Урок аналізу контрольного твору, творчої роботи.

1. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

1.2. Вступна бесіда.

1.3. Слово вчителя про загальну оцінку якості написаних робіт.

2. Операційно-діяльнісний етап.

2.1. Розгляд найкращих робіт.

2.2. Колективний, груповий та індивідуальний аналіз допущених недоліків і помилок.

2.3. Самоаналіз помилок, змістових і мовленнєвих недоліків.

2.4. Тренувальні вправи.

3. Підсумок уроку.

4. Оголошення і коментар диференційованого домашнього завдання

Найважливішим стрижнем контрольного уроку є самостійне виконання певного завдання без допомоги вчителя.

Отже, тип уроку певною мірою зумовлює його структуру, котра, проте далеко не визначається лише цим типом. Структура уроку обумовлюється дидактичними завданнями, які на ньому розв’язуватимуться, логікою пізнавального процесу, системою роботи словесника, рівнем літературного розвитку учнів та багатьма іншими факторами. І тільки врахувавши все це, можна досягти високої педагогічної результативності.

Учні повинні бути ознайомлені з основними вимогами до написання твору з літератури.

Основні вимоги до:

змісту учнівського твору

• відповідність твору обраній темі;

• уміння аналізувати художній твір;

• глибина і стислість думок автора;

• доказовість і обґрунтування думок із посиланням на художній текст і критичні джерела;

• правильне і доречне цитування;

• самостійність суджень і власне ставлення до порушеної теми або проблеми.

композиції учнівського твору

• відповідність змісту планові твору;

• чіткість і послідовність викладу матеріалу;

• дотримання пропорційності у частинах твору;

• доказовість і закінченість думок учня.

мови учнівського твору

• орфографічна і синтаксична грамотність;

• стилістична вправність роботи;

• чіткість і влучність у виборі слів та крилатих висловів;

• виразність слів і речень.

зовнішнього оформлення роботи

• каліграфічне написання;

• дотримання абзаців;

• наявність полів;

• охайність виконання.

За письмові роботи учням ставиться одна оцінка, яка враховує зміст, оформлення роботи та її грамотність. Змістові помилки – відхід від теми, неправильні тлумачення, переплутані події чи образи, тавтологія у висвітленні подій тощо. Граматичні – це помилки орфографічні, пунктуаційні, стилістичні.

Орієнтовний обсяг самостійних класних учнівських творів такий:

5. клас – до 1 сторінки;

6. клас – до 1,5 сторінки;

7. клас – до 2 сторінок;

8. клас – до 2,5 – 3 сторінок;

9. клас – 3 - 4 сторінки;

10. клас – 4 – 5 сторінок;

11. клас – 5 і більше сторінок.

Загальноприйнятою є така символіка, яка користується учитель, позначаючи на полях у зошитах учнівські помилки:

З – недолік у змісті;

М – мовна помилка;

Г - граматична помилка;

/ - орфографічна помилка;

V – пунктуаційна помилка;

Л – логічна помилка;

! – дуже важливо;

? – незрозуміло, сумнівно;

Ф – фактична помилка чи неточність думки;

[] - зайве слово або речення;

П – повторення думок;

Z – потрібен абзац;

Активні форми роботи із мовою власних творів допоможуть учням поліпшити мовлення, навчитися самоаналізу, тобто дадуть перспективу самовдосконалюватися. Можуть запроваджуватися такі види робіт.

1. Запобіжні роботи, які призначені для уникнення помилок при написанні творів. Ці роботи передують письмовим завданням творчого характеру. Це словникові роботи, укладання термінологічних словників, проведення стилістичних вправ (дібрати синоніми, використати стилістичні фігури, ввести вираз у речення чи текст тощо), тренувальні вправи з використанням цитат із художніх чи наукових текстів у своєму творі.

2. Навчальні творчі роботи (спільне складання творчих робіт на основі запропонованих речень, цитат, початку, сюжету тощо).

3. Взаєморецензування творчих робіт учнями.

4. Колективна робота над помилками, редагування.

5. Робота з допоміжними довідниковими матеріалами (словниками різних видів, довідниками із правопису, слововживання тощо).

Методичні поради підготовки до написання творчої роботи:

• Не допускати до написання твору учнів, які не прочитали текст твору, не виконали підготовчої роботи: підготовку до написання творчої роботи проводимо протягом вивчення всієї теми (складання планів-характеристик образів-персонажів в тому числі і цитатних, складання порівняльних таблиць, аналіз тесту на основі біографічних відомостей, історії написання твору, ідейно-художній аналіз тексту як цілісної одиниці, особливості індивідуального авторського стилю тощо).

• На початку вивчення теми вчитель оголошує можливі варіанти тем творчих робіт, аби діти склали правильну і свідому мотивацію роботи на уроках та в позаурочний час. Короткий інструктаж проводиться і на початку уроку розвитку мовлення, так званий установчо-мотиваційний етап проводиться. Можна запропонувати можливі варіанти вступу та висновку, епіграфа, скласти колективно план тощо.

• Щоб ввести нову лексику до активного вжитку у повсякденному житті учня і запобігти помилок у використанні слів, необхідно заздалегідь провести коментовані диктанти, пояснювальні диктанти, вправи на добирання синонімів чи антонімів, аби уникнути тавтології під час формулювання думок у творчій роботі.

• Кількість тем, їх варіанти, які будемо пропонувати для розкриття, зобов’язати весь клас працювати за однією темою – все це педагог вирішує самостійно, виходячи із певної ситуації, тобто враховуємо вікові та індивідуальні особливості учнівського колективу, рівень літературної підготовленості, системи роботи самого вчителя тощо.

• Плекати дар творчості в учнях, шукати в кожній роботі позитивні моменти, відмічати їх. Натомість засуджувати механічне списування із комерційних видань, типу «100 найкращих творів», «Контрольний твір без проблем», підручника чи іншої критичної літератури тощо.

Пам’ятаймо, що роботу вчителя-література найкраще оцінити за творчими роботами його учнів. Твір – це підсумок не тільки праці школяра над темою, а й педагогічної діяльності вчителя. Письмова творча робота виявляє читацькі враження школяра, обсяг наукової інформації, одержаної учнем, ступінь її осмислення, уміння аналізувати художній текст твору в єдності змісту і форми, навички роботи із критичною літературою, самостійність, рівень писемного мовлення, рівень теоретико-літературної грамотності, уміння робити висновки та узагальнення тощо.

13