6. Призначення та побудова геоінформаційних систем

ГІС (слайд 26) - комп'ютерна система, що забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних. У вузькому смислі – це цифрові карти місцевості та ПЗ управління.

Необхідність удосконалення інформаційних систем прийняття рішень викликала розвиток та впровадження геоінформаційних ресурсів. В Україні одним з важливих кроків у цьому напрямку стало створення Урядової інформаційно-аналітичної системи по надзвичайних ситуаціях (УІАС НС). Її основними замовниками є Кабінет Міністрів України і Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій (МНС).

Система створена для забезпечення міжвідомчої інформаційної взаємодії та аналітичної підтримки прийняття рішень на основі сучасних методів просторового аналізу, моделювання розвитку надзвичайних ситуацій і прогнозування їхніх наслідків.

Рис. 9. Варіанти аналізу і представлення просторової інформації.

Виходячи з виконуваних функцій, інформаційну структуру ГІС можна представити у вигляді трьох блоків: збору даних, аналітичний, підтримки управлінських рішень (Рис.10)- (слайд 27).

Рис. 10. Структура геоінформаційної складової УІАС.

Блок збору даних - відповідає за оперативне одержання і систематизацію даних з метою їхньої необхідної організації для наступного аналізу.

Блок збору даних УІАС НС одержує й обробляє інформацію від ряду структур і відомств: МНС (БД повідомлень про надзвичайні ситуації); Український Гідрометцентр (БД гідрометеорологічної інформації); Міжвідомчий центр електронної картографії (МЦЕК), м. Харків (фонд електронних тематичних карт території України); ін-т Мікрографії, м. Харків (БД "Загальнодержавний реєстр потенційно небезпечних об'єктів") і т.д.

Аналітичний блок - забезпечує аналіз вихідних даних і одержання якісно нової результуючої інформації у формі, оптимальної для підготовки управлінських рішень.

Вибір алгоритму прогнозування просторового розвитку й оцінки наслідків ЧС значною мірою визначається детальністю і повнотою інформації про об'єкт досліджень і його оточення. Досвід робіт зі створення Прогнозно-моделюючих комплексів прогнозування й оцінки наслідків надзвичайних ситуацій (ПМК НС), як аналітичної складової УІАС НС, допомагає виділити кілька типових проблем, що виникають при створенні загальної геоінформаційної інфраструктури.

Блок підтримки управлінських рішень - вибір оптимального рішення з декількох конкуруючих варіантів, підготовлених і візуалізованих у блоці обробки й аналізу даних.

Як приклад застосування ГІС на етапі прийняття рішень, на рис. 11 (слайд 28) приведена візуальна оцінка прогнозованої зони затоплення в заплаві р. Боржава (Закарпаття, Україна). Зона затоплення отримана за даними прогнозування в ПМК НС.

Рис. 11. Прогнозна зона затоплення в заплаві р. Боржава.

ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ГІС (слайд 29)

Легітимність методичної бази Методики й алгоритми обробки даних за прогнозом НС повинні бути сертифіковані і затверджені уповноваженими органами. Однак нормативний дефіцит в області геоінформатики істотно ускладнює рішення цієї задачі.

Достатність (повнота) вихідних даних (фактор забезпеченості аналітичних систем вихідними даними)

За даними Геологічної Служби США, тільки на території штату Північна Дакота, що регулярно страждає від паводкового затоплення, задіяно близько 6000 автоматизованих станцій комплексних гідрометеорологічних спостережень. Для порівняння, на території Закарпатської області (вона на порядок менше по площі, але на ній проживає вдвічі більше людей) знаходиться всього 8 метеостанцій, 2 автоматизованих і 36 неавтоматизованих гідропостів, зв'язок з якими під час розвитку екстремальних гідрометеорологічних ситуацій, як показує практика, ненадійна. Тобто, якість інформації, реально доступної по території України в період розвитку НС, робить неефективним, наприклад, застосування таких визнаних у світі комплексів гідрологічного моделювання.

ВИСНОВКИ

Таким чином, розглянуті історичні етапи впровадження телекомунікаційних мереж, визначені основи організації єдиної національної мережі зв’язку України та перспективи розвитку цифрової телекомунікаційної систем МНС України.