференціації молоді.

Одним з відправних моментів теоретичного обгрунтування соціально-педагогічної взаємодії суб'єктів виховання з представниками юнацьких субкультур є концепція педагогіки соціальної роботи (В. Г. Бочарова, Б. П. Бітінас), де соціальне виховання трактується як педагогічно орієнтована і доцільна система громадської допомоги, необхідна підростаючому поколінню в період його включення в соціальне життя.