4.2 Нормалізація відношень
При розробці реляційної бази даних виникає необхідність проектування її оптимальної схеми, яка б включала певну кількість та тип атрибутів однієї або кількох таблиць, при цьому сукупність атрибутів має бути такою, яка б зводила до мінімуму дублювання даних, а також спрощувала процедури їх обробку та оновлення. Для досягнення даної мети був запропонований спеціальний апарат нормалізації початкових відношень. В результаті його використання будь-яка початкова таблиця може бути приведена до першої, другої, третьої форм. В процесі можуть виникнути нові таблиць [6].
Розглянемо теореми про нормалізацію відношень.
Теорема 1: якщо початкові відношення містять один або кілька складних атрибутів, то воно буде вважатися нормалізованим до першої нормальної форми, якщо в результаті цього перетворення всі його атрибути стануть простими.
Теорема 2: відношення може вважатись приведеним до другої нормальної форми, якщо воно знаходиться в першій нормальній формі і кожний не ключовий атрибут функціонально-повно залежить від складеного ключа.
Теорема 3: відношення знаходиться в третій нормальній формі, якщо воно знаходиться в другій нормальній формі і кожен його не ключовий атрибут нетранзитивно залежить від первинного ключа [5].
Використовуючи вищезазначені теореми, проведемо аналіз спроектованих відношень.
Відношення «Жанри книг» знаходяться у першій нормальній формі, тому що всі його атрибути прості.
Відношення «Жанри літератури» знаходяться у першій нормальній формі, тому що всі його атрибути прості.
Відношення «Картки читачів» знаходяться у першій нормальній формі, тому що всі його атрибути прості.
Відношення «Жанри книг» є приведеним до другої нормальної форми, тому що воно знаходиться в першій нормальній формі і кожний не ключовий атрибут функціонально-повно залежить від ключа.
Відношення «Жанри літератури» є приведеним до другої нормальної форми, тому що воно знаходиться в першій нормальній формі і кожний не ключовий атрибут функціонально-повно залежить від ключа.
Відношення «Картки читачів» є приведеним до другої нормальної форми, тому що воно знаходиться в першій нормальній формі і кожний не ключовий атрибут функціонально-повно залежить від ключа.
Відношення «Жанри книг» знаходиться в третій нормальній формі, тому що воно знаходиться в другій нормальній формі і кожен його не ключовий атрибут нетранзитивно залежить від первинного ключа.
Відношення «Жанри літератури» знаходиться в третій нормальній формі, тому що воно знаходиться в другій нормальній формі і кожен його не ключовий атрибут нетранзитивно залежить від первинного ключа.
Відношення «Картки читачів» знаходиться в третій нормальній формі, тому що воно знаходиться в другій нормальній формі і кожен його не ключовий атрибут нетранзитивно залежить від первинного ключа.
5 Реалізація запитів та вихідних форм
5.1 Аналіз реалізованих запитів
У розроблених програмах були реалізовані наступні запити:
а) назва книг та авторів;
б) перехресний запит по довідковій літературі;
в) запит на прізвище;
г)запит по видавниках;
д)запит по адресі.
Запит «Назва книг та авторів» наведено на рисунку 5.1.
Рисунок 5.1 – Запит «Назва книг та авторів»
Запит «Перехресний запит по довідковій літературі» наведено на
рисунку 5.2.
Рисунок 5.2 – Запит «Перехресний запит по довідковій літературі»
Запит «Прізвище» наведено на рисунку 5.3.
Рисунок 5.3 – Запит «Прізвище»
Запит «По видавниках» наведено на рисунку 5.4.
Рисунок 5.4 – Запит «По видавниках»
Запит «По адресі» наведено на рисунку 5.5.
Рисунок 5.5 – Запит «По адресі»