Зміст

Вступ

2. Розробка структурної схеми БД

1.1 Змістовна постановка задачі

1.2 Схема даних програми

2. Розробка універсального відношення

3. Розробка ER-моделі предметної області

4. Проектування нормалізованих відношень

4.1 Одержання початкових відношень по методу “суть – зв’язок

4.2 Нормалізація відношень

5. Реалізація вихідних форм та запитів

5.1 Аналіз розроблених запитів

5.2 Розробка вихідних форм

1. Розробка програмного забезпечення СУБД

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

База даних - це сукупність взаємозв'язаних даних, що зберігаються разом. Основними та невід'ємними властивостями бази даних є такі:

- для даних допускається така мінімальна надлишковість, яка сприяє їх оптимальному використанню в одному чи кількох застосуваннях;

- незалежність даних від програм;

- для пошуку та модифікації даних використовуються спільні механізми;

- як правило, у складі бази даних існують засоби для підтримки її цілісності та захисту від неавторизованого доступу.

Актуальність теми. Сьогодні бази даних є потужним і зручним способом зберігання і користування інформацією. Вони необхідні у величезній кількості установ, організацій, підприємств для ведення поточних справ. Важливість баз даних важко переоцінити. Тому вони належать до пріоритетного напрямку розвитку програмних продуктів і займають значне місце на ринку прикладних пакетів, а на їх розробку витрачаються шалені гроші. Отже бази даних – це актуально і своєчасно.

Для зручної роботи з базами даних використовують системи керування базами даних (СУБД). Вони у даний час знаходять застосування практично у всіх областях економіки, науки і виробництва. Найбільш широке поширення вони одержали після появи персональних комп'ютерів. Недарма одне з основних вимог, пропонованих до програмного забезпечення персональних комп'ютерів, - це максимальна зручність у роботі. Головною відмінною рисою сучасних систем управління базами данних є простота їхнього використання. Звичайно, дуже зручно завжди мати під рукою необхідну інформацію, тим більше що нагромадити її в базі даних не складніше, ніж віддрукувати на звичайній друкарській машинці. При цьому всі дані зберігаються в досить компактній формі. Але саме істотне полягає в тому, що пошук необхідних записів відбувається в лічені секунди і їхній можна відразу вивести на друк, щоб одержати стандартну чи довідку звітний документ. Розробники прагнуть створювати програми, з якими може мати справу будь-яка людина, що навіть не пройшла спеціальної підготовки по програмуванню.

Обьект - теоретико методологічні аспекти функцівання бази даних

Предмет- розробити систему управління базою даних бібліотеки

Методи дослідження- порівняльний , аналітичний , статистичний , технологічний.

(пару речень про базу даних)

(Теорію на 10 страниц)

2. Розробка структурної схеми Бази Даних

2.1 Змістовна постановка задачі

У даному курсовому проекті повина бути розроблена система управління базою даних бібліотеки в середовищі Access. У базі даних міститься інформація про книги, а також інформація про читача.

Інформація про книги та читачів міститься в дев’яти таблицях:

• Жанри книг;

• Картки читачів «Комп’ютери та інтернет»;

• Картки читачів «Наукова література»;

• Картки читачів «Довідкова література»;

• Картки читачів «Ділова література»;

• Жанр «Наукова література»;

• Жанр «Довідкова література»;

• Жанр «Ділова література»;

Вихідна інформація, тобто довідка про книги, що подається у вигляді п’яти запитів, одинадцяти форм та двох звітів.

2.2 Схема даних програми

Щоб розробити базу данних необхідно спочатку скласти таблицю, в яку занести усі необхідні нам дані : номер, категорія літератури, назва книги, дата отримання, ПІБ читача, рік народження, адреса, номер телефонна, код книги, автор, рік друку, язик книги, кількість сторінок, видавник, зображення.

Отримано декілька таблиць, назви яких приведені в попередньому пункті.

Рисунок 1.1 – Розробка таблиць БД

Найчастіше структуру таблиць створюють командою Конструктор таблиць. Користувач у цьому випадку задає:

- назви полів методом введення назви;

- тип даних методом вибору типу з запропонованого списку;

- описи, які є необов'язковими;

- додаткові властивості (характеристики) полів (лише у разі потреби) методом заповнення таблиці властивостей:

а) довжину поля;

б) значення за замовчуванням;

в) умови на значення, яке вводитимуть;

г) формат поля;

д) індексованість поля тощо.

Далі необхідно зв’язати отримані таблиці, обрати ключове поле. Для такого зв'язку(його називають реляційним) вибираємо поля, в яких значення не повторюються, наприклад, числове поле типу лічильник, поле з персональними номерами виду продукції тощо (поле з назвою продукції не підходить, бо в БД можуть бути однакові назви продукції). У Конструкторі таблиці такому полю присвоюють ключ (командою з головного меню Вправка  Ключове поле або командою з контекстного меню поля).

Записи з таблиці, що мають ключове поле, подаються на екран, відразу впорядковані за зростанням значень ключового поля.

На рисунках 1.2, …, 1.4 зображено конструктори таблиці, в яких описано поля та їх типи,а також ключове поле, по якому будуть з’єднані наші таблиці.

Рисунок 1.2 – Перелік категорій літератури

Рисунок 1.3 – Інформація про читача

Поля даної таблиці однакові в усіх таблиць даної категорії.

Рисунок 1.4 – Інформація про книгу

Приклад задання ключового поля наведено на рисунку 1.5.

Рисунок 1.5 – Приклад задання ключового поля

Задавши ключове поле хоча б в одній таблиці, налагоджуємо зв'язки між таблицями командою Сервіс  Схема даних. У вікно Схема даних вставляємо потрібні таблиці, а зв'язок налагоджуємо методом перетягування і накладання назви поля з однієї таблиці на назву поля іншої.

Рисунок 1.7 – Створення схеми даних

2. Розробка універсального відношення

Провівши аналіз предметної області, визначимо атрибути, які необхідно ввести в універсальне відношення. До них віднесемо:

а) жанри літератури:

1) номер;

2) категорія літератури;

б) картки читачів:

1) назва книги;

2) дата отримання;

3) ПІБ читача;

4) рік народження;

5) адреса;

6) номер телефонна;

в) жанр літератури:

1) код книги;

2) автор;

3) рік друку;

4) язик книги;

5) кількість сторінок;

6) видавник;

7) зображення.

Отже, cпроектоване універсальне відношення матиме наступний вигляд:

R (номер, категорія_літератури, назва_книги, дата_отримання, П_І_Б_читача, рік_народження, адреса, номер_телефонна, код_книги, автор, рік_друку, язик_книги, кількість_сторінок, видавник, зображення).

Кожен інформаційний об'єкт характеризується певним набором атрибутів (властивостей)[2]. Перелік цих атрибутів для даного об’єкта представлений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Перелік атрибутів для формування універсального відношення бази даних вузу (підсистема “Бібліотека”)

Назва атрибуту	Ім’я поля	Коментар
№ номер продукції	№	унікальне
категорія_літератури	Категорія літератури	унікальне
назва_книги	Назва книги	може повторюватись
дата_отримання	Дата отримання	може повторюватись
П_І_Б_читача	Прізвище	може повторюватись
	Ім’я
	Побатькові
рік_народження	Рік народження	може повторюватись
Адреса	адреса	може повторюватись
код_книги	Код книги	унікальне
Автор	автор	може повторюватись
рік_друку	Рік друку	може повторюватись
мова_книги	мова_книги	може повторюватись
кількість_сторінок	Кількість сторінок	може повторюватись
Видавник	видавник	може повторюватись
Зображення	зображення	унікальне

3. Розробка ЕR-моделі предметної області.

ER-модель (entіty-relatіonshіp model) базується на важливості інформації про об’єкт дослідження і призначена для логічного представлення даних – вона визначає дані в контексті їх взаємозв’язків з іншими даними. Фактично, на основі даної моделі можуть бути побудовані і такі, як ієрархічна, мережева, реляційна моделі.

Під сутністю ЕR-моделі слід розуміти об’єкт, який може бути ідентифікований деяким способом, що відрізняє його від інших об’єктів (наприклад, людина). Будь-яка сутність складається з множини атрибутів, які описують властивості всіх об’єктів, що належать до даної сутності [3].

В данному проекті сутностями є такі об'єкти: жанри книг, картки читачів, жанри літератури.

Характеристики зв’язків предметної області можна представити за допомогою ER-моделей. Зв'язок в рамках ER-моделі представляє собою деяку асоціацію, встановлену, як мінімум між двома сутностями [4]. Це можна побачити на рисунках нижче.

Рисунок 3.1– ER-діаграма сутностей «Жанри книг» і «Жанри літератури»

Рисунок 3.2 – ER-діаграма сутностей «Жанри літератури» і «Картки читачів»

Аналізуючи наведені ER-моделі, можна описати характеристику зв’язків предметної області „Бібліотека” і побудувати результуючу ER-модель.

Таблиця 3.1 - Характеристика зв’язків предметної області

Суть 1	Суть 2	Тип зв’язку	Ім’я зв’язку	Тип належності
Жанри книг	Картки читачів	1:1	Можуть підлягати	не обов.;не обов.
Жанри літератури	Картки читачів	1:1	Має	не обов.; обов.