- •Державний стандарт україни __________________________________________________________________
- •Формуляр-зразок вимоги до побудови
- •Державний стандарт україни __________________________________________________________________
- •Формуляр-зразок вимоги до побудови
- •3 Визначення
- •3.4 Бланк (офіційного) документа – стандартний аркуш паперу з відтвореною на ньому інформацією документа і місцем, відведеним для змінної (дсту 2732).
- •5.4 Вимоги до робочої площі
5.4 Вимоги до робочої площі
5.4.1 Робочу площу поділяють на графи.
Графи формуляра-зразка, які встановлюють уніфіковану структуру документа, розміщують у межах основних частин формуляра-зразка. Основні частини формуляра-зразка визначаються діапазоном використовуваних горизонтальних ліній конструкційної сітки, відповідно до таблиці 2.
Формат паперу |
Діапазон горизонтальних ліній конструкційної сітки. використовуваних в основних частинах формуляра-зразка відповідних форматів |
|
| ||
заголовна частина
|
змістовна частина
|
оформлювальна частина;
|
| ||
АЗ |
0—16 |
16—85 |
85—94 | ||
АЗL |
0—12 |
12-58 |
58-65 | ||
А4 |
0—16 |
16—58 |
58—65 | ||
А4L |
0—12 |
12—38 |
38—45 | ||
А5 |
0—12 |
12—38 |
38-45 | ||
А5L |
0—8 |
8—25 |
25—30 | ||
А6 |
0—6 |
6—17 |
17-20 |
Примітка. З метою забезпечення раціонального використання паперу дозволяється змінювати діапазон використовуваних горизонтальних ліній конструкційної сітки у заголовній та змістовій частинах формуляра-зразка
5.4.3 Робочі площі формуляра-зразка встановлюють межі розташування визначеної номенклатури реквізитів і позначаються координатами верхньої лівої і нижньої правої чаруНок конструкційної сітки, між якими ставиться знак «—».
Чарунка конструкційної сітки є полем для розміщення одного знака реквізиту документа разом із пробілом. Координати чарунки визначаються номерами нижньої та лівої вертикальної лінії конструкційної сітки, що обмежують чарунку, поміж номерами ставиться крапка.
У межах заголовної частини формуляра-зразка встановлюють дві графи:
— графа 1 — для розташування назв реквізитів заголовної частини документа;
— графа 2 — для розташування кодових позначень реквізитів заголовної частини документа.
Реквізити заголовної частини документа рекомендується розміщувати відповідно д0 таблиці 3.
Формат паперу |
Межі розміщення граф | |
1 |
2 | |
А3 |
1.0-16.92 |
1.93-16.102 |
А3L |
1.0-12.139 |
1.140-12.149 |
A4 |
1.0-16.58 |
1.59-16.68 |
A4L |
1.0-12.92 |
1.93-12.102 |
A5 |
1.0-12.34 |
1.35-12.44 |
A5L |
1.0-8.58 |
1.59-8.68 |
A6 |
1.0-8.34 |
1.35-6.44 |
ДСТУ 3844-99
ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ ФОРМ ДОКУМЕНТІВ
6.1 Робоча площа частіше за інші містить графи з постійними реквізитами:
— назва форми за ДКУД;
код форми за ДКУД;
назва організації-видавця документа за ЄДРПОУ;
код організації-видавця документа за ЄДРПОУ;
дата;
постійні реквізити для цього типу документа;
підпис.
6.2 Склад додаткових реквізитів формуляра-зразка визначається у нормативних документах, розроблених або узгоджених з міністерствами (відомствами)-розробниками відповідних уніфікованих форм документів.
До числа додаткових реквізитів формуляра-зразка рекомендується долучати:
адресу організації-видавця документа;
назву одержувача документа;
періодичність подання документа та/або строк його подання;
гриф затвердження форми документа.
У графі 1 формуляра-зразка розміщують реквізити, що ідентифікують конкретний документ, з обов'язковим додаванням реквізитів «Назва форми», «Назва організації-видзвия документа», а також визначають робочі площі для розміщення змінних реквізитів заголовної частини документа.
6.4У графі 2 розміщують реквізити «Код форми» за ДК 010, «Код організації-видавця документа» за ЄДРПОУ, кодові позначення реквізитів заголовної частини документа та позначення використаних класифікаторів. Першим розміщують код форми документа, потім позначення класифікаторів. Для позначення класифікаторів використовують їхню абревіатуру.
6.5 У змістовній частині формуляра-зразка розміщують постійні реквізити сукупності проектованих форм, установлюють робочі площі, призначені для розміщення реквізитів змістовної частини документа, враховуючи межі встановлених граф.
Реквізити змістовної частини документа слід розміщати на лицьовому, а в разі необхідності і на зворотному боцгаркуша, при цьому встановлений для оформлювальної частини діапазон горизонтальних ліній конструкційної сітки використовується на останній сторінці документа.
В оформлювальній частині формуляра-зразка розміщують реквізити, які забезпечують надання документам юридичної сили з обов'язковим додаванням реквізитів «Дата документа» та «Підпис». Ці реквізити та вимоги до їхнього розміщення визначають міністерства (відомства)- розробники уніфікованої системи документації.
ВИМОГИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ УНІФІКОВАНИХ ФОРМ ДОКУМЕНТІ
7.1 Уніфіковані форми документів, як правило, розроблюють і доповнюють у разі вико- риотання нових показників для вирішення задач управління.
Показники у різних уніфікованих формах документів не повинні дублюватися.
Реквізити уніфікованих форм документів розміщують на основі формуляра-зразка, відповідно до вимог розділу 6 цього документа.
Реквізити уніфікованих форм документів розміщують з урахуванням раціонального використання обох боків аркушів паперу для форм документів, бланки яких виготовляють друкарським способом. Друга та наступні сторінки повинні бути пронумеровані. Номери друкують посередині верхнього берега аркуша.
ДСТУ 3844-99
7.5 Постійні реквізити уніфікованих фоом документів повинні передувати змінним реквізитам уніфікованих фоом документів
7.6 Скорочення слів в уніфікованих формах документів повинні відповідати вимогам КНД 50-054.
7.7 Змістовну частину уніфікованої форми документа слід оформлювати згідно з ДСТУ 1.5
ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ БЛАНКІВ
Бланки уніфікованих форм документів виготовляють друкарським способом, засобами оперативної поліграфії або комп’ютерної техніки.
Бланки повинні бути виготовлені відповідно до затвердженої уніфікованої форми документа у масштабі 1:1.
Бланки уніфікованих форм документів повинні друкуватися фарбою одного кольору, як правило, на білому папері.
У разі виготовлення бланків уніфікованих форм документів засобами оперативної поліграфії розміри друкарських шрифтів повинні забезпечувати виконання вимог відповідного формуляра-зразка і визначатися за погодженням організації-розробника уніфікованої форми документа з організацією, що безпосередньо виготовляє бланк документа.
Відхилення розмірів бланків, граф не повинні перевищувати 1 мм від розмірів, які встановлені формою документа.