4. Оцінка обстановки у надзвичайній ситуації на потенційно небезпечних об’єктах

Потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

Оцінка обстановки – це порядок визначення ступеню ураженості об’єкта чи території, можливих об’ємів завданих збитків та вплив вторинних факторів на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт ( РіНР) у осередку ураження від надзвичайних ситуацій (НС).

Оцінка обстановки може бути – наземна, надводна, повітряна, підземна.

Загальна оцінка обстановки визначає:

1. Характер і об’єм руйнувань, пошкодження, нанесення збитків і втрат;

2. Види аварійно-рятувальних робіт та їх можливий об’єм;

3. Радіаційну, хімічну, інженерну, пожежну та інші обстановки та їх вплив на виконання завдань;

4. Найбільш доцільні напрямки висування і введення сил ЦЗ у вогнище чи на територію ураження;

5. Місце розташування, стан і забезпеченість сил ЦЗ та їх можливості по виконанню завдань;

6. Вплив вторинних факторів ураження; погоди, пори року і доби, характер місцевості.

Оцінка радіаційної обстановки, передбачає:

• визначення та нанесення на карту-схему зон радіаційного забруднення або рівнів радіації в окремих точках місцевості;

• визначення умов перебування людей на забрудненій території та їх захищеності;

Оцінка хімічної обстановки, передбачає:

• визначення границі (меж) осередків хімічного ураження, площі зон зараження і типу СДОР (сильнодіючої отруйної речовини);

• визначення глибини поширення зараженого повітря;

• визначення стійкості СДОР на місцевості і техніці та часу перебування людей в засобах захисту;

• визначення ймовірних втрат робітників, службовців, населення тощо, у осередках хімічного ураження.

Оцінка інженерної обстановки, передбачає:

• визначення місць знаходження захисних споруд та проїзди до них;

• визначення ступеня руйнування будинків, захисних споруд, тощо;

• визначення можливості проїздів до об’єктів народного господарства та захисних споруд, де можуть перебувати люди;

• визначення можливої кількості людей в завалених захисних спорудах;

• визначення аварії на комунально – енергетичних мережах та можливості їх впливу на людей вторинних факторів ураження (ел. струм, газ);

• визначення орієнтовних обсягів рятувальних та інших невідкладних робіт ( РіНР) в осередках ураження.

9