2 Епізод

Звучить українська «Полька»…Сидятьматір і донька.

Донька: А я кажу, що не піду я за ньогозаміж!

Мати: Підеш!

Донька:Не піду!

Мати: Я кому сказала, щопідеш!

Донька: Ну матінко, ну невже Ви не розумієте, що не люблю я його.

Мати: Та чому не любиш, моя пташко?

Донька:Бо…Бо…Бо…В ньогоніскартоплею!

Мати: Дурненька моя. Та хіба ж є різниця, якийніс? Головне, абилюдинабула хороша. А він увесь такийладний, добрячий, сердечний, душевний. Бідномудопоможе, жінкам воду донесе до хатини, дров нарубає, якщо треба. Він сам навітькуліш варить.

Донька:Цетільки перед Вами вінсердечний і душевний, а насправді, самозакоханий, пихатий і гордийіндик! І кулішйому варила йогобабця. А він – брехло!

Мати: Та чомути так думаєш?

Донька:Бо я цебачу.

Мати: Цікаво, де ж тицепобачила?

Донька: А от побачила і все. Не піду я за нього. Не любить він мене. Не хочу бути все життяйому наймичкою! Не на ту напали!

Мати: Не на ту напали…Не на ту напали…Ви подивіться, які ми дорослі стали! То, можливо, в тебе є краща кандидатура? Можевже є жених є?

Донька:Мамо, ну Ви ж знаєте, щонемає. Навіщо сердитесь? Я ж вся у роботі та у роботі.

Виходитьсестра.

Сестра: О це так. Типостійно у роботі. Скажи-но мені, сестро, тихоч колись відпочиваєш?

Донька:Я тебе скількиразівказала, що не можнапідслуховувати?...Зараз он вуха в окропіпомию, будеш знати мені, як вередувати.

Сестра:Які ми грізні! А я, міжіншим, не ти.

Донька:Що?

Сестра: До мене зараз прийдуть подруги і ми будемоворожити на судженого.

Мати: То може вам якого борщу зварити? Чиварениківналіпити?

Разом ( сестри):Мамо, Ви що, якого борщу?

Мати: Ну як якого, зі шкварками, зо сметаною. Добренького…Солоденького…З печі…Аж пальціповідкушуєте.

Сестра: Яка сметана? Вона жирна. І шкварки. Там олії купа. В мене дієта.

Донька: Так, Мамо, краще не робіть. Бовищо ж, хочете, щоб до неїзамістьсудженогодієтологприпхався?

Сестра: Ха-ха-ха…Смішно. Смішно. Не має в нас на селі таких. А хто б був, то таївся б десь на горі. Його б з тими шкварками до борщу пустили.

Мати: Які ж ви в мене обидвірозумні. То коли дівчатаприйдуть?

Сестра: З хвилини на хвилину. До речі, в мене є новина. Галька наша заміжвиходить.

Мати: Яка Галька?

Сестра: Тая, що в кутку живе. Щетато в неївласник шинку.

Мати: А за кого виходить, не знаєш?

Сестра: Та кажуть, якийсьпольський шляхтич. Пам`ятаєш, до нас у село вліткуприїжджав до Ганькисвататись?

Донька: А ти казала, хороший, люблячий. Онде…Поїхав і вжеіншунадибав. Сердечний, добрячий? Та такий, як і усі.

Мати: А ти не засмучуйся! Сідай он краще з дівчатами, та й поворожи.

Донька: Та мені по цимбалах. Хороша ідея. Де там твоїдівчата?!

Заходять іншідівчата.

Мати: Яка я рада вас всіхбачити. Такімолоденькі, гарненькі. Щіщкирум`яні. Личкабіленькі. Зачіски у всіхтакі. А я вас щемалесенькимипам*ятаю. Їстищось будете?

Сестра:Мамо.

Донька: Ну що Ви розпочинаєте?

Мати: Добре, тоді не заважатиму вам. Як то кажуть, в добру путь.

Донька:Дякую, мамо.

Люська: Ну що, розпочнемо?

Всі разом:Суджений-ряджений, прийди до мене. Суджений-ряджений, покажись мені. Суджений-рядженийзахиталисьверби. Суджений-ряджений не гори в огні.

Лунаєгрім.

Виходить Ваня і виводитьконкурсантів. ( оглядається навколо , не може зрозуміти де він, розглядає піч, образ, дідуха, дивиться на одяг дівчат).

Ваня:Я нічого не розумію, куди ми потрапили? Все навколо таке не звичне, старовинне і дівчата загадково вбранні, і дивляться на мене якось чудакувато….ми мали з хлопцями іти на конкурс « Пан школи - 2015», але тут щось зашуміло, задзвеніло( звук віхоли та різдв. дзвоників)….нічого не розумію…..щож робити? Як вияснити все? Познайомлюсь з дівчатами , порозмовляємо, - там гляди вся інформація і вийде на зовні…тим паче вони ще й симпатичні.

Доброго вечора шановні красуні, судженихвикликали?

Мовчать( заклякли),дивляться на Ваню. За ним виходять конкурсанти

Ваня:Доброго вечора , кажу, судженихвикликали?

Мовчать.

Ваня:( до глядача)- Дивні якісь…. Цікаво вони мене не чують, чи не розуміють? Може щось з привітанням не так…….. а в мене -------------------на голові, забув зняти….може по етикету то для них головне? Спробую ще раз.

• Доброго вечора, чарівні панянки! ( знімає кепку і робить поклон, за ним кланяються конкурсанти)

Донька:Нічогособі. А хтоце?

Сестра: Гарнітаківсі. Чур мійотой справа.

Донька:Почекайте, то хтоце?

Ваня:Цеучасникишкільного конкурсу «Містершколи»

Сестра:Містер…Слово то яке. Інозьомне…

Ваня :Цікаво, а де організатори конкурсу? Вони нам обіцяли незабутні враження і шаленні емоції……але ж не на стільки….То де вони?

Дівчата знову мовчать.

Ваня :Інформацію від них отримати важко, не те що наші дівчата, ну все роз базікають, навіть якщо дуже попросити зберегти тайну. Добре….поставимо питання інакше…. А яка подія сьогодні зібрала вас разом?

Сестра:Подія……

Донька:Щось якісь в вас дуже загадкові слова……а давайте познайомимося, бо на наших українських вечорницях чужим парубкам не місце, якщо ми не будемо знайомі, то як хлопці будуть боротися за прихильність дівчат

Ваня: Прихильність дівчат??? А мали боротися в конкурсі за прихильність журі, та глядацької зали, хоча дівчата файні і за їх прихильність ми також поборемося. Так?

Хлопці( разом): Так:

Донька: А цецікаво. Давайте подивимось?

Розпочинається конкурс «Візитка». Дівчатастоятимутьпо заднікусцени і роблятьвигляд, нібиобговорюють кожного з них, по тихеньку виходять за куліси переодягатися.